Ви є тут

“Значення багатогодинного внутрішньостравохідного рН-моніторингу для діагностики гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби та оцінки якості її терапевтичного лікування”

Автор: 
Чернявський Володимир Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002629
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу та програма дослідження.
Для вирішення поставлених завдань в дослідження було включено 128 осіб. Всі
особи, що спостерігались, були розподілені на дві основні групи. Дослідну групу
склали 108 хворих, основною скаргою яких була печія, яка заважала їм вести
нормальний спосіб життя і праці, в зв’язку з чим вони звернулись до
гастроентерологічної клініки. Контрольну групу склали 20 добровольців, які не
мали жодних скарг з боку шлунково-кишкового тракту. Всі пацієнти погодились
взяти участь у дослідженні.
Група здорових складалась із 20 практично здорових людей (13 чоловіків, 7
жінок), вік яких відповідав 18 – 47 рокам, жодних вказівок на захворювання
органів травлення в минулому та ознак його у даний час у осіб контрольної групи
не було.
Критеріями включення пацієнтів в дослідну групу були:
1) вік більше 18 років;
2) печія різної інтенсивності, як найбільш патогномонічний симптом ГЕРХ, що,
згідно з міжнародними рекомендаціями Генвальського консенсусу, дозволяє
попередньо виставляти вказаний діагноз;
Критеріями виключення з дослідження були:
1. Гастроінтестинальні захворювання:
1) Синдром Золлінгера-Еллісона;
2) Попередні хірургічні втручання, направлені на зниження секреторної функції
шлунка, а також хірургічні операції на стравоході, за винятком поліпектомії;
3) Наявність при ендоскопії обструктивних стриктур стравоходу, кільця Шацьки,
дивертикулів стравоходу, варикозного розширення вен стравоходу, ахалазії,
новоутворень стравоходу.
4) Гостра пептична виразка;
5) Стеноз воротаря;
6) Запальні захворювання кишечника.
2. Інші супутні хвороби:
1) Важкі або нестабільні захворювання серцево-судинної системи (стабільна
стенокардія напруги 3-4 функціонального класу, нестабільна стенокардія,
шлуночкові екстрасистоли, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба 3 ст.),
ендокринні хвороби, клінічно значимі ураження печінки та нирок, гематологічні
розлади та інші хвороби, що могли б збільшувати ризик для учасників
дослідження;
2) Онкологічні хвороби за попередні 5 років, окрім успішно пролікованого раку
шкіри (базального або лускоклітинного);
3) Психічні хвороби в анамнезі.
4) Вагітність.
Печію різної інтенсивності відчували всі 108 обстежених хворих (100%);
Відчуттям кислого смаку в роті печія супроводжувалась у 29 обстежуваних
пацієнтів (26,9%+4,3%). У 64 пацієнтів (59,3%+4,7%) печія асоціювалась з
регургітацією, яку хворі описували як відчуття зворотнього току кислого
шлункового вмісту (відрижка кислим). Дискомфорт при ковтанні відчували 19
пацієнтів (17,6%+3,7%).
Тривалість хвороби до 1 місяця була у 24-х пацієнтів (22,2%+4,0%), від 1-го
місяця до 1 року – у 51 пацієнта (47,2%+4,8%), більше 1–го року – у 33-х
пацієнтів (30,6%+4,4%).
Серед супутніх захворювань пептична виразка дванадцятипалої кишки була раніше
діагностована у 23 пацієнтів (21,3%+3,9%); синдром подразненої кишки – у 16
пацієнтів (14,8%+3,4%), дискінезія жовчевивідних шляхів – у 19 (17,6%+3,7%).
Діагноз ГЕРХ раніше виставлявся 24 хворим (22,2%+4,0%), у яких ендоскопічно
виявлявся рефлюкс-езофагіт.
Серед факторів, які могли відіграти роль у розвитку ГЕРХ у обстежених хворих
слід відзначити паління – 59 пацієнтів (54,6%+4,8%), систематичне вживання
алкоголю – 13 пацієнтів (12,0%+3,1%).
За віком досліджувані особи розподілялись наступним чином (табл. 2.1.1.,
2.1.2.).
Таблиця 2.1.1.
Розподіл за віком хворих дослідної групи.
Вік
Абс. кількість хворих
Показник у % до загальної кількості
До 20 років
11
10,2%
21-30 років
19
17,6%
31-40 років
56
51,9%
41-50 років
16
14,8%
51-65 років
5,6%
Таблиця 2.1.2.
Розподіл за віком осіб контрольної групи.
Вік
Абс. Кількість хворих
Показник у % до загальної кількості
До 20 років
20%
21-30 років
45%
31-40 років
10%
41-50 років
15%
51-65 років
10%
За статтю пацієнти основної групи розподілялись наступним чином: 69 чоловіків
(63,9%), 39 жінок (36,1%), пацієнти контрольної: 13 чоловіків (65%), 7 жінок
(35%) – мал. 2.1.1.
Мал. 2.1.1. Розподіл пацієнтів за статтю. 1- чоловіки, 2-жінки
В залежності від завдання дослідження із загального числа обстежених хворих
виділялись додаткові підгрупи. Наприклад, для з’ясування частки хворих з
ендоскопічно негативним варіантом ГЕРХ серед усіх обстежених хворих, було
виділено 2 підгрупи: особи з ендоскопічно доведеним езофагітом різного ступеня
і особи, у яких під час верхньої ендоскопії не було виявлено ерозивних уражень
стравоходу. Для досідження зв’язку між вираженістю клінічної симптоматики і
даними верхньої ендоскопії та рН-моніторингу були виділені групи пацієнтів зі
слабо вираженою симптоматикою, помірними, та значно вираженими симптомами.
Розробка програми дослідження визначалася специфікою питань, що були
поставлені: дослідження співвідношення ендоскопічно негативного і ендоскопічно
позитивного варіантів серед загального числа хворих на ГЕРХ, дослідження
зв’язку між кислим шлунково-стравохідним рефлюксом, появою симптомів та
ерозивним ураженням слизової стравоходу, а також дослідження діагностичної
цінності 24-годинного внутрішньостравохідного рН-моніторингу за допомогою
зондової і капсульної систем і доведення доцільності використання цього методу
в діагностиці і оцінці якості фармакотерапії цієї категорії хворих. Отже, для
вирішення цих завдань були визначені наступні етапи дослідження:
1. Первинне клінічне обстеження пацієнтів, яке виконувалось безпосередньо після
госпіталізації хворого або, здебільшого, звернення в амбулаторних умовах; метою
такого обстеження було обгрунтування діагнозу і виявлення супутніх
захворювань;
2. Проведення ендоскопічног