РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, КОНТИНГЕНТИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відносна складність та різноплановість поставлених в роботі задач суттєво вплинули на вибір об'єктів, контингентів та методів в ході проведення даного дослідження. При цьому ми виходили з необхідності системного підходу до проблеми гігієнічного забезпечення хімічної безпеки на виробництві. Здоров'я та безпека працюючих в такому контексті виступають не як самостійні та незалежні категорії, що входять до компетентності окремих контролюючих та виконавчих міністерств та відомств, а взаємопов'язані елементи сучасного виробництва, всі учасники якої (держава, виробництво, працівник і користувач) зацікавлені в реалізації системи якості в її найбільш оптимізованому варіанті [160]. Це положення закріплено не тільки національним законодавством більшості цивілізованих країн, але й вимогами майже 20 директив Європейської співдружності. [161]. При цьому фінансово-економічні та виробничі позиції (витратні, цінові, техніко-технологічні та організаційні) з одного боку, та медичні, з іншого, знаходяться у рівновазі та взаємно доповнюють одне одного [162, 163]. Саме урахування всіх елементів такої системи було покладено нами в основу цілеспрямованого вибору підлягаючих обслідуванню об'єктів, обстежених контингентів працівників та адекватних поставленим в роботі завданням методів дослідження.
2.1. Об'єкти дослідження
При виборі об'єктів дослідження враховували специфіку галузі, регіону, форми власності та кількості працівників на даному виробництві, що суттєво впливає на організацію праці, технологію виробництва, показники безпеки, гігієни трудового процесу та стану здоров'я працюючих. Тому були вибірково проаналізовані: 1. Карти умов праці (КУП) та протоколи досліджень до них, що характеризують матеріали атестації робочих місць на промислових виробництвах різних галузей економіки з державною, приватною, колективною (акціонерні підприємства) формами власності, розташовані у різних регіонах України; 2. Гігієнічні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну сировину, речовини, продукцію, відповідне технологічне обладнання та нормативно-технічну документацію (ДСТУ, ТУ); 3. Облікові форми № 18; 4. Карти обліку професійного захворювання (отруєння), форма П-5 [164]; 5. Матеріали анкетування робітників зварювального виробництва та контрольної групи за спеціально розробленою нами анкетою, що характеризує питання життєдіяльності, умов праці та стану здоров'я респондентів.
Дослідження та анкетування представників професій зварювального виробництва проводили в Західному (Львівська), Придніпровському (Дніпропетровська), Східному -Донецькому (Луганська та Донецька) та Південному (Миколаївська та Одеська області) регіонах, де згідно з статистичними даними працюють 83,2 % робітників зварювальних спеціальностей [55].
Всього під особистим наглядом було 49 підприємств, в тому числі 9 державних, 27 акціонерних та 13 приватних. У Донецькій області було 11, Львівській - 7, Луганській - 10, Миколаївській - 9 і Одеській - 12 підприємств. Проаналізовано результати атестації 516 робочих місць зварників, різальників металу. Кількість необхідних спостережень було розраховано методом серійного відбору (гніздовим методом) [165, 166]. Для одержання репрезентативних даних число необхідних облікових документів (КУП, анкет) було розраховано за формулою 1:
(1)
де: n - кількість необхідних документів; t - критерій достовірності (t = 2), P - % робітників досліджених професійних груп у генеральній сукупності робітників професій, що виходять на пенсію за списками 1 і 2, q - 100 - Р ( %), m - помилка (m = ± 5,0 %).
Додаткові дослідження було проведено на 183 робочих місцях фахівців зварювального виробництва в ході комплексних гігієнічних обстежень підприємств з участю автора. На цих робочих місцях проводили різні види зварювальних та різальних робіт, які відрізнялися за видом виконуємих операцій, застосованим устаткуванням та матеріалами, що дозволило виділити 5 найбільш типових для вивчаємого виробництва груп працюючих (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених робочих місць зварювального виробництва за професіональним принципом, в % до ітогу
№ п/пПрофесіяКількість % до ітогу1.Газозварник126,62.Газорізальник3619,73.Електрогазозварник6937,04.Електрозварник ручного зварювання5137,85.Автоматичне зварювання158,2Всього183100
Як видно з даних таблиці, розподіл обстежених був досить нерівномірним, що пов'язане з приблизно таким самим реальним співвідношенням робочих місць зварників у промисловості [55]. Слід також звернути увагу на високу питому вагу зварників 2-ї та 3-ї груп, що вказує, по-перше, на високий рівень ручної, немеханізованої праці у сучасному зварювальному виробництві в Україні за рахунок зростання кількості малих підприємств та середнього бізнесу з невеликим числом працюючих [167]. По-друге, енергетичні негаразди в країні [4, 168] призвели до "компенсаційних" варіантів організації праці, в тому числі зварників, коли вони виконують частково функції електро- чи газозварників.
Проведено також аналіз і дана оцінка матеріалів державної санітарно-гігієнічної експертизи хімічної продукції: 1915 нормативних документів, 2732 висновків на імпортовану та 3622 - вітчизняну продукцію, які пов'язані з шкідливими виробничими хімічними факторами. Це дозволило відтворити в роботі стан справ в промисловості України на час проведення досліджень в 1998-2001 рр. та прослідити основні тенденції їх розвитку з позицій гігієни праці.
Для аналізу профзахворюваності були використані статистичні звітні матеріали по регіонах і країні в цілому, що надходять в МОЗ України з територіальних СЕС, а також (частково) карти профзахворюваності, матеріали комплексних (гігієнічних та профпатологічних) обстежень виробництва і медичних оглядів робітників зварювального виробництва, що проведені науковими співробітниками Інституту медицини праці АМН України і в яких брав участь автор роботи як один з співвиконавц