РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстеження хворих
В основу роботи покладені результати обстеження та лікування 147 хворих на гострий холецистит, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці загальної хірургії №2 з доглядом за хворими Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського у 1999-2003 роках.
Твердження про наявність гострого холециститу ґрунтувалось на даних анамнестичного, клінічного, лабораторного та інструментального дослідження. При формуванні діагнозу використовувалась класифікація холециститів за О.О. Шалімовим [158].
Серед обстежених чоловіків було 23 ( 15,6 %), жінок 124 ( 84,4 %). Вік хворих становив від 17 до 84 років. Віковий склад обстежених хворих і розподіл їх за статтю представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий склад хворих і розподіл за статтю
Віковий
періодКількість хворихжінокЧоловіківабс.%абс.%17-21 (юнацький)2 1,6 22-35 (зрілий-1-й період)20 16,128,736-60 (зрілий-2-й період)67 54,01460,961-74 (похилий)26 21,0417,475-95 (старечий) 9 7,3 313,0Всього 124 10023100
Як видно з наведених даних в таблиці 2.1 гострий холецистит частіше зустрічається у жінок 124 ( 84,4 %) і найбільш у працездатному віці 36-60 років ( 54,0 %).
Контрольну групу склали 22 хворих з захворюваннями, що не мають відношення до патології гепатобіліарної системи. Із них дев'ять хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок, сім хворих з неускладненими паховими грижами, шість хворих з переломами кісток верхніх і нижніх кінцівок, що виявили бажання обстежитись.
Аналіз чинників, які би змогли зіграти роль у розвитку гострого холециститу свідчить про те, що основними із них є провокуючі фактори (прийом жирної і м'ясної їжі, особливо в поєднанні з міцними спиртними напоями, які викликають надмірне навантаження на жовчоутворюючу і жовчовидільну функцію печінки), несприятливі умови життя, шкідливі звички. У 43 (29,3 %) хворих появі гострого холециститу передувала психоемоційна напруга, пов'язана з роботою, а також порушення звичайного режиму праці і відпочинку (робота в нічну зміну, часті відрядження). У половини хворих 76 (51,7 %) таким чинником було нерегулярне і неякісне харчування. Алкоголь вживав практично кожний четвертий хворий ( 25,1 %).
При вивченні скарг хворих, особливу увагу звертали на характер, локалізацію і іррадіацію болю. Як видно з даних, наведених в таблиці 2.2., першою ознакою захворювання був сильний біль в правому підребер'ї 128 (87,0 %) і епігастрії 28 (19,0 %) з ірадіацією в праву надключичну ділянку 87 (59,2 %), 43 плече (29,3 %) і поперекову ділянку 32 (21,8 %). Характер болю був найрізноманітніший: від неприємного відчуття, важкості, переповнення в епігастральній ділянці до різкого, переймоподібного 103 (70,0 %). Поява оперізуючого болю 17 (11,6 %) свідчила про втягнення в патологічний процес підшлункової залози.
У 95 (64,6 %) обстежених больовий синдром супроводжувався диспепсичними розладами. Одними з найбільш частих ознак у хворих на гострий холецистит була нудота 118 (80,3 %), відригування 14 (9,5 %) і блювання 44 ( 29,9 %), яке у більшості випадків не приносило полегшення хворому. Поряд з вищевказаними скаргами нерідко зустрічалися скарги загального характеру: головний біль, головокружіння, погане самопочуття, дратливість, безсоння та інші. Поряд з цим у 74 (50,3 %) хворих виникало здуття живота, затримка стільця і газів. У 119 (81,0 %) хворих підвищувалась температура тіла до 38-39 оС, спостерігалась тахікардія. У 26 (17,7 %) хворих на гострий холецистит виникала іктеричність склер, жовтушність шкіри.
При вивченні анамнезу хворих на гострий холецистит приділяли увагу перенесеним раніше оперативним втручанням. У шести хворих проведено апендектомію, у семи хворих виконані гінекологічні операції із нижньо-серединного доступу, вісім хворих оперовані з приводу пупкової і пахової грижі, один повторно з приводу спайкової хвороби очеревини, одна хвора перенесла резекцію шлунка за Більрот-II. У чотирьох хворих були післяопераційний рубці після серединної і верхньо-серединної лапаротомії.
Характеристика основних клінічних ознак у хворих на гострий холецистит наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
0сновні ознаки клінічного перебігу гострого холециститу
Характер скаргК-сть хворихХарактер і локалізація
болю та інших ознакЧас-тота оз-нак
%в абсо-лютних числах
%Біль в пр.підребр'ї12887,0Язик обкладений:
сіро-білий наліт
112
76,2Біль в епігастрії2819,0 сіро-коричневий3523,8Біль оперізуючий1711,6Іррадіація болю в надключ.ділянку8759,2Біль постійний4429,9 в плече4329,3Біль переймоподібний10370,0 В поперек3221,8Нудота 11880,3Здуття живота7450,3Відригування149,5Жовтушність склер,
шкіри2315,6Блювання4429,9М'язи напружені
в підребер'ї10571,4Підвищ toтіла11981,0Тонус м'язів
живота нормальний4228,6Стілець норм.6644,9Збільшений
жовчний міхур2718,4 Продовження таблиці 2.2Характер скаргв абсо-лютних числах
%Характер і локалізація
болю та інших ознакЧас-тота оз- нак
%Закреп6846,3позитив. с-м Мерфі11678,9Пронос138,8Симптом Мюсі-Георгієвського11981,0Загальна слабість9262,6с-м Ортнера12685,7
При пальпації органів черевної порожнини за В.П.Образцовим-Н.Д. Стражеско у 128 (87,0 %) хворих визначалась болючість в правому підребер'ї, у 28 (19,0 %) в епігастральній ділянці. У 119 (81,0 %) хворих мав місце позитивний симптом Мюсі-Георгієвського, у 116 (78,9 %) симптом Мерфі і у 126 (85,7 %) спостерігався симптом Ортнера. Наявність цих симптомів достовірно свідчить про гострий обтураційний холецистит і втя