Ви є тут

Навчання студентів розуміння соціокультурної інформації при читанні англомовної художньої літератури у вищих мовних навчальних закладах

Автор: 
Рудакова Людмила Пилипівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000885
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.1). Охарактеризуємо кожний етап.
Кожний цикл починається передтекстовим етапом. Цей етап відповідає мотиваційній орієнтовно-підготовчій фазі навчання розуміння СКІ при читанні іншомовної ХЛ.
Цілями цього етапу є: 1) мотивація читання іншомовної ХЛ; 2) формування фонових знань студентів, знайомство з іншомовною культурою в усьому її розмаїтті; 3) зняття лінгвосоціокультурних труднощів читання англомовної ХЛ [31; 77-81; 172; 183; 186; 246; 253; 257; 260; 265; 267; 278; 280; 287; 289; 291; 292; 294; 296; 300; 303]; формування орієнтовних навичок і вмінь розпізнавання та розуміння СКІ в ХТ.
Першою метою передтекстового етапу є мотивація читання іншомовної ХЛ. Мотив, мотиваційна готовність до читання за законом пріоритету людського інтересу у будь-якій поведінці, емоційно-зацікавлене відношення [76: 91; 106: 1, 11; 186: 7] до СКІ, до її знаходження в ХТ як прагматикон мовної особистості є основою, провідним компонентом для розуміння СКІ при читанні. Саме мотиваційна готовність студентів до сприйняття ХТ передбачає його ефективне використання як навчального матеріалу. Отже, на першому занятті першого циклу у студентів слід пробудити бажання читати. Відбираючи іншомовні тексти для читання у студентській аудиторії, доцільно враховувати всі компоненти мотивації читання : "потребу студентів у новій, цікавій, захоплюючій та емоційно забарвленій інформації, що вигідно відрізняє ХТ від нехудожньої літератури; їх потяг і прагнення до розширення знань про країну, мова якої вивчається; пізнання духу народу та його культури через читання ХТ як невичерпного джерела такої інформації; відчуття задоволення від читання шедеврів світової літератури в оригіналі; отримання насолоди від мови та стилю майстрів художнього слова; усвідомлення значущості досягнутого - вільне читання практично будь-якого ХТв, написаного іноземною мовою" [186: 9].
Вивчення бажань, потреб та нахилів студентів зумовлює відбір ХТ та пробудження інтересу до читання іншомовної ХЛ [234; 240; 250; 257; 267; 271; 278; 280; 287; 292; 303]. За Е.Уільямсом, таку "ідеальну" ситуацію представлено схемою:
Інтереси Відбір текстів Робота з
студентів для читання текстом

Однак не можна ігнорувати той факт, що сприйняття СКІ в ХТ та її адекватне розуміння залежить як від прагматикону та тезаурусу студентів, тобто від потреб читачів та їх знань про навколишній світ [94], так і від підготовленості до читання та сприйняття ХЛ і соціокультурного потенціалу іншомовного ХТв. Це означає, що культурного, висококваліфікованого, естетично розвинутого читача необхідно виховувати, тобто навчати. За аналогією із схемою Е.Уільямса, ситуація приймає такий вигляд:
Запропонований Робота з Інтереси
текст текстом студентів
Відповідно до першої мети для читання були відібрані короткі оповідання сучасних американських письменників про життя підлітків та юнацтва, близькі за тематикою та змістом інтересам студентів II курсу.
Друга мета передтекстового етапу циклу - формування фонових знань студентів - базується на положенні про те, що на розуміння ХТв безпосередньо впливає володіння студентами іншомовною національною картиною світу, образними узагальненнями дійсності, тобто тезаурус.
Р.Хадсон доводить, що засвоєння лише деякої кількості лексики з соціокультурним компонентом семантики не гарантує адекватного розуміння ХТв. Навіть якщо при цьому аналізу підлягає не тільки концептуальне, а й контекстуальне значення слів, це не призведе до вдосконалення вмінь власне читання ХЛ [270: 70-105]. Лексикон і тезаурус студентів слід поповнювати паралельно й одночасно.
У мовному вищому навчальному закладі формування фонових знань, розвиток країнознавчої ерудиції студентів відбувається не тільки за рахунок ознайомлення з новою інформацією, а й завдяки упорядкуванню тієї СКІ, яку студенти вже знають, виділення основних та додаткових, конотативних значень СКІ, встановлення лінгвістичних та екстралінгвістичних зв'язків між явищами іншомовної культури.
До основних прийомів формування фонових знань можна віднести бесіду викладача із студентами, читання додаткової науково-популярної літератури, періодики, демонстрацію документальних фільмів, фотографій, слайдів і репродукцій, коментування ізольованої та вилученої з ХТ СКІ, застосування пам'яток. На передтекстовому етапі кожного циклу для ознайомлення з Космо-Психо-Логосом країни, конвенційними засадами, цінностями народу, який говорить цією мовою (американська мрія, принцип рівних можливостей тощо), для читання студентам можна запропонувати статті про країни виучуваної мови з науково-популярних видань та періодики, наприклад: English Learner's Digest, J.Axelson "Counseling and Development in a Multicultural Society", M.Farrell "British Life and Institutions", D.K.Stevenson "American Life and Institutions" (див. Додаток М).
Не встановлено, які з перелічених прийомів та засобів є найефективнішими. Викладачі вибирають їх у відповідності до цілей читання та характеру матеріалу [248: 553-574]. При роботі з періодикою та науково-популярними виданнями застосовується пошукове читання. Викладач націлює студентів на пошук, розпізнавання та упорядкування СКІ, поповнення фонових знань. Нарощування обсягу фонових знань студентів відбувається поступово від циклу до циклу. Обов'язковою умовою подальшого успішного читання є знайомство з творчою біографією письменника [71; 110; 112; 172; 192; 211].
Третя мета передтекстового етапу циклу передбачає поповнення лексикону студентів для адекватного розуміння іншомовного ХТв. Це означає, що до читання у довготривалу пам'ять студентів повинні бути введені мовні одиниці, які виражають СКІ, сформовані навички і вміння розпізнавання експліцитної СКІ в тексті. Саме ці