РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ
Головним медико-гігієнічним завданням збереження здоров’я населення є виявлення
ступеня залежності його від впливу чинників довкілля та його оптимізації на
основі медико-соціальних та економічних аспектів. Саме ці положення покладені в
основу нашої роботи. Мета дослідження зумовила вибір програми, методів та
обсягу дослідження.
2.1 Програма та структура дослідження
Для вирішення поставлених задач, про які йшлося вище, була розроблена програма
дослідження, яку диференціювали на підзавдання першого, другого та третього
рівнів. Розбивка завдання на підзавдання дозволило конкретизувати і
систематизувати проведене дослідження.
Так по завданню один – “Вивчити та дати гігієнічну оцінку стану забруднення
навколишнього середовища та соціально-економічним умовам проживання мешканців
м.Тернополя.” було включено підзавдання: 1.1 гігієнічна оцінка стану
забруднення навколишнього середовища. 1.1.1. природно-екологічні особливості
кожного району спостереження; 1.1.2. рівні шуму; 1.1.3. транспортне
навантаження із розрахунку середньодобової інтенсивності транспортного потоку
за годину; 1.1.4. забруднення хімічними викидами - визначення середніх
концентрацій шкідливих речовин протягом 1995 – 1999 рр. Із масиву аналізів
даних речовин: пил недиференційований – 3066 аналізів, оксид вуглецю – 1350
аналізів, діоксид азоту - 3011 аналізів, діоксид сірки – 1884 аналізи,
формальдегід – 1443 аналізи, свинець та його неорганічні сполуки (в перерахунку
на свинець) – 855 аналізів. До аналізу екологічних чинників ми відібрали ті,
які найчастіше зустрічаються в досліджуваних районах та, регулярно
контролюються силами санепідемстанції. Забруднюючі агенти води та ґрунту ми не
досліджували, вважаючи їх малоінформативними в силу того, що вода в місті всюди
централізована і контролюється відповідними службами, відповідає санітарним
вимогам і у всіх районах спостереження однакової якості. Щодо ґрунтів, то
жителі великих міст мають досить обмежені контакти з такими забруднюючими
чинниками. 1.2 гігієнічна оцінка соціально-економічних умов проживання
мешканців м.Тернополя, яке включало підзавдання другого та третього порядків:
1.2.1. соціально-економічні особливості кожної території спостереження; 1.2.2.
рівень освіти мешканців кожного району: незакінчена середня, середня, середня
спеціальна, вища; 1.2.3. забезпечення житловою площею із розрахунку на одного
проживаючого: до 6 м2, 6-13 м2, більше 13 м2; 1.2.4. рівень доходів за сумою
доходу на одного члена сім’ї: до 30 грн, 30-50 грн, 50-100 грн; 1.2.5.
достатність харчування; 1.2.6. шкідливі звички: регулярне вживання тютюну та
алкоголю.
Завдання друге “Визначити особливості захворюваності населення різних
адміністративно-територіальних одиниць (місто, область, держава).” включало:
підзавдання 2.1 - вивчення даних літератури по пошуку і формуванню проблем у
визначенні здоров’я населення; та підзавдання 2.2 - вивчення статистичних даних
здоров’я населення окремих регіонів, зокрема, первинної і загальної
захворюваності, загальної смертності і захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності.
Завдання три “Вивчити вплив окремих екологічних та соціальних чинників на
захворюваність мешканців м.Тернополя” включало підзавдання першого порядку:
3.1. вивчення взаємозв’язку між чинниками довкілля; 3.2. визначення зв’язку між
чинниками та захворюваністю; 3.3. побудова регресійних моделей залежності
класів захворювань від достовірно діючих чинників; 3.4. побудова порогів
ізольованої дії чинників довкілля на захворюваність.
По завданню чотири – “Дослідити поєднаний вплив несприятливих факторів
навколишнього середовища та соціальних чинників на захворюваність мешканців
м.Тернополя.” було визначено такі підзавдання першого порядку: 4.1. вивчення
показників захворюваності на окремих територіях спостереження міста Тернополя –
визначені сім територій спостереження, які різняться між собою за екологічним
та соціальним навантаженням; 4.2. вивчення структури захворюваності на окремих
територіях спостереження міста Тернополя; 4.3. виявлення проблем та
підтвердження виявлених закономірностей; 4.4. розробка та обґрунтування оцінки
кількісного впливу чинників зовнішнього середовища на здоров’я.
По завданню п’ять – “Розробити інформаційну систему для аналізу реальної
ситуації у довкіллі та моделювання його впливу на захворюваність населення для
використання цих даних при розробці профілактичних заходів та прийнятті
управлінських рішень” були виділені п’ять підзавдань: 5.1 створення алгоритму
даної комп’ютерно-інформаційної системи підтримки прийняття управлінських
рішень; 5.2 створення бази даних для даної систем; 5.3. розробка інформаційної
системи для обліку та аналізу реальної ситуації у навколишньому середовищі;
5.4. моделювання впливу реальної ситуації у навколишньому середовищі на
здоров’я населення; 5.5. прогнозування здоров’я мешканців залежно від змін
довкілля.
Відповідно з визначенням об’єкта та предмета дослідження, в якості первинних
елементів були вибрані на рівні України та областей - характеристики
захворюваності та смертності населення по 11 класах хвороб, відповідно до
Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов’язаних із
здоров’ям, 10-го перегляду, прийнятої 43-ю Всесвітньою Асамблеєю Охорони
здоров’я (МКХ- 10): II клас новоутворення; III клас хвороби крові і
кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму; IV
клас хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну
речовин; V клас розлади психіки
- Київ+380960830922