РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ТА КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
ЛЕПОНЕКСУ
2.1 Методи виявлення лепонексу
Реакції для виявлення сполук, які застосовують в хіміко-токсикологічному аналізі, повинні мати достатньо високу чутливість, що характеризується відкриваємим мінімумом і граничною концентрацією (межею виявлення). Вони також повинні бути достатньо специфічними і доказовими.
Для цілей токсикологічної хімії більше підходять мікрохімічні методи. Наприклад - краплинний та мікрокристалоскопічний аналіз, хроматографічні та спектроскопічні методи.
2.1.1 Хроматографія лепонексу в тонких шарах сорбенту
Для виявлення і розділення речовин в фармацевтичному та хіміко-токсилогічному аналізі широко застосовується метод ТШХ. В судовій токсикології ТШХ використовують як скринінгову систему на незнайому отруту.
Велика кількість публікацій присвячена підбору систем розчинників, сорбентів й проявників для ТШХ [156-170, 209, 210,]. В прийнятій на Україні скринінговій системі використовуються так звані загальні та часткові системи розчинників, окремо для речовин які потрапляють в "кислу" або "лужню" хлороформну витяжку. В зв`язку з цим ми попередньо вивчили ступінь екстракції лепонексу з водних розчинів в залежності від рН середовища (розд. 3.1). При цьому встановлено, що основна кількість лепонексу екстрагується органічними рзчинниками при рН 4,0 і вищому. Тому для досліджуваного препарату ми використовували загальні та часткові системи розчинників рекомендовані для речовин що екстрагуються з "лужного" середовища.
В роботі була поставлена мета вивчити умови ідентифікації лепонексу методом ТШХ в присутності ряду лікарських препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним, а також виявлення лепонексу та його очищення від співекстрактивних речовин в витяжках з біологічного матеріалу (розд. 4.5).
Для ТШХ використовували скляні пластини для високоефективної ТШХ "Merck" (Silicagel 60F254 , Німеччина) та пластини "Sorbfil" (силікагель ПТСХ-II-А, тип основи ПЕТФ-Э). Розмір пластин 10х10 см. Перед використанням пластини обприскували 0,1 М розчином калію гідроксиду в метанолі, висушували й активували в сушильній шафі при 110°С протягом 30 хв. Хроматографування проводили в камері об'ємом 1000 см3, в котру вносили по 50 мл систем розчинників. Камеру насичували на протязі 30 хв. Проби лепонексу, які вміщували від 0,2 мкг до 5 мкг речовини, та інших препаратів (0,05% розчини в метанолі) наносили за допомогою скляного капіляру на лінію старту на відстані 2 см від краю пластини. Шлях перебігу розчинників - 8 см. Як проявники використовували реактиви, що перелічені в табл. 2.1.
Слід відмітити, що забарвлення плям лепонексу проявниками 2-4 не зникає (навіть після обробки плям 0,1 М розчином натрію тіосульфату ) на відміну від плям інших препаратів, забарвлення яких зникає протягом години. Дані табл.2.1. свідчать, що найбільш чутливими для проявлення плям лепонексу є реактиви 2-4. Вони дозволяють визначати його при вмісті 0,2 мкг у плямі. Найбільш вибірковими проявниками плям досліджуваних препаратів є реактиви Ердмана та Форреста які дають з ними різні забарвлення. Cлід також відмітити, що плями лепонексу на відміну від плям інших препаратів, проявляються 3% розчином перекису водню після нагрівання (110?C, протягом 10 хвилин). На нашу думку з проявниками 2-4 та 10 мають місце процеси окислення.
Таблиця 2.1
Забарвлення плям досліджуваних препаратів на платівках для ТШХ
після проявлення
Проявники Забарвлення плям ( мінімум, що відкривається, мкг) лепонексуаміназінутрифтазінуамітриптіліну 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10фіолетове (0,5)
червоно-коричневе (0,2)
коричневе (0,2)
коричневе (0,2)
брудно-зелене (1)
буре, швидко зникає (1)
оранжеве, з'являється поступово (1)
-
блідо рожеве, після нагрівання(0,5)голубе
червоно-коричневе
коричневе
коричневе
малинове
рожеве
малинове
рожеве
малинове
- жовте
червоно-коричневе
коричневе
коричневе
рожеве
буре
рожеве
-
рожеве
-
-
червоно-коричневе
коричневе
коричневе
-
буре
біле
-
-
- Примітка. Проявники: 1- УФ-світло; 2 - реактив Драгендорфа за Муньє; 3 - пари йоду; 4 - 0,3М розчин міді сульфату та 0,3М розчин калію йодиду (послідовне обприскування); 5 - реактив Ердмана; 6 - реактив Лібермана; 7- реактив Форреста; 8 - розчин нінгідріну при нагріванні; 9- 50% розчин кислоти сірчаної в етанолі ; 10 - 3% розчин пероксиду водню при нагріванні (110?C, протягом 10 хвилин) ; знак (-) - немає забарвлення.
Значення Rf досліджуваних препаратів та склад використаних нами систем розчинників наведені в табл.2.2. До загальних систем розчинників, які застосовуються в скринінгі на незнайому отруту відносяться системи 1 та 2, а до часткових - 3,4. Як речовини - стандарти використовували дипразин та
п-нітроанілін.
Таблиця 2.2
Значення Rf досліджуваних препаратів в різних системах розчинників
Система
розчин-ників Значення Rf лепонексуаміна-
зінутріфта-
зінуамітріп-тілінудипра-
зінуп-нітро-
аніліну 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
140,50
0,55
0,45
0,66
0,44
0,38
0,60
0,50
0,44
0,31
0,37
0,06
0,00
0,050,57
0,66
0,46
0,56
0,21
0,34
0,55
0,40
0,56
0,52
0,56
0,65
0,03
0,490,49
0,56
0,50
0,61
0,25
0,45
0,50
0,30
0,36
0,31
0,35
0,49
0,00
0,380,61
0,66
0,49
0,57
0,21
0,43
0,59
0,40
0,59
0,56
0,55
0,72
0,05
0,540,59
0,61
0,28
0,58
-
-0,66
0,68
-
-
Примітки. 1. Знак "-" позначає, що експеримент не проводили;2. Системи розчинників: 1 - хлороформ - діоксан - ацетон - 25% розчин аміаку(47,5:45:5:2,5); 2-толуол-ацетон-етанол-25% розчи