РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань, було
проведено вибір оптимальної моделі для дослідження, розроблено спеціальну
програму досліджень, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і
достовірної інформації для кожної з поставлених завдань, а також поетапного їх
вирішення.
Програма складалася з 8 етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до
наступного етапу і вміщував перелік об'єктів вивчення, одиниць спостереження,
обсягів і методів досліджень.
Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність,
оскільки дані кожного попереднього етапу логічно ставали основою для наступного
та надавали можливість для узагальнення кінцевих результатів і наукового
обґрунтування пропозицій.
Поштовхом для вибору моделі була наявність регіону з системою логічно,
історично, демографічно та територіально пов’язаних об’єктів (шахти ім. Є.Т.
Абакумова (А), «Лідіївка» (Л), ім. О.О. Скочинського (С) і міська лікарня № 25
м. Донецька), що дозволили отримати конкретні дані в тридцятирічній динаміці і
використати комплексний підхід для дослідження здоров’я шахтарів.
Оскільки для шахтарів основним несприятливим фактором виробничого середовища є
вугільний і породний пил, а основною патологією – захворювання органів дихання,
як приклад було обрано взаємодію організму шахтаря з пиловим фактором та
особливостями первинної, вторинної та третинної профілактики (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Програма та обсяги досліджень
2.1. Проведення гігієнічних досліджень і оцінка пилового фактора на вугільних
шахтах
Для вивчення умов праці гірників, разом із представниками НДІ МЕП Донбасу і
вугільної промисловості м. Донецька було проведено більш 500 одиничних вимірів
запиленості повітря робочої зони на основних робочих місцях досліджуваних шахт
(ім. Є. Т. Абакумова, «Лідіївка»,
ім. О. О. Скочинського).
В очисному вибої виміри проводилися на робочих місцях:
- машиніста комбайна для виймання вугілля;
- гірника на голівці конвеєра, нижній привід;
- гірника на голівці конвеєра у верхній ніші;
- гірника в нижній ніші;
- електрослюсаря підземного на пересипі в конвеєрному штреку;
- робітників допоміжних професій.
У прохідницькому забої на робочих місцях:
- прохідника при буравленні шпурів і обборці породи;
- прохідників, зайнятих на кріпленні і забутовуванні порожнеч;
- ланкового;
- прохідника, зайнятого управлінням навантажувачем (машиною для навантаження
породи).
Запиленість повітря визначалася в зоні дихання гірників при виконанні основних
виробничих процесів протягом видобувної зміни чи прохідницького циклу робіт.
Добір проб повітря проводився за допомогою аспіратора АЕРА на попередньо
зважені фільтри АФА-ВП-20 (Методические указания по измерению концентрации
аэрозолей преимущественно фиброгенного действия № 4436 – 87 от 18.11.87 Москва
1987 год). На робочих місцях при пилових вимірах відбиралося не менш п'яти проб
запиленого повітря (Методические указания «Контроль содержания вредных веществ
в воздухе робочей зоны» № 3936 – 85 от 26.09.85 Москва 1985 год).
Запилені фільтри зважувалися на лабораторних вагах ВЛА-200-М. Для визначення
вільного діоксиду кремнію (SiО2) застосовувався метод, оснований на виборчій
сплавці вільного діоксиду кремнію зі складеним плавнем, і визначення кремнію по
синьому кремніємолібденовому комплексу (методические указания по определению
свободного диоксида кремния в некоторых видах пыли № 2391 – 81 от 24.09.81
Москва 1981 год).
Середньозважена за зміну запиленість повітря на робочих місцях обчислювалася
відповідно до методики (Зінгер Ф.Х. і співавтори, Методичні рекомендації з
оздоровлення умов праці і поліпшення медичного обслуговування гірників глибоких
шахт. Донецьк, 1975, 32 с.).
Для технологій, вивчення яких за пиловим фактором нами не проводилося, усі
розрахунки здійснювалися по раніше отриманим даним середньо-змінних показників
запиленості повітря, що узагальнені в результаті багаторічних досліджень,
проведених співробітниками НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної
промисловості, Макіївським НДІ й іншими інститутами при основних і допоміжних
технологічних процесах з використанням різних технологій видобутку вугілля і
проведенні гірських вироблень (методичні рекомендації з визначення санітарних
характеристик основних робочих професій вугільних шахт/ Н.І. Міняйло, В.П.
Гребняк, Б.А. Грядущий. - Донецьк, 1983. – 41 с. Медицина праці у вугільній
промисловості – під ред. В.В. Мухіна. – Донецьк, 2000. – 204 с. Звіт про НДР
«Розробити систему динамічного нагляду за станом умов праці, навколишнього
середовища і здоров'я гірників вугільних шахт з метою об'єктивізації
діагностики і зниження ризику їх захворювань” (2002-2005 рр.).
У цих дослідженнях зазначені середньо-змінні концентрації пилу на робочих
місцях основних і допоміжних професій з показниками середньо-змінної легеневої
вентиляції, що дозволяє використовувати ці дані для розрахунку пилової
експозиційної дози (ПЕД) і проводити дослідження з прогнозування розвитку
професійних захворювань пилової етіології в гірників різних професій.
2.2. Підходи до вивчення й оцінки показників стану здоров'я гірників і
прогнозування розвитку професійних захворювань на основі теорії ризиків
Проаналізовано методи оцінки показників стану здоров'я шахтарських колективів.
Установлено, що для їхньої характеристики велике значення має вивчення
захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП). Дані вивчення
захворюваності з ТВП дозволяють виявити закономірності зміни стану здоров'я
працюючих не тільки на підставі рівнів захворюв