РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Формування дослідних та контрольних груп.
Робота виконана у 1999-2002 рр. на кафедрі хірургії ім. акад. І.О. Поваженка
факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету.
Матеріалом для дослідження були собаки приватного сектору Києва і Київської
області, а також собаки Київської громадської організації “Дог-клуб”. Усім
тваринам надавалась допомога з приводу переломів кісток кінцівок на кафедрі
хірургії ім. І.О. Поваженка факультету ветеринарної медицини НАУ (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Дані щодо оперованих собак з приводу перелому
трубчастих кісток за 1999 – 2002 рр.
Рік
Назва кісток
Метод остеосинтезу
cтегнова
гоміл-кова
плечова
перед-пліччя
інтра-меду-лярний гол.
екстра-корти-кальний, гол.
%
1999
33
12
14
19
2000
30
14
12
18
2001
37
11
10
29
2002
37
11
12
33
Всього
137
32
23,4
49
35,7
24
17,5
32
23,4
38
99
Всього з приводу переломів трубчастих кісток протягом чотирьох років було
прооперовано 137 собак різних порід. Найчастіше траплялися переломи кісток
гомілки (35,7%), однаковою була кількість переломів кісток передпліччя (23,4%)
та стегнових (2304%) і рідше зустрічались переломи кісток плеча (17,5%).
На підставі комплексної оцінки даних анамнезу, одержаних від власників хворих
тварин, різнобічних клінічних досліджень, детального вивчення рентгенограм
визначали методику оперативного лікування та проводили інтрамедулярний або
екстракортикальний остеосинтез.
Формування піддослідних груп здійснювали перманентно протягом років досліджень.
При цьому намагалися максимально керуватися принципом аналогів і до кожної
групи відносили собак з приблизно однаковою характеристикою перелому, його
локалізацією, відсутністю ускладнень, враховували вік тварин та їх стан.
Тварини утримувались в однакових умовах стаціонару кафедри хірургії факультету
ветеринарної медицини НАУ або у господарів тварин вдома, з чітким дотриманням
вимог щодо догляду і складу раціону. Отримували тварини збалансований раціон у
вигляді сухого корму Pedigree “Аdvance”.
Перший цикл дослідження включив групи тварин, у яких для стимуляції загоєння
кісток застосовували монотерапію. У другому циклі аналізували матеріали,
одержані на тваринах, стимуляція у яких була проведена визначеними нами
комплексами стимулюючих препаратів. Схема досліджень представлена у наведеній
нижче таблиці (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Схема досліджень
Цикли
Групи тварин, стимулюючий засіб
Кількість тварин
Метод фіксації
екстракортикальний
інтрамедулярний
Перший (моностимуляція)
Контрольна
16
Хімотрипсин
13
Тіотріазолін
10
“Супрадин”
11
“Остім-100”
18
10
Другий (комплексна стимуляція)
Контрольна
31
31
Хімотрипсин+ тіотріазолін+ “Супрадин”
17
17
“Остім-100” +остеогенна тканина +“Супрадин”
21
21
У першому циклі було проведено клініко-експериментальне вивчення процесу
зрощення трубчастих кісток на 68 тваринах.
Моностимуляцію репаративних процесів вивчали на 52 собаках чотирьох дослідних
груп, у яких впливали на перебіг остеогенезу за допомогою: синтетичного гепато-
і кардіопротектора – тіотріазоліну, ферментного препарату – кристалічного
хімотрипсину, штучно синтезованого гідрооксиапатиту – “Остім-100”,
полівітамінного і полімінерального комплексу “Супрадин”.
До другого циклу ввійшли 2 дослідні групи (38 тварин), в яких застосовували
стимуляцію за допомогою препаратів, поєднаних у комплекси:
хімотрипсин+тіотріазолін+“Супрадин” (перша група) і “Остім-100”+ембріональна
остеогенна тканина+“Супрадин” (друга група), та контрольна (n=31).
У контрольних групах для стимуляції загоєння був використаний найбільш уживаний
у собаківництві мінерально-вітамінний комплекс “Санал” по одній мірній ложці на
10 кілограм маси тіла один раз на добу, протягом 60 днів. Цей
вітаміно-мінеральний комплекс вітчизняного виробництва, виготовлений за
ліцензією словацької фірми.
Для чистоти результатів експерименту випадки з різноманітними ускладненями не
враховувалися.
У першому циклі тваринам піддослідних груп після безпосереднього з'єднання
кісток як стимулятор остеогенезу: а) в кісткову рану засипали кристалічний
хімотрипсин із розрахунку 0,4 мг сухої речовини на 1 см3 кіткового дефекту (в
одній ампулі міститься 10 мг хімотрипсину; препарат випускається підприємством
“Біофарма Київ”).
б) препарат “Остім-100” у вигляді пасти закладали в кісткову рану в об’ємі,
достатньому для закриття кісткового дефекту;
в) “Супрадин” був призначений у вигляді драже – по одному на добу на протязі 60
днів (препарат випускається швейцарською фірмою Хоффман-Ля Рош).
г) тіотріазолін застосовували у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій по 2 мл
2,5%-го розчину двічі на добу протягом двох місяців. Це препарат вітчизняного
виробництва, випускається НПО “Фарматрон” у 1% і 2,5%-вому розчині в ампулах по
2 мл.
В досліді другого циклу всі препарати використовували аналогічно, поєднавши у
названі вище комплекси.
2.2. Характеристика застосованих стимулюючих засобів
“Супрадин” – оптимально збалансований полівітаміний препарат, який складається
з макро та мікроелементів (табл. 2.3).
Таблиця 2.3.
Склад вітамінів, макро- і мікроелементів у капсулах
препарату “Супрадин”
Діюча речовина
Одиниці виміру
Кількість
Ретинол
МО
3333 – 3333
Тіаміну гідрохлорид
мг
5,5 – 4,5
Рибофлавіну фосфат
мг
6,9 – 5,1
Піридоксину гідрохлорид
мг
6 – 6
Ціанокобаламін
мкг
6 – 6
Кислота аскорбінова
мг
180 – 180
Холекаль