РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні та погодні умови досліджень
Ґрунтовий покрив господарства дослідної станції включає кілька ґрунтових
різновидностей, головною з яких є чорнозем типовий малогумусний крупно
пилуватих – легкосуглинкових на лесі. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,4
%, рН – 6,8-7,3; ємність поглинання 30,7-32,5 мг-екв на 100 г ґрунту. До складу
мінеральної твердої фази ґрунту входить 37% фізичної глини; 63% піску.
Щільність ґрунту в рівноважному стані 1,16-1,25 г/см3, вологість стійкого
в’янення – 10,8%. Рівень залягання підгрунтових вод 5-6 м. Агрохімічні та
водно-фізичні показники типового малогумусного чорнозему, на фоні якого
проводилися польові дослідження, наведені в табл. 2.1, 2.2.
В зоні проведення досліджень переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти,
ґрунтоутворюючою породою яких є грубо пилуватий легкосуглинковий багатий на
карбонати лес.
Протягом років досліджень польові досліди закладались на черноземах типових
малогумусних крупно пилуватих – легкосуглинкових за механічним складом із
наступними морфологічними ознаками:
Н(к) 0-55 – гумусовий горизонт – темно – сірий, крупнопилувато –
середньосуглинковий, зернисто-комкуватий в орному і зернистий – в підорному
шарі, ущільнений, багато червоточин, перехід до наступного горизонту
поступовий.
НРк 55-115 – гумусовий перехідний – темно – сірий, грубопилувато –
середньосуглинковий, зернисто – комкуватою структурою, карбонатна “плісень”,
наявні червоточини і кротовини. Перехід до наступного горизонту поступовий.
Phk 115-180 – нижній перехідний горизонт до породи – сірий, легкосуглинковий,
не щільний, комкувато – призматична структура.
Рк 180-210 – частково палевий карбонатний лес.
Ґрунт характеризується високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин.
У шарі 0-20 см загального азоту міститься 0,27-0,31%, фосфору - 0,15-0,25 %,
калію - 2,3-2,5 %. Вміст рухомого фосфору за Чиріковим становить 4,5-5,5 мг на
100 г ґрунту. Описані ґрунти займають 54,6% ґрунтового покриву зони Лісостепу
України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в
типових для зони ґрунтових умовах.
Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря складає 6,5-70С з
відносною вологістю 79%. Середня багаторічна сума опадів досягає 540-560 мм з
переважаючим випаданням їх навесні і влітку, (відповідно 120-135 та 195-200
мм). Взимку випадає в середньому 90-100 мм опадів, а восени 13-135 мм. В цілому
за вегетаційний період випадає 65% опадів, що повністю забезпечує вологою
вирощувані культури.
Сніговий покрив не стійкий. Найперші осінні заморозки спостерігаються в
останній декаді вересня.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика чорнозему типового малогумусного
(за даними АДС НАУ)
Глибина
взяття
зразка, см
Вміст
гумусу, %
рН сольової
витяжки
Кількість
карбонатів,
Ємність погли-
нання, мг-екв
на 100 г ґрунту
0-10
35-45
70-80
130-140
210-230
4,53
4,38
1,36
0,86
-
6,87
7,30
7,30
7,30
7,30
-
1,66
9,20
10,50
9,70
31,9
32,0
19,1
15,0
-
Середня температура повітря навесні складає 7,00 С з нестійким її підвищенням
від березня до травня. Тривалість періоду з температурою вище +50С становить в
середньому 210-215 днів, а з температурою вище +100 С – 150-189 днів.
Середньорічна ФАР за вегетаційний період в зоні Лісостепу наближається до 1676
МДж/м2. Цієї кількості ФАР цілком достатньо для формування високого врожаю
сільськогосподарських культур.
Ріст і розвиток гороху тісно пов’язаний з умовами зовнішнього середовища, з
яких найбільший вплив має температурний режим та вологозабезпеченість.
Горох відноситься до культур, які пред’являють помірні вимоги до тепла. За
даними В.С. Федотова, сума температур за період від сівби до цвітіння складає
при більш ранніх строках сівби 4100С, а при більш пізніх - 7300С. Загальна
потреба гороху в теплі за вегетаційний період (від сівби до дозрівання), в
залежності від сорту та умов вирощування, складає 1350 - 28000С середньодобових
температур [23].
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості чорнозему типового малогумусного
(за даними АДС НАУ)
Глибина
горизон-ту, см
Щіль-ність,
г/см3
Загальна пори-стість, %
Максимальна молекулярна вологоємкість, %
Вологість
в’янення,
Повна волого-ємкість,
Польова волого-ємкість,
5-25
25-45
80-100
135-155
185-205
230-250
1,25
1,16
1,27
1,20
1,20
1,55
52
55
52
54
56
42
13,6
13,2
12,3
12,0
10,8
10,7
9,8
9,6
28,2
27,3
25,6
21,5
14,6
22,1
41,6
47,4
41,0
45,0
48,3
27,1
За даними Р.І. Смирнової, під час інтенсивного розвитку генеративних органів
рослин, а також дозрівання насіння гороху, найсприятливішою є температура від
16 до 22 0С з відносною вологістю повітря 60-70% [151].
По відношенню до вологи горох є вибагливою культурою. Для набубнявіння насіння
і початку ростових процесів необхідно 100-120% води від їх маси. Найбільша
вибагливість до вологи у гороху спостерігається в період бутонізації та
цвітіння. Під час накопичення максимальної сирої маси кількість води,
необхідної для створення 1 кг сухої маси гороху, досягає 300-600 кг. Коефіцієнт
водоспоживання складає 900-1400 м3/т зерна. Вологість повітря для нормального
росту і розвитку гороху повинна складати 70-80% [8, 152].
В роки досліджень погодні умови, в яких вирощувався горох, були різними, про що
свідчать дані таблиці 2.3 додатку та рисунків 2.1-2.3.
У 1998 році випало 680,9 мм опадів, що на 118,9