РОЗДІЛ 2
Об'єкти та методи дослідження
2.1. Контингент обстежених хворих
У матеріалах дисертації представлені результати дослідження 80 осіб, що знаходилися на диспансерному нагляді в поліклініках № Шевченківського району, № 2 Печерського районів міста Києва, які є базами кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини НМУ ім. О.О.Богомольця. У таблиці 2.1 представлено розподіл пацієнтів в залежності від статі та віку.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб залежно від віку та статі.
Хворі на ІХС з ГХПрактично здорові
Всьогочоловіків
жінокчоловіків Жінок30-44 роки
10
2345-59 років
20
13
4960-74 років
Всього
29
24
14
13
80
При розподілі пацієнтів по віковим групам ми використовували класифікацію вікових періодів прийняту всесоюзною проблемною комісією "Геронтологія і геріатрія " МЗ ССР ( Ленінград 1962 р.). Цією класифікацією вік 30-44 років визначається як молодий, 45-59 середній, 60-74 похилий.
Із загальної кількості пацієнтів було 41 чоловіків віком 44-64 років і 39 жінок у віці 40-60 років. Середній вік обстежуваних осіб становив 52,0 ± 4,5 роки. З 80 обстежених: 53 хворих на ІХС з ГХ та 27 практично здорових осіб.
У дослідження не включалися хворі з симптоматичними артеріальними гіпертензіями, нестабільним перебігом стенокардії, після перенесеного інфаркту міокарда, з важким порушенням ритму і провідності серцевої діяльності, серцевою недостатністю, порушенням мозкового кровообігу в анамнезі, важкими порушеннями опорно-рухового апарату, із захворюваннями дихальної, ендокринної, нервової систем, із наявністю гематологічних та онкологічних захворювань, фізичних вад та наявністю декомпенсованих захворювань або гострих станів здатних вплинути на результати дослідження.
Контрольну групу склали 27 практично здорових осіб (14 чоловіків та 13 жінок). Середній вік яких дорівнював 49,0±3,4 років.
Діагноз ІХС встановлювався за критеріями ВООЗ на основі даних анамнезу, ЕКГ, зареєстрованої у стані спокою і при виконанні проби з фізичним навантаженням, хворим з типовою клінікою стенокардії чи безбольової форми ІХС, коли фізичне навантаження на велоергометрі викликало зміни сегмента ST і зубця Т.
Стенокардія напруги першого функціонального класу виявлена у 84% хворих. У 16% хворих спостерігалася безбольова форма ІХС. Тривалість ІХС складала 5,7±1,4 років.
Діагноз ГХ встановлювали відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ та Міжнародного товариства гіпертензії (1999 рік), на основі характерних скарг хворих, даних клінічного обстеження, анамнезу життя і хвороби, ЕКГ змін, даних інструментальних і додаткових досліджень. У всіх хворих був виключений симптоматичний характер артеріальної гіпертензії.
Для встановлення стадії ГХ застосовували класифікацію за ураженням органів мішеней (наказ МОЗ України №206 від 30.12.1992 року, рекомендований до подальшого застосування згідно з наказом № 247 від 01.08.1998 року).
ГХ першої стадії встановлювали хворим без об'єктивних ознак органічних уражень органів мішеней (32 хворих).
ГХ другої стадії встановлювали хворим із гіпертрофією лівого шлуночка за даними ЕКГ, перкусії, за результатами огляду офтальмолога, при наявності протеінурії (21 хворих).
За даними анамнезу тривалість артеріальної гіпертензії коливалась від одного року до семи років, в середньому 3,6±1,1 років.
При встановленні діагнозу ІХС, ГХ усім хворим проводили диференціальний діагноз для виключення іншої можливої патології.
У хворих на ГХ проводилася детальна диференціальна діагностика для виключення симптоматичної артеріальної гіпертензії, в першу чергу нефрогенного генезу. Для цього обов'язково було проведено ультразвукове дослідження нирок, лабораторне дослідження сечі.
У таблиці 2.2 представлено розподіл пацієнтів хворих на ІХС з ГХ залежно від стадії основного захворювання.
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів залежно від стадії основного захворювання.
ЧоловіківЖінокВсьогоабсолютна
кількістьабсолютна
кількість
абсолютна
кількість
%ІХС, стенокардія напруги І фн.кл.
ГХ І ст.
14
18
32
60%ІХС, стенокардія напруги І фн.кл.
ГХ ІІ ст.
15
21
40%
Всього
29
24
53
100%
Кожен пацієнт проходив клініко-лабораторне обстеження до початку дослідження і по закінченні курсу лікування.
Схема обстеження хворого:
* аналіз суб'єктивних скарг (опитування) хворих
* клінічне об'єктивне обстеження
* клініко -біохімічне дослідження крові та сечі
* газохроматографічний аналіз жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові і поту.
* ЕКГ
* тест MMPI
* дослідження варіабельності ритму серця
* дозована психоемоційна проба
Аналіз анамнестичних даних дозволив виявити наявність факторів ризику ГХ у обстежених пацієнтів. Найбільш частими з них були психоемоційні перевантаження у 100% хворих, наявність ГХ у родичів -58,3%, підвищене споживання повареної солі - 28,6% хворих. У деяких пацієнтів спостерігалося поєднання одночасно кількох факторів ризику.
Таблиця 2.3
Частота і характер чинників ризику ІХС та ГХ у обстежених хворих.
Фактори ризику
чоловікиЖінкиВсьогоабсолютна кількістьабсолютна кількістьабсолютна кількість
%Психоемоційні стресові перевантаження292453100Обтяжена
спадковість
13183158Підвищене споживання повареної солі851328
При вивченні основних клінічних симптомів у хворих на ІХС з ГХ частіше всього спостерігалися: головний біль у 92 % хворих, головокружіння 60,2%, "миготіння мушок" або поява "сітки" перед очима 83,9%, шум у вухах 57,8%, нудота 28,1%, загальна слабкість 91,5%, біль в ділянці серця спостерігалася у 84% хворих. Характер болю був різний: давлючий за грудиною у 41,6%, колючий 20,1%, пекучій 13,6%, ниючий 43,8%, болі іррадіювали в