РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗЕМСЬКОЇ СТАТИСТИКИ
2.1. Значення земської статистики.
Потрібність діяльності та доцільність існування кожного закладу, установи чи організації визначається суспільно-значимою ефективністю. З'ясування значення, яке приділялося земській статистиці її організаторами та окремими відомими статистиками допоможе у визначенні того, чи досягали результати земсько-статистичних досліджень тих завдань, які на них покладалися, а відтак, чи виправдовували земські статичні заклади своє існування і фінансово-трудові витрати на свою діяльність.
Російські земства, хоч і були органами самоврядування на місцях, проте значний вплив на їх діяльність мав уряд. Значення земської статистики для держави можна проілюструвати словами міністра Н.Х.Бунге (до отримання міністерської посади був професором статистики): "Коли б було більше подібних матеріалів, можливо, легше б керувалося Росією" [309, с. 208]. Видатний статистик О.Ф.Фортунатов казав, що "загальнодержавне значення земської статистики міцно пов'язане з її місцевим практичним значенням" [232, с. 59]. Синонімом статистики у ХІХ ст. було "державознавство", адже вважалося, що держава не може існувати без правильно зорганізованої статистики так само, як господарство не може існувати без правильно організованого рахівництва. Щоправда, зауважувалося, що статистика охоплює явища не тільки економічного світу, але й констатує становище речей в духовній сфері. В такій великій державі, як Російська імперія ХІХ ст. першорядним завданням статистики ставала реєстрація населення (перепис) та визначення кількості мешканців (ревізія). Вивчення населення здійснювалося у фіскальних інтересах держави і передбачало знання його потреб. Останні ж зробилися об'єктом особливої уваги від часу введення земств, метою яких були користь та потреби народу.
У літературі ХІХ - початку ХХ ст. дуже часто висловлювалися думки про те, що діяльність земств буде приречена на помилки, якщо проводитиметься не на підґрунті точних (статистичних) даних. Вважалося, що земство лише тоді буде дійсно корисним для своєї місцевості, коли зверне всю свою увагу на розвиток джерел народного добробуту ("Русские Ведомости". - 1870. - № 28) і доки земство не буде мати статистичних досліджень про своє власне становище та потреби, його дії завжди будуть хибкі й неврівноважені, будуть позбавлені того обґрунтування і далекоглядності, без яких неможливе навіть мале приватне господарство ("Дело". - 1869. - №1) [234, с. 161]. Земська статистика була потрібна для розуміння та накреслення шляхів вирішення тих нагальних проблем суспільного життя та економічної дійсності, які поставали перед земством як інститутом, покликаним їх вирішувати.
Відомий земський статистик С.Н.Велецький доводив, що результати земської статистики потрібні були "при обговоренні, наприклад, питань про поліпшення технічних прийомів землеробства або інших галузей господарства, про витрати у виробництві та транспортуванні сільськогосподарських продуктів, про боротьбу з сільськогосподарською кризою, про важкі обставини у різних спеціальних галузях господарства та інших питань, які відносяться до сфери земської діяльності. Без достовірного статистичного матеріалу, без цієї міцної підвалини, громадські та урядові діячі та заклади завжди будуть почувати себе недостатньо компетентними та сильними, а тому не будуть мати можливості цілком впевнено проводити у життя ті чи інші заходи" [232, с. 7]. Дійсно, на органи земського самоврядування покладалося багато обов'язків - утримання шляхів, шкіл, лікарень, продовольчих складів, пошук оптимальних шляхів функціонування інфраструктури на земській території та допомога населенню у його господарчій діяльності з метою її інтенсифікації та підвищення прибутковості. Для цього потрібен був систематичний облік як об'єкту діяльності земства, так і тих змін, які з цим об'єктом з часом відбуваються.
Проведення статистичних робіт частіше за все обумовлювалося двома практичними потребами земського господарства: для правильної розкладки земських повинностей та для отримання відомостей про продовольчі потреби населення2. Іноді земська статистика виникала й з інших причин, наприклад, при потребі у відомостях про освіту та стан здоров'я населення, про місцеву промисловість та торгівлю тощо [315, с. 492]. Так гласний Таврійського земства М.В.Гофман у 1888 р. стверджував, що статистичні відомості зібрані місцевими земськими статистиками дуже допомогли йому при вирішенні питання про розподіл податків поміж населенням та при обговорення питання епідемічного стану в губернії [126, с. 19].
Необхідність земської статистики для місцевих потреб розуміли самі діячі земств. Так, у доповіді Катеринославської губернської земської управи про організацію статистичної справи у Катеринославській губернії наголошувалося: "Губернським земством давно вже відчувається нестача точних статистичних відомостей по земському господарству Катеринославської губернії та усвідомлюється необхідність в правильній організації цієї частини, аби статистичні дані повсякчас надавали свіжий, достатній та добре опрацьований матеріал, яким земство мало б змогу скористатися при тих чи інших своїх операціях чи заходах". Адже "будь-який захід земства, будь-яке обчислення його будуть тим більш доцільними й вірнішими, чим повнішими й точнішими будуть дані, покладені в основу заходу чи обчислення" [111, с. 641, 656]. Катеринославські земці стверджували, що відсутність точних статистичних даних з питань поліпшення стану сільського господарства, з продовольчих та освітніх питань, з питання визначення ступеня платоспроможності населення та можливостей його піднесення не дозволяє земству щось зробити у цих сферах через побоювання, що заходи ці виявляться марними або недостатніми саме за відсутності потрібних даних. На те ж саме вказували таврійські земці: "Земство не лише завдує продовольчою справою населення, а й проводить страхування майна на земській території, піклується, де може, про розвит