РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Клінічна характеристика обстежених жінок
Обстежено 127 жінок з порушеннями менструального циклу на тлі різних форм
ожиріння та 20 здорових жінок. Серед 127 хворих на підставі комплексу
обстеження відокремлено 103 хворих з гіпоталамічним ожирінням (з
нейроендокринно-обмінною формою гіпоталамічного синдрому, які становили 1 і 2
клінічні групи); та 24 хворих з ендокринним ожирінням (на тлі патології
щитоподібної залози та цукрового діабету). Хворі з ендокринним ожирінням після
проведення диференційної діагностики вилучені з подальшого обстеження. Серед
103 жінок з НОЕС 53 проліковано за допомогою запропонованого способу лікування
препаратами групи регуляторів нейромедіаторного обміну (бромокриптин,
каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти (1 клінічна група); 50
пацієнток – за допомогою традиційної, “діенцефальної” терапії (2 клінічна
група)). Третю, контрольну групу становили 20 здорових жінок.
Вік хворих з нейрообмінно-ендокринним синдромом становив від 18 до 45 років
(відповідно, в 1 та 2 клінічних групах: 22,5±6,5 та 23,5±7,0 років); тривалість
захворювання була від 1 до 15 років (5,8±1,2 та 5,2±1,5 років), (табл. 2.1.)
Таблиця 2.1
Загальна характеристика клінічних груп
Показники
(роки)
Групи (n=123)
1 (n=53)
2 (n=50)
3 (n=20)
Середній вік
22,5±6,5
23,5±7,0
23,8±7,5
Тривалість захворювання
5,8±1,2
5,2±1,5
Середній вік менархе
13,4±2,0
14,2±2,4
13,3±2,0
Початок статевого життя
18,6±2,5
17,9±2,0
20,7±2,5
Р>0,05 для всіх груп.
Серед 103 пацієнток з НОЕС 48 (46,6%) становили хворі з післяпологовим
ожирінням, 55 (53,4%) – хворі з нейрообмінно-ендокринним синдромом, не
пов'язаним з вагітністю (після стресів та нейроінфекцій).
Середній вік менархе у пацієнток з НОЕС не відрізнявся від
середньопопуляційного і виявився майже таким, як в контрольній групі:
відповідно, по клінічних групах 13,4±2,0 та 14,2±2,4 роки (в контрольній групі
– 13,3±2,0 років), хоча є дані літератури про більш раннє менархе у цих хворих
[9, 91]. Початок статевого життя у пацієнток з НОЕС виявився більш раннім, ніж
в контрольній групі: відповідно 18,6±2,5 та 17,9±2,0 років, (в контролі –
20,7±2,5 років).
Таким чином, прискорених темпів статевого дозрівання у обстежених хворих не
виявлено. Це можна пояснити тим, що у більшості обстежених жінок з НОЕС вплив
етіологічного чинника НОЕС відбувався вже в зрілому віці, і тому не порушив
процесу статевого дозрівання.
Всі жінки з НОЕС звернулись до гінеколога-ендокринолога зі скаргами на
порушення менструального циклу та неплідність.
При вивченні характеру порушень менструальної функції у жінок з НОЕС отримані
наступні дані (табл. 2.2). Різниця розподілу за характером порушень між 1 та 2
групами не вірогідна, (р>0,05, оцінка за крітерієм Фішера).
Таблиця 2.2
Характер порушень менструальної функції у жінок з НОЕС
п/п
Характер порушень менструальної функції
1 клінічна група, n=53
2 клінічна група, n=50
Абс. кількість
Абс. кількість
Аменорея (вторинна)
11,3
10,0
Гіпоменструальний синдром
22
41,5
23
46,0
Маткові кровотечі
Менорагія
13
24,6
12
24,0
Метрорагія
12
22,6
10
20,0
Всього
53
100
50
100
Згідно з отриманими даними, у пацієнток з НОЕС найчастіше зустрічався
гіпоменструальний синдром – у 22 (41,5%) хворих 1 клінічної групи та у 23
(46,0%) - 2 клінічної групи, що відповідає літературним даним [3, 9, 45, 91].
Досить поширеними були також маткові кровотечі, які зустрічались приблизно з
однаковою частотою в обох групах порівняння. Більш поширеними були циклічні
кровотечі (менорагії) – у 13 (24,6%) хворих 1 клінічної групи та 12 (24,0%) - 2
клінічної групи; метрорагії спостерігались у 12 (22,6%) хворих 1 клінічної
групи та 10 (20,0%) - 2 клінічної групи. Вторинна аменорея мала місце у 6
(11,3%) хворих 1 клінічної групи та 5 (10,0%) - 2 клінічної групи. Первинної
аменореї серед обстежених хворих з НОЕС виявлено не було. У 7 (13,2%) хворих 1
клінічної групи та 12 (24,0%) - 2 клінічної групи спостерігалось поєднання
декількох форм порушень менструальної функції (мено-метрорагія – у 3 (5,7%)
хворих 1 клінічної групи та 4 (7,5%) - 2 клінічної групи; метрорагія,
гіпоменструальний синдром – у 8 (16,0%) хворих 1 клінічної групи та 4 (8,0%) -
2 клінічної групи. Альгодисменорея виявлена у 5 (9,4%) пацієнток 1 клінічної
групи та у 4 (8,0%) - 2 клінічної групи.
Був проведений аналіз характеру порушень менструальної функції у жінок з НОЕС в
залежності від тривалості захворювання (рис. 2.1).
4 – метрорагії.Примітка: 1 – аменорея; 2 – гіпоменструальний синдром; 3 –
менорагії;
Рис. 2.1 Характер порушень менструальної функції у хворих з НОЕС в залежності
від тривалості захворювання
Виявилось, що тривалість захворювання впливала на структуру і характер порушень
менструальної функції. Виявлена чітка тенденція до збільшення частоти більш
виражених форм порушень менструальної функції, як по типу гіпоменструального
синдрому, який з часом переходив во вторинну аменорею, так і по типу
гіперменструального синдрому (менорагії). Структура неплідності у обстежених
пацієнток з НОЕС відображена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Структура неплідності у обстежених пацієнток з НОЕС
п/п
Характер неплідності
1 клінічна група (n=53)
2 клінічна група (n=50)
Абс. кількість
Абс. кількість
Первинна
11,3
10,0
Вторинна
7,5
6,0
Всього
10
18,8
16,0
Серед обстежених жінок у 6 (11,3%) хворих 1 клінічної групи та 5 (10,0%) - 2
клінічної групи спостерігалась первинна неплідність; це були жінки з НОЕС, не
пов’язаним з вагітністю. Вторинна неплі
- Київ+380960830922