РОЗДІЛ 2
ТРАНСФОРМАЦІЯ СПОЖИВАННЯ – ФАКТОР
СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ В УКРАЇНІ
Важкі умови трансформування економіки України, коли протягом перших п’яти років
незалежності її спіткали неймовірні випробування: обвальний спад валового
внутрішнього продукту, рекордна навіть за світовими мірками гіперінфляція (за
1993 рік 10256%), розрив усталених економічних зв’язків, привели до
катастрофічного падіння реальних доходів і втрати грошових накопичень
населення, глибокої фінансової кризи держави і суб’єктів підприємницької
діяльності. Раптова збіднілість населення переросла в тривале явище. Навіть у
2002 р., за даними моніторингу Інституту соціології НАН України, матеріальний
стан середньої української сім’ї упав порівняно навіть з 1994 р. Більше 70%
сімей у 2002 р. віднесли себе до бідних, 64% сімей страждають від недоїдання
м’яса та м’ясопродуктів, 54 – риби і рибопродуктів, 43 – від нестачі ліків.
Лише 10% населення України “впевнені в завтрашньому дні” [[lxxiii], 5]. Тому
нагальною потребою стало пом’якшення бідності населення шляхом підвищення
доходів працюючим, пенсій та соціальної допомоги хворим, немічним, безробітним
та побудови соціально орієнтованої ринкової економіки.
Вітчизняні науковці вважають, що стратегічно обґрунтованим і доцільним для
України є так зване ендогенне економічне зростання, яке опирається на внутрішні
фактори розвитку, а саме, на розвиток внутрішнього ринку [[lxxiv], 6]. Особливе
значення при цьому має стратегічна лінія на випереджаюче підвищення доходів
населення порівняно з темпами зростання ВВП [5, 3], що виступає підґрунтям
виділення ринку доброякісних і безпечних для життя і здоров’я людей продуктів
харчування в окремий сегмент пріоритетного розвитку. Обґрунтування механізмів
формування такого сегмента потребує моніторингу в широкому розумінні, тобто
моніторингу технологічного, економічного, соці-
ального, маркетингового, екологічного.
Дослідження ринку продовольства охоплює в роботі такі етапи:
відбір для спостереження й аналізу системи показників економічної доступності
продовольства для населення та достатності його споживання;
визначення місця товарів цілющого значення у структурі ринку продо-
вольства;
оцінка сучасних тенденцій та механізмів формування ринку продуктів
харчування;
аналіз діючої системи управління якістю й безпекою по всьому продо-
вольчому ланцюгу “поле/ферма – споживач” та шляхи її удосконалення.
Особлива увага при дослідженні приділялася соціальному значенню продовольчого
ринку, бо соціальний захист населення охоплює не тільки грошові виплати та
пільги, безкоштовну охорону здоров’я та навчання, а й формування
ринку доброякісних і безпечних для вжитку товарів і забезпечення екологічно
безпечного довкілля.
2.1. Сучасні тенденції розвитку ринку продовольства в Україні
Перехід до ринкових відносин зламав планово-централізовану систему виробництва
і реалізації споживчих товарів, але ефективного ринкового механізму не
забезпечив. Процеси формування вільного ринку при низькому рівні доходів
покупців ігнорують соціальне значення товарів, оскільки спрямовані на
досягнення основної мети підприємництва, визначеної економічними законами і
закріпленої Законом України “Про підприємництво”, - отримання прибутку [[lxxv],
ст. 1].
Формування вільного ринку ґрунтується на саморегулюванні, яке виключає пряме
втручання держави в цей процес. Але життєздатний розвиток суспільства вимагає
чіткої соціальної орієнтації економіки країни, кожного регіону і підприємця. На
сучасному етапі економічної трансформації в Україні суспільство усвідомило
пріоритетність соціального розвитку і практично зацікавлене в динамічному
підвищенні реальних доходів населення і на його основі – розвитку споживчого
ринку. Роль держави при цьому важко переоцінити. Вона повинна перейти від
декларацій про соціальний захист населення до практичних дій при формуванні
продовольчого ринку і особливо ринку високоякісних і безпечних продуктів
харчування.
Розробка механізмів формування ринку продовольства потребує аналізу стану і
сучасних тенденцій його розвитку.
Проведений аналіз результатів соціально-економічної діяльності в Україні за
роки незалежності переконує: 2000 р. став переломним, появились зміни ситуації
на краще. Зокрема, після скорочення за роки економічної кризи (1991-1999 рр.)
валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2,5 раза, обсягів виробництва
промислової продукції – майже у 1,9, сільського господарства - у 2,1, а
грошових доходів населення – у 3,7 раза у 2000 р. уперше за роки незалежності
відбулося реальне зростання всіх названих показників [[lxxvi], 5]. За
підсумками роботи у цьому році, приріст реального ВВП становив 5,9% до
попереднього року, а приріст промислового виробництва більш ніж у два рази
перевищував приріст ВВП. Тенденція зростання збереглася і в наступних роках.
Реальний ВВП у 2001 р. зріс порівняно з 2000 р. на 9,1%, а випуск промислової
продукції – на 14,2% [[lxxvii], 117]. Частка обороту роздрібної торгівлі у
структурі ВВП зросла з 16,5% у 2000 р. до 27,1% у 2001 р. За означені роки
спостерігалось зниження рівня тінізації економіки країни з 40% у 2000 р. до 34%
у 2001 р., скорочення частки бартерних операцій з 17,1% до 8% відповідно
[[lxxviii], 6]. У 2002 р. ВВП зріс на 4,1%, а приріст промислової продукції
становив 7% [[lxxix], 21].
Доречно відзначити: найвищі темпи зростання досягнуто у галузях, що працюють на
внутрішній споживчий ринок. Найперше - це харчова промисловість. Так, у 2000 р.
приріст виробництва продукції харчової промисловості та перероблення
сільськогосподарських продуктів становив 23,0%, у 2001 та 2002 рр. – відповідно
18,2% [77, 140] і 8,4% [79]. Як б
- Київ+380960830922