РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ
ЖИТТЄВОЇ АНТИЦИПАЦІЇ
Виходячи з концептуальної моделі життєвої антиципації особистості, побудованої у попередньому розділі, ми отримуємо тепер можливість накреслити та здійснити програму емпіричних досліджень.
Перший його етап буде полягати у систематизації категорій української мови, на яких базується суспільно вироблена на сьогодні культура життєвого антиципування. Адже саме у контексті цієї культури соціалізується кожна особистість нашого суспільства і формується її індивідуальна життєва антиципація як вища психічна функція.
Другим важливим елементом суспільної культури життєвого антиципування є накопичена в суспільстві система прислів'їв та афоризмів, які відображають спектр існуючих уявлень про закономірності перебігу життєвого шляху людини. У нашому дослідженні ми обмежимося тільки аналізом кола прислів'їв та афоризмів, які пов'язані з конструктом "щасливе - нещасливе майбутнє", оскільки вивчення саме цього конструкту є в центрі всієї нашої роботи. Мета другого етапу - відшукання типології антиципаційних схем, яким може оснащуватися конструкт "щасливе - нещасливе майбутнє".
Далі ми перейдемо від вивчення суспільної культури життєвої антиципації до дослідження індивідуальних відмінностей, що є характерними для цієї психічної функції. Тому третій етап торкається індивідуальних відмінностей у ймовірнісному профілі майбутнього, четвертий - значення категорій конструкту "щасливе - нещасливе майбутнє", а п'ятий - оснащеності цього конструкту антиципаційними схемами.
2.1 Дослідження тезаурусу життєвої антиципації
Життєве антиципування як вища психічна функція може опосередковуватися різними семіотичними системами, найважливішою з яких є система мовних значень. Мова, котру людина засвоює в процесі соціалізації, озброює її певним арсеналом категорій, призначених для моделювання біографічного майбутнього. Тому доцільно проаналізувати систему категорій української мови, придатну для антиципування людського майбуття. Це дасть змогу зіставляти потенційно можливе коло антиципаційних категорій та індивідуальних систем значень конкретних досліджуваних.
Зробити це можна за допомогою узагальнення емпірично виявлених концептів та використання словників епітетів, синонімів, антонімів, російсько-українських тощо. "Словник, - як зауважують Ф. Франселла та Д. Банністер, - це просто виражений у лінгвістичних символах каталог взаємовідносин конструктів для даної популяції" [163, с. 148]. Нижче ми наводимо результати спроби каталогізувати концепти, які можна потенційно використовувати для категоризації майбутнього в життєвому антиципуванні (Додаток А).
Аналізуючи антиципаційні концепти, виявлені в конкретних досліджуваних шляхом інтерв'ювання, ми дійшли висновку, що подібний список і в принципі не може бути абсолютно повним, бо окремі індивіди можуть породжувати і зовсім несподівані, нетрадиційні антиципаційні прикметники. Наприклад, коматозне майбутнє, гниле, звіряче, халатне, оглядове, холодне, гаряче тощо. Однією з причин цього є те, що категоризація майбутнього дуже часто має метафоричний характер, тобто до оцінювання того, що буде, можуть залучатися терміни з багатьох інших областей.
Деякі метафори в категоризаційному арсеналі життєвого антиципування набули вже традиційного статусу (світле, темне, сіре, блискуче, розмите тощо), але в нетрадиційному ракурсі антиципаційною метафорою може стати майже будь-який прикметник. Отже, коло категоріального апарату життєвої антиципації надзвичайно широке, і вказати його чіткі межі просто неможливо. Можна говорити тільки про найтиповіший, традиційний для певного контингенту набір подібних категорій.
Ми підрахували частоту згадування різних прикметників, виявлених у процесі інтерв'ювання студентів і дійшли висновку, що найбільш частотними для цієї категорії досліджуваних є такі: щасливе, нещасливе, красиве, некрасиве, радісне, світле, сонячне, рожеве, сіре, яскраве, туманне, ясне, багате, бідне, цікаве, нудне, насичене, пусте, безтурботне, важке, ласкаве, страшне, невизначене, незрозуміле, безпросвітне, перспективне, захоплююче.
Спираючись на встановлений набір найбільш частотних концептів та конструктів, Ф. Франселла і Д. Банністер рекомендують розробляти стандартні оцінкові решітки [163]. У нашому випадку такі решітки можна будувати для вивчення типових образів майбуття у даної категорії досліджуваних. Але при цьому треба враховувати також типові випадки синонімії та антинонімії серед виявлених антиципаційних прикметників. У процесі інтерв'ювання досліджуваних та аналізу словників антонімів і синонімів було виявлено такі типові синонімічні угрупованя антиципаційно-біографічних прикметників та їх смислову поляризацію:
1) багате, заможне, сите, процвітаюче - злиденне, бідне, голодне;
2) одноманітне, монотонне - різноманітне, строкате;
3) мляве - бурхливе, стрімке, динамічне;
4) романтичне - прозаїчне;
5) цікаве, захоплююче - нудне;
6) сумне, безрадісне, горісне, гірке, пекельне - веселе, радісне, життєрадісне, солодке, райське;
7) сіре , безбарвне, тьмяне, буденне - яскраве, блискуче, небуденне;
8) світле, рожеве, голубе, біле - темне, чорне;
9) осмислене, змістовне, повнокровне - безсмисленне, безцільне беззмістовне, пусте;
10) стрімке, карколомне, запаморочливе - поступове, розмірене;
11) безпечне, спокійне - небезпечне, неспокійне;
12) бездітне - однодітне, багатодітне;
13) безсімейне - сімейне;
14) самотнє, одиноке - несамотнє;
15) безтурботне - турботливе, стурбоване;
16) метушливе - цілеспрямоване;
17) творче - нетворче