РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Програма гігієнічних досліджень із наукового обгрунтування оптимальних
технологічних параметрів процесу біологічного очищення, доочищення міських
стічних вод в експериментальних аеротенках-освітлювачах конструкції НДКТІ МГ
МЖКГ України, м. Київ, [105, 128, 297, 310], виготовлених з металевого прокату
й текстолітового склоцементу [21], автоматичної очисної станції «Симбіотенк»
українського науково-інженерного підприємства з охорони довкілля «Екосервіс»
[142], суперкавітаційних апаратів (СК-апаратів) проточного і реакторного типів
для безреагентного знезаражування стічних вод ІТТФ НАН України [192]
передбачала використання методів: 1) санітартного обстеження; 2) санітарної
експертизи конструкцій семи нових типів очисних установок; 3) гігієнічного
експерименту на напівпромислових і промислових установках біологічного
очищення, доочищення і безреагентного знезаражування стічних вод; 4)
лабораторного експерименту на сконструйованій нами лабораторній моделі
аеротенка-освітлювача колонного типу; 5) натурного гігієнічного експерименту на
землеробських полях зрошування міськими біологічно очищеними стічними водами в
умовах Криму.
У відділі очистки стічних вод НДКТІ нами проводились натурні експериментальні
дослідження з гігієнічного обгрунтування тривалості біологічного дозрівання
активного мулу аеротенків-освітлювачів колонного типу, вишукування методів
інтенсифікації зазначеного процесу, також наукового обґрунтування оптимальних
параметрів роботи споруд для досягнення найефективнішого біологічного очищення
міських стічних вод.
Дослідження з наукового обгрунтування оптимальної дози активного мулу,
органічних і гідравлічних навантажень на активний мул, тривалості обробки
стічних вод в аеротенках-освітлювачах колонного та коридорного типу, часу
обробки в очисній станції „Симбіотенк”, СК-апаратах проточного та реакторного
типів для досягнення найефективнішого біологічного очищення, доочищення стічних
вод від органічних речовин , максимального видалення з стічних вод
санітарно-показових мікроорганізмів і зменшення таким чином негативного впливу
їх на екологічну рівновагу водойм проводились з використанням реальних міських
стічних вод.
У зв`язку з перспективою використання текстолітового склоцементу при
виготовленні малогабаритних очисних каналізаційних установок і водопро-відних
очисних споруд, виникла необхідність у проведенні гігієнічних досліджень з
метою вивчення впливу нового конструкційного матеріалу на якість питної води,
встановленні його сорбційних і токсичних властивостей. Зазначені гігієнічні
дослідження з вивчення впливу нового конструкційного матеріалу на якість питної
води нами проводились на Дніпровській водопровідній станції. Там здійснювались
технологічні випробовування швидкого водопровідного фільтра, конструкція якого
виготовлена з текстолітового склоцементу. Природна вода, яка фільтрувалась
через швидкий водопровідний фільтр з текстолітового склоцементу (дослід) та
вінілпласту (контроль), досліджувалась за хімічними і бактеріологічними
показниками з використанням загальноприйнятих методик.
Для вивчення сорбційних властивостей склоцементу в умовах лабораторного
експерименту використали кишкову паличку (М-17) і поліовірус ІІ типу Себіна.
Кількісний облік вірусів проводили за методикою [291. У водний екстракт
склоцементу (2,0 г подрібненого склоцементу в 150 мл дехлорованої водопровідної
води) вносили, зазначені вище мікроорганізми. Для надійного обгрунтування
заходів із знезаражування, кількість останніх у 2-3 рази перевищувала можливу
їх концентрацію у природній воді. Вплив склоцементу на життєздатність
санітарно-показових мікроорганізмів вивчали в динаміці протягом 20 діб.
Гігієнічна оцінка токсичних властивостей текстолітового склоцементу нами
проводилась на підставі вивчення можливої мутагенної дії нового конструкційного
матеріалу. В експерименті було використано напівкількі-сний тест Еймса з
метаболічною активацією [92]. Тест-мікроорганізмами були обрані Salmonella
typhimurium ТА 100 і ТА 98. Останні у своєму геномі містять плазміду РКМ-101,
що підвищувало чутливість тестштамів до дії хімічних чинників.
В якості робочої суміші використовували екстракт текстолітового скловолокна.
Для цього 5 г скловолокна настоювали (збовтуючи тричі за добу) протягом 24, 48
та 120 годин, відповідно, у стерильній дистильованій воді (№ 1, 2, 3), ацетоні
(№ 4, 5, 6) і диметилсульфоксиді (ДМСО - № 7, 8, 9). Зазначені розчинники не
індукували мутацій у Salmonella typhimurium. Ці ж розчинники виконували в
експерименті і роль негативного контролю.
В якості позитивного контролю для Salmonella typhimurium ТА 100 використовували
К2Сr2O7. Для Salmonella typhimurium ТА 98 -
2,7-діаміно-4,9-діокси-5,10-діоксо-4,5,9,10-тетрагідро-5,9-діазопірен
(ДДДТДП).
Для контролю ефективності функціонування системи метаболічної активації
використовували непрямий мутаген бензидин. Штам ТА 100 реєструє мутації по типу
заміни пар основ і розриви ДНК, штам ТА 98 – по типу зсуву рамки зчитування.
Під час експерименту у кожному варіанті досліду робили 3 повторності. Облік
результатів досліду проводили через 48 годин шляхом порівняння дослідних
варіантів з контрольними. Наявність або відсутність мутагенного ефекту
встановлювали за кратністю перевищення кількості ревертантних колноій в
дослідних варіантах (Хд) у порівнянні з контрольними (Хк). Статистичну обробка
отриманих результатів проводилась за методом Даннета в модифікації О.М. Дугана
[87].
В умовах лабораторного експерименту на лабораторній моделі
аеротен
- Київ+380960830922