РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і задач дійсного наукового дослідження була розроблена програма дослідження, що включає такі моменти:
- добір контингенту обстежуваних жінок;
- клінічний-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду обстежених жінок;
- вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу;
- оцінка стану гомеостазу;
- вивчення стану мікробіоценозу статевих шляхів;
- комп'ютерна обробка отриманих даних.
Клініко-функціональне і лабораторне дослідження було проведено в 100 багатородящих с передчасними пологами в анамнезі, розділенних на дві групи:
- І група - 50 багатородящих жінок, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
- ІІ група - 50 багатородящих жінок, проведених по розробленій нами методиці профілактики передчасних пологів.
Незважаючи на наявність цілого ряду факторів ризику розвитку передчасних пологів ми зробили свій вибір на найбільш вагомому параметрі, яким є наявність передчасних пологів в анамнезі.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводилися відповідно до рекомендацій І.З.Закирова і співавт. [51] і включали використання спазмолітиків (но-шпа, папаверин) і метаболічних препаратів (АТФ, кокарбоксилаза).
Запропонована нами методика заснована на використанні лікувально-профілактичного комплексу, що був використаний у такі терміни вагітності: 10-12 тиж., 20-22 тиж., 27-28 тиж. і 33-34 тиж. У даний комплекс були включені антибактеріальні препарати (джозаміцин по 500 мг 3-4 рази на добу протягом 14 днів); гормональна корекція (утрожестан по 100 мг на добу з 10 до 28 тиж. вагітності); антигіпоксанти (інстенон по таблетки протягом 7-10 днів); комплекси вітамінів і мінералів у беззупинному режимі протягом всього гестаційного процесу; корекція мікробіоценозу статевих шляхів (0,5% мазь мірамістину інтравагінально під контролем мікробіологічних показників).
Науковим обгрунтуванням запропонованої методики є той факт, що багатородящі жінки мають значний рівень супутньої екстрагенітальної патології (частіше всього захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки, а також нейроцирку-ляторну дистонію) і початкової ендокринопатії. Крім того в них висока частота акушерських ускладнень (інтраамниальне інфікування, анемія, прееклампсія і фетоплацентарна недо-статність). Все це в сукупності призводить до високої частоти передчасних пологів. Використання вищеописаного комплексу дозволяє впливати на всі ланки етіопатогенезу передчасних пологів у лікувально-профілактичному режимі.
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оціню-вали на підставі вивчення вмісту основних гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний гонадотропін (ХГ), плацентарний лактоген (ПЛ) і кортизол (Кр) радіоімунологічним методом [95]. Ультразвукова плацентографія та фетометрія проводилися на апараті "Toshiba" (Японія). Дослідження скорочувальної діяльності матки у пологах проводилося за допомогою фетального монітора "Біомедика" (Італія). Гемодинамічні процеси в системі мати-плацента-плід є одними з головних факторів, що забезпечують нормальний перебіг вагітності, ріст і розвиток плода. Порушення кровообігу в цій системі грає основну роль у патогенезі фетоплацентарної недостатності, що є однією з головних причин перинатальної захворюваності і смертності. Матково-плацентарний і плодово-плацентарний кровообіг вивчався на ультразвуковому приладі SSD-630 із доплерометричним блоком хвилі, що аульсірує, (3,0-3,5 MHz). Аналізувалися криві швидкостей кровотоку в маткових артеріях
і артерії пуповини з розрахунком СДВ і ПК по такій формулі:
де СДВап - систоло-діастолічне відношення в артерії пуповини;
СДВма - відповідно в матковій артерії [95].
Біохімічне дослідження плазми крові складалося у визначенні основних показників ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, загальний білірубін, холестерин, ? -ліпопротеїди, тригліцериди, лужна фосфатаза) та виконувалися в біохімічній лабораторії на аналізаторі "Біомедика" за загальноприйнятими методиками [80].
Відбір проб для мікробіологічного дослідження здійсню-вали з використанням правил асептики та антисептики. Матеріалом для мікробіологічних досліджень стали: вміст піхви, піхвові змиви, мазки та зскрібки зі слизової оболонки піхви, з цервікального каналу та уретри; зскрібки-відбитки зі стінок піхви, передверря піхви та малих статевих губів. Забір матеріалу для бактеріологічного дослідження кишкового вмісту проводили по загальноприйнятій методиці [80].
Мікроскопічні методи дослідження включали світову та люмінісцентну мікроскопію одержаного матеріалу. За допомогою світової мікроскопії досліджували вологі ("роздавлена" крапля) та пофарбовані препарати. Вологі препарати для виявлення рухомих трихомонад, псевдоміцелія грибів, мікроорганізмів роду Mobiluncus sp. , ключових клітин та лейкоцитів готували шляхом ретельного переміщування краплі виділень з краплею 0,9% фізіологічного розчину. Ці препарати розглядали в декількох полях під збільшенням ? 400.
Фарбування проводилося: 1 - метіленовим синім, 2 - за Грамом та 3 - за Грамом у модифікації Kopeloff (для попередньої оцінки бактеріальної флори - грампозитивної, грамнегативної або варіабельної; паличкової, кокової або змішаної, наявність кандидозу; оцінювали ступінь вираженості фагоцитозу). Тип біоценозу піхви оцінювалися за класифікацією Е.Ф.Кіри [80].
За допомогою люмінісцентної мікроскопії визначалися хламідії, мікоплазми та уреаплазми. Для виявлення хламідій, мікоплазм та уреаплазм використовували відповідні тест-системи. Мікроскопічна діагностика вірусної інфекції передбачала дослідження матеріалу, пофарбованого імуноглобулінами, що люмінісцюють, проти вірусу простого герпесу типу 1 та 2 методом прямої імунофлюоресценції. Матеріалом для дослідження стали зскрібки епітелію в області заднього склепіння піхви, піхвової частини шийки матки та цервікального каналу. При ная
- Київ+380960830922