РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічна характеристика обстежених хворих
Нами обстежено 138 хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит (ХЕАП).
Діагноз хронічного ексудативно-адгезивного перикардиту (ХЕАП) встановлювали на основі скарг, даних анамнезу, об"єктивного дослідження, лабораторних, інструментальних методів дослідження згідно рекомендацій Українського товариства кардіологів (2002 р.) [136].
Всі хворі на ХЕАП знаходились на стаціонарному обстеженні та лікуванні в кардіологічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Повторні обстеження проводились як стаціонарно, так і амбулаторно.
Усі пацієнти були розподілені на 4 клінічні групи залежно від призначеного лікування методом простої рандомізації.
В І групу, які отримували базову терапію, увійшло 25 хворих із діагностованим ХЕАП.
В ІІ групу увійшло 39 хворих, яким було призначено комплексну терапію із включенням ірбесартану.
В ІІІ досліджувану групу увійшло 40 хворих, яким до базової терапії був призначений метопролол.
IV група нараховувала 34 хворих, яким проводилась комплексна терапія із включенням верапамілу.
Серед обстежених переважали чоловіки. Середній вік хворих склав 49,5?5,4 роки. Тривалість захворювання становила 3,5?0,8 років.
Контрольну групу склали 26 практично здорових особи.
У чотирьох групах та групі контролю пацієнти були співставимі за віком і статтю (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на хронічний ексудативно-адгезивний
перикардит за віком і статтю
ПоказникКонтрольХворі на ХЕАПКлінічні групиIIIIIIIVКількість хворих2613825394034Чоловіки1685172121 26Жінки1053818198Середній вік
( роки )
46,5?6,2
49,5?5,4
48,8?4,9
48,5?5,2
46,5?5,4
48,8?4,8
Кожна з чотирьох досліджуваних груп поділялась на 2 підгрупи залежно від кількості ексудату в перикарді за даними ехокардіографії. Підгрупа А - з помірною кількістю ексудату в перикарді, у яких сепарація листків перикарду становила від 0,5 до 0,8 см. Підгрупа В - із значною кількістю рідини в перикарді, у яких сепарація листків перикарду становила понад 0,9 см (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит в залежності від призначеного лікування та кількості ексудату в перикарді
Групи
ПідгрупиХворі на ХЕАПIIIIIIIVЗагальна кількість13825394034А7414192219В6411201815
Таким чином, в підгрупу А із помірною кількістю рідини в перикарді увійшло 74 хворих на ХЕАП, а в підгрупу В із значною кількістю рідини в перикарді - 64 хворих.
2.1.1 Схеми призначення препаратів для лікування серцевої недостатності у хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит
Складний патогенез захворювання обумовив необхідність комплексної терапії, яка є диференційованою та адекватною до механізмів розвитку серцевої недостатності. Тому у лікуванні ХЕАП ми використовували комплексну терапію з метою впливу на різні ланки патогенезу цієї недуги.
Базова терапія включала етіотропні, патогенетичні, симптоматичні методи лікування. Згідно рекомендацій В.М.Коваленко (2001 р.), М.І. Лутая (2002 р.), Наказу № 54 (2002 р.) [90, 106, 136] застосовували нестероїдні протизапальні середники - розчин диклофенаку натрію по 3,0 мл (75 мг) двічі на добу дом'язево протягом 5-10 днів з переходом на таблетований диклофенак по 50 мг тричі на добу, а також антигістамінні середники супрастин по 2,0 мл дом'язево двічі на добу протягом 5 днів. З антибактеріальною метою призначали антибіотики: бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн. ОД через кожні 4 години або оксациліна натрієва сіль по 0,5 г 4 рази на добу упродовж 8-10 днів. З метою зменшення порушень кровообігу хворим було створено умови фізичного розвантаження, призначений ліжковий режим, обмеження натрію хлориду та рідини.
Хворі ІІ групи спостереження на тлі базової терапії отримували блокатор АТ1 підтипу рецепторів ангіотензину ІІ ірберсартан (препарат "Апровель" в таблетках по 150 мг, фірма "Sanofi-Synthelabo", Франція). Ірбесартан призначали хворим у дозі 150 мг один раз на добу упродовж трьох тижнів і у дозі 75 мг на добу поспіль.
Хворі ІІІ групи спостереження отримували на тлі базової терапії кардіоселективний блокатор бета-адренорецепторів без власної симпатоміметичної активності метопролол ("Метопролол-КМП", Україна ОАО "Київмедпрепарат", в таблетках по 0,05 г) у дозі 12,5 мг двічі на добу.після прийому їжі, 25 мг двічі на добу до трьох тижнів і 12,5 мг двічі на добу поспіль.
Пацієнти IV групи на тлі базової терапії отримували антагоніст кальцію верапаміл ("Верапаміла гідрохлорид", ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", в таблетках по 0,08 г). Верапаміл призначали в дозі 80 мг однократно на добу після прийому їжі.
Обстеження хворих проводили до лікування, на 21-ий день та через 6 місяців. Корекція доз препаратів проводилась в окремих випадках індивідуально залежно від рівня артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, тривалості інтервалу PQ за ЕКГ.
В залежності від етіологічних чинників хворі були розподілені наступним чином (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на хронічний ексудативно-адгезивний
перикардит за етіологічними чинниками
НозологіяКількість хворихАбс.%Алергічні прояви3827,5Пневмонія3525,4Гострі респіраторні вірусні інфекції2921Туберкульоз легень117,9Ревматизм117,9Онкозахворювання64,3Грип64,3Перебування в зоні ЧАЕС ( радіація )21,4Примітка. Вказаний відсоток до загальної кількості обстежених з ХЕАП.
Як видно з таблиці 2.3, різноманітні прояви медикаментозної та побутової алергії (анафілактичний шок, набряк Квінке, кропивниця, "холодова алергія" та інші) відмічали 38 (27,5%) хворих. 35 (25,4%) хворих пов'язували захворювання із перенесеною пневмонією. Гострі респіраторні вірусні інфекції відмічено у 29 (21%)