РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Програма, обсяги та методи досліджень дисертаційної роботи відображено на рис.
2.1.
На першому етапі вивчалась соціально-гігієнічна та соціально-економічна
характеристика Закарпаття, на другому – демографічні процеси (народжуваність,
смертність, природній рух), на третьому етапі – стан здоров`я населення
Закарпаття (фізичний розвиток, захворюваність та поширеність хвороб серед
сільського населення), на четвертому етапі – забезпеченість ресурсами охорони
здоров`я Закарпаття, і на останньому етапі – розробка заходів щодо
вдосконалення організації надання медичної допомоги сільському населенню та
створення моделі медичної допомоги сільському населенню.
При обробці статистичних матеріалів і для одержання обгрунтованих результатів
автором використовувались такі методи дослідження: методи медичної,
демографічної та математичної статистики, кореляційно-регресійний аналіз,
методи профоглядів та медичних оглядів, методи антропометричних вимірювань,
методи імовірної оцінки вірогідності та методи варіаційної статистики,
контент-аналіз.
Комплексне соціально-гігієнічне вивчення здоров'я населення Закарпатської
області проводилось на протязі 1990-2000 років.
Розвиток охорони здоров'я вивчався на основі архівних матеріалів, щорічних
звітів медичних закладів області, а також наукових і літературних публікацій,
присвячених медичному обслуговуванню населення.
Вивчення даних про населення нами проведено на основі аналізу статистичних
даних Закарпатського відділу статистики, даних відділу реєстрації актів
громадянського стану управління юстиції Закарпатської області та Хустського
району.
В аналізі демографічних процесів використовувались демографічні таблиці
(смертності, народжуваності, шлюбності та розлучення).
Мета
дослідження Удосконалення організації надання медичної допомоги сільському
населенню Закарпаття на підставі аналізу стану здоров`я населення (фізичний
розвиток та захворюваність) та медико-демографічних процесів в регіоні.
Завдання
дослідження
Обсяги
дослідження
Методи
дослідження Методи математичної статистики, методи медичної статистики, методи
вивчення фізичного розвитку населення.
Впровадження
Рис. 2.1. Програма, обсяг та методи дослідження
Нами проводилось вивчення кількісного, віково-статевого складу населення
Закарпаття, природного руху, народжуваності, загальної та малюкової смертності,
шлюбності та розлучення, в тому числі за тривалістю шлюбу, середній вік
населення, очікувана тривалість життя при народженні, демографічне
навантаження. Вивчались окремі показники народжуваності: коефіцієнти
народжуваності за віком жінок, на 1000 жінок відповідного віку, питома вага
позашлюбних народжень, середній вік (років) матері при народженні дитини.
При аналізі статевого складу населення Закарпаття застосовувались показники:
1. Процент чоловіків і жінок в загальній кількості населення в цілому, міського
і сільського населення, а також у вікових групах.
2. Число жінок, що припадає на тисячу чоловіків по місту і селу.
Одиницею обліку служили свідоцтва про смерть, народжуваність, шлюб, розлучення,
які нами залучувались із обласного і районного відділів реєстрації актів
громадянського стану (дані ЗАГСу і статистичних органів).
Вивчення захворюваності та поширеності хвороб за класами серед населення
Закарпаття проводилось згідно Міжнародної класифікації хвороб Десятого
перегляду (МКХ-10) та зведеної відомості обліку захворювань та причин смерті в
даному лікувальному закладі (серед дорослого та підліткового населення), форма
№071-1/0.
Крім цього автором у дослідженні вивчались і використовувались наступні форми
облікових документів: 1. Журнал запису пологів в стаціонарі, форма №010/о;
2. Карта розвитку новонародженого, форма №097/о;
3. Історія розвитку дитини, форма №112/о;
4. Медична карта амбулаторного хворого, форма №025/о, вкладний листок №1 до
форми №025/о (дані профілактичного огляду за рік), вкладний листок на підлітка
до медичної карти амбулаторного хворого, форма №025-1/о;
5. Лікарське свідоцтво про смерть, форма №106/о-95;
6. Карта (анкета) фізичного розвитку (новонароджених, дітей дошкільного віку,
школярів, призовників, робітників).
В сучасних умовах фізичний розвиток розглядається як один з основних критеріїв
здоров'я окремої людини та населення загалом, характеризує рівень і зрушення в
стані здоров'я населення, його окремих віково-статевих, етнічних,
професіональних і інших груп, є одним із основних узагальнюючих показників. Без
вивчення його не мислиться комплексне соціально-гігієнічне дослідження здоров'я
населення. Зазначимо, що значення показників фізичного розвитку полягає в тому,
що на відміну від інших (захворюваність, смертність, інвалідність), вони є
прямими, найбільш прозоро адекватними характеристиками здоров'я.
Для визначення фізичного розвитку широко в практиці використовується порівняно
невелике число морфологічних і функціональних ознак, які легко піддаються
кількісному обліку. Це, перш за все, ріст стоячи або довжина тіла, вага або
маса тіла, окружність або периметр грудної клітки, окружність голови. До
найбільш важливих функціональних властивостей організму, які характеризують
фізичний розвиток, відноситься життєва ємкість легень (спірометрія), мускульна
сила рук і тулуба. При цьому характеристика фізичного розвитку потребує
комплексної оцінки показників. По якій-небудь ознаці, в тому числі і по
найбільш важливій – росту, без обліку взаємозв'язку цього показника з іншими не
можн