Розділ 2
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
2.1 Предмет, об'єкт та суб'єкти нагляду за дотриманням трудового законодавства
Сутність прокурорського нагляду за дотриманням законодавства про працю, його призначення, принципи, форми і методи тісно пов'язані з історичним моментом, який переживає наше суспільство. Докорінні зміни, що відбуваються в державі, не можуть не позначитися на завданнях та функціях прокуратури, а суперечки навколо проблем реформування суспільних відносин безперечно стосуються і цього органу [8, с.66]. Точне встановлення місця прокуратури у системі державно-правових інститутів має ключове значення для визначення її оновленої компетенції, закріплення правового статусу, організаційної побудови. Прорахунки у вирішенні цих питань, незалежно від того, принижують вони роль прокуратури чи, навпаки, занадто розширюють її повноваження, здатні викликати небезпечні наслідки як для функціонування правоохоронної системи, так і для суспільства в цілому [121, с.18]. А небезпека таких прорахунків є. Оскільки основне завдання прокуратури полягає у забезпеченні законності та дисципліни у суспільстві, то від його вирішення в значній мірі залежить чи буде Україна дійсно правовою державою, чи ні. Відповідно до п.12.1 с.6 Закону України "Про прокуратуру"[55, Ст.793], органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. Прокуратура побудована як самостійний незалежний від місцевого впливу орган, який має достатньо розвинуті стосунки з широкими верствами населення і водночас позбавляє місцеві органи влади можливості впливати на її дії [122, с.76]. Тільки прокурор має право опротестувати незаконне рішення, він же порушує кримінальні справи, здійснює нагляд за ходом досудового розслідування тощо. За допомогою прокуратури, на думку В.В.Сухоноса, Президент України забезпечує одну із своїх головних функцій - гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав та свобод громадян [123, с.238]. Тільки прокуратура поза межами відомчої системи має повноваження на перевірку законності дій будь-яких з контролюючих органів та на правову оцінку їх діяльності.
На нашу думку, сутність та призначення прокуратури на сучасному етапі полягає у забезпеченні інтересів держави і кожного окремого громадянина, у підтриманні правовими способами відповідного паритету між правами та обов'язками кожної із зазначених сторін. Як правильно підкреслює О.Б.Червякова, забезпечуючи інтереси держави, прокуратура виконує правоохоронну функцію і стосовно громадян, відстоюючи ж інтереси громадян, прокурор захищає правові устої держави [124, с.17]. У перехідний період, коли старі суспільні відносини ще повністю не "зламані", а нові не знайшли належного правового закріплення та апробації, виникає підвищена потреба у наявності організаційного незалежного органу, який би давав правову оцінку стосункам, що виникають у суспільстві, міг би оперативно втручатися у хід справ з метою попередження порушень та поновлення законності, тобто здійснювати неупереджений нагляд за законністю. Таке право органам прокуратури надає ст.1 Закону України "Про прокуратуру"[55, Ст.793], в якій зазначено, що прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Цей нагляд Законом України "Про прокуратуру" [55, Ст.793] до внесення 12 липня 2001 року відповідних змін у означений закон [125] визнавався загальним наглядом прокуратури. Однак, питання подальшого існування загального нагляду та визначення оновленої сутності прокуратури сьогодні не перестає турбувати провідних вчених в галузі організаційно-структурної побудови та функціонування органів прокуратури. М.В.Косюта пише: "Чинна редакція Закону "Про прокуратуру" відмовилась від терміна "загальний нагляд". Звичайно, він є не зовсім вдалим, хоча і вріс у свідомість декількох поколінь прокурорських працівників. Але новий термін є також досить умовним. Річ у тім, що він може застосовуватись не лише до відносин у сфері загального нагляду, але й до інших двох наглядових функцій: "нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство" і "нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян" [126, с.153]. М.І.Мичко зазначає, що в перехідних положеннях Конституції України зазначено, що до введення в дію законів, регулюючих діяльність державних органів щодо контролю за дотриманням законів, прокуратура продовжує виконувати згідно з діючими законами функцію нагляду за дотриманням та виконанням законів. Викладене означає, підкреслює автор, що поряд з функціями, названими в ст.121 Конституції України, прокуратура продовжує здійснювати діяльність, яка традиційно була "загальним наглядом". І далі: "В даній галузі найбільш чітко виявляється сутність та призначення прокурорського нагляду, на який першопочатково було покладено обов'язок слідкувати за правильним та однаковим застосуванням законів, незважаючи на місцеві відмінності і всупереч будь-яким місцевим впливам" [127, с.131-132]. З точки зору Л.Давиденка, було "б доцільно законодавчо визначити межі загального нагляду прокуратури, встановити конкретні правові сфери, де загальнонаглядова діяльність прокуратури є необхідною: виконання законів щодо прав і свобод громадян, законніс
- Київ+380960830922