РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження, що представлені в дисертаційній роботі, проводилися на базі відділення гастроентерології і бальнеології Науково-практичного об'єднання (НПО) "Реабілітація" МОЗ України (м.Ужгород) за трьома основними напрямами:
-аналіз та оцінка складу МВ різних типів у чотирьох ГХП Закарпатської області України за матеріалами моніторингу державних контрольних установ;
-вивчення впливу довготривалого постійного вживання МВ на мінеральний обмін в організмі людей (волосся);
-оцінка захворюваності населення за окремими нозологічними формами в ареалах найбільшого зосередження однотипних питних МВ, які використовуються для питного водопостачання.
Вивчались мінеральні води 4-х провінцій (провінція мінеральних вод це територія, в межах якої розповсюджені асоціації МВ одного або близького типу), зокрема, вуглекислих борних вод складчатих областей (Свалявський район), вуглекислих та азотних кремнистих (Ужгородський район), вуглекислих миш'яковистих (Рахівський район) та вуглекислих залізистих (Міжгірський район). В кожному районі були вибрані водопрояви природних МВ (джерела або свердловини), які найчастіше вживає населення цього району.
Макро- та мікроелементний склад підземних МВ вивчався з використанням стандартних методів хімічного аналізу [147].
В складі підземних вод оцінювали такі розчинні хімічні елементи та сполуки в іонній формі: макрокомпоненти (Cl- , SO42- , HCO3- та CO32- і Na+, K+, Mg2+ та Ca2+ ), мезокомпоненти (алюміній, залізо, сполуки азота (NH4+, NО3-, NO2-), кремнієва кислота, фосфор) та 14 мікрокомпонентів (бром, йод, бор, стронцій, літій, миш'як, марганець, кобальт, мідь, цинк, барій, нікель, свинець, молібден).
Найбільш загальною характеристикою МВ є величина сухого залишку та мінералізація. Вміст цих компонентів змінюється в широких межах в залежності від гідрогеологічних та геологічних умов, їх походження та залягання.
Таким чином було оцінено такі компоненти МВ: макроскладу - Na+, K+, Ca2+, Mg2+, Cl-, SO42-, HCO3-, CO32-, Fe+3,+2 (загальнe) , мікроскладу - І, Cu, Zn, Co, Cr, Ni, V, Mn, As (загальний), Si (H2SiO3), Li, B(H3BO3), Br, Ba, Pb, Нg, F, Sr, P (HPO42- ) та органічного складу - С орг, ХСК, ГС, ГК, ФК.
Оцінку результатів аналізу МВ за 5-ти річний період спостереження (2001-2005рр) проводила в порівнянні з фоновими показниками цих елементів для МВ Закарпаття. Гідрогеохімічний фон відображає концентрацію хімічних елементів та їх сполук, яка відповідає природному вмісту цих речовин в природних об'єктах. Істотні відхилення у вмісті тих чи інших елементів створюють геохімічні аномалії.
В роботі були використані сучасні класифікації мінеральних вод. Систематизація підземних лікувальних вод проводиться, як правило, по лікувальним факторам або специфічним компонентам. До останнього часу найбільш поширеною в країнах СНД була класифікація В.В. Иванова и Г.А. Невраева, згідно якої виділяють 8 бальнеологічних груп мінеральних вод. В цій класифікації типізація мінеральних вод базується на аналоговому принципі, який полягає у порівнянні досліджуваних джерел мінеральних вод з вже відомими, широко висвітленими в літературі завдяки успішному використанню в бальнеологічному процесі. Дослідження показали, що мінеральні води України відзначаються особливою індивідуальністю, це зумовило виділення в цій класифікації суто закарпатських типів та підтипів, в тому числі серед залізистих (Келечинський), кальцієвих (Сойминський), борних (Новополянський - Поляно-Квасівський), миш'яковистих (Гірськотисянський) МВ. В 1990 році колектив вчених ІГН АНУ під керівництвом акад. В.М. Шестопалова запропонував свою класифікацію, орієнтовану, переважно, на українські аналоги. В цій класифікації природні мінеральні води розділяються на 3 категорії: І - Без специфічних компонентів; ІІ - Зі специфічними компонентами; ІІІ - По фізичним (специфічним властивостям). В тому числі серед видів є: 1) вуглекислі, що вміщують високі концентрації діоксиду вуглецю (більше 500 мг/дм3); 2) сульфідні з вмістом Н2S не менше 10 мг/дм3; 3) збагачені органічною сполукою; 4) борні із вмістом ортоборної кислоти (H3BO3) більше 35 мг/дм3; 5) кремнисті, вміщуючі не менше 50 мг/дм3 метакремнієвої кислоти (H2SіO3); 6) миш'яковисті, вміщуючі не менше 1,0 мг/дм3 миш'яковистої кислоти (H3AsO3); 7) бромисті та йодисті з високим вмістом брому (більше 25 мг/дм3) і йоду (більше 5 мг/дм3); 8) поліметалічні (алюміній, сторонцій, літій, селен, срібло та ін. метали); 9) залізисті, із вмістом заліза не менше 10 мг/дм3; 10) радонові, вміщуючі більше 185 Бк/дм3 радону.
Мінеральні води, що розливаються на Україні, згідно діючого на даний час ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні" в залежності від мінералізації, специфічних (біологічно активних) компонентів, застосування, розділяються на 1)"природні столові", 2)"лікувально-столові", 3)"лікувально-столові змішаного складу". Заплановано введення в дію нового стандарту ДСТУ 878-2006 "Води мінеральні питні фасовані", де класифікація буде доповнена "лікувальними" МВ. В Реєстрі ДСТУ питні мінеральні води розподіляються за співвідношенням основних іонів і катіонів на хімічні класи та підкласи, а лікувально-столові у залежності від мінералізації, наявності біологічно активних компонентів та сполук диференціюються ще й на бальнеологічні групи. Так, "лікувально-столові" води розділяються по мінералізації (слабкомінералізовані, маломінералізовані, середньої мінералізації), наявності специфічних компонентів (заліза, метакремнієвої кислоти, ортоборної кислоти, брому, йоду, органічних сполук в перерахунку на валовий вуглець). Бажаним є винесення на етикетку походження води: "джерельна", "артезіанська", "із свердловини", "з глибини" і т. п.
Для вивчення можливостей впливу постійного вживання МВ різного складу в якості питної води на мінеральний обмін людини проведено аналіз сучасних методів оцінки порушень елементного обміну.
Аналіз концентрації мікроелементів у волоссі зд