РОЗДІЛ 2
Служби із зв'язків з громадськістю
в державній структурі як механізм інформування та формування
громадської думки
2.1. Аналіз нормативних актів, що регулюють діяльність служб із зв'язків з громадськістю в інформаційному полі.
Основним нормативним актом, що регулює відносини в діяльності служб із зв'язків з громадськістю в інформаційній сфері, є Конституція. Вона надає громадянам право на інформацію, гарантує право "вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена" (ст. 50 Конституції).
Ст. 10 Закону України "Про інформацію" встановлює обов'язок держави забезпечувати право громадян на інформацію шляхом інформування органів державної влади, органів місцевого та реґіонального самоврядування про свою діяльність. "Забезпечувати доступ до інформації повинні спеціальні інформаційні служби, які класично створюються у відомствах в формі прес-служб". [74, 345] Адже вони є суб'єктами інформаційної діяльності, мета якої полягає у задоволенні потреб суспільства у своєчасній, повній та достовірній інформації.
Прес-служби є суб'єктами інформаційних відносин, оскільки вони займаються діяльністю, що передбачена ст. 14 Закону "Про інформацію", а саме: одержання, використання, поширення, зберігання інформації.
Сфера інформаційної діяльності та функціонування служб із зв'язків з громадськістю, як суб'єктів інформаційних відносин, регулюється Конституцією, Законом України "Про інформацію", Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", Законом України "Про державну таємницю", Законом України "Про телебачення і радіомовлення", Законом України "Про інформаційні агентства", Законом України "Про авторські та суміжні права", Кодексом Законів про працю України, Законом України "Про державну службу", Міжнародним Пактом про економічні, соціальні та культурні права та Міжнародним Пактом про громадські та політичні права.
Ці нормативні акти закріплюють право громадян на інформацію, визначають основні принципи інформаційних відносин, політику держави в інформаційній сфері, суб'єктний склад інформаційних відносин, основні види інформаційної діяльності, можливість та режим доступу до інформації, права та обов'язки учасників інформаційних відносин, право власності на інформацію, регулюють стосунки в галузі інформаційної безпеки, завданням якої є створення системи протидій інформаційним загрозам, захист інформаційного простору та інформаційних ресурсів держави.
Та частина законодавства, що стосується інформаційної сфери, прямо не регулює діяльність та порядок створення прес-служб. По відношенню до всіх суб'єктів інформаційної діяльності вона встановлює загальні правила. Хоча діяльність прес-служб та служб із зв'язків з громадськістю, як суб'єктів інформаційної діяльності, регулюють закони, що існують в інформаційній галузі, на жаль, для повного визначення компетенції служб із зв'язків з громадськістю в державних органах влади цих нормативних актів не достатньо. Діяльність прес-служб та служб із зв'язків з громадськістю більш детально регулюється положеннями про прес-служби або інформаційні управління в структурі державних органів влади та Законом України "Про державну службу".
Оскільки діяльність в інформаційній сфері регулюється спеціальними законами, прес-служби та служби із зв'язків з громадськістю, як суб'єкти інформаційних відносин, теж підпадають під їх дію. Крім цього, діяльність прес-служб регулюється і внутрішніми положеннями, що діють всередині відомства. [Дод. А-Б; Дод. В.2; Дод. Г-Е] Отже, окремого закону чи нормативного акту, який би регулював діяльність прес-служб та служб із зв'язків з громадськістю в державних органах влади на сьогоднішній день не існує.
Всередині відомств видаються накази про створення прес-служб, [Дод. В.1] метою діяльності яких є висвітлення основних моментів роботи даного відомства. Положення - основний внутрішній документ, яким керується прес-служба державного органу влади у своїй роботі.
Джерелом інформації за визначенням Закону України "Про інформацію" є "передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи."
Закон України "Про інформацію" регулює проходження всіх інформаційних процесів. Інформація - це "документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі" (ст.1 Закону України "Про Інформацію").
Також законодавчо встановлені певні обмеження для надання інформації. Це залежить від видів інформації, які визначаються в ст. 18 Закону України "Про інформацію":
а) статистична інформація, яка публікується відкрито;
б) масова інформація;
в) інформація державних органів та органів місцевого і реґіонального самоврядування, яка є офіційною;
г) правова інформація;
д) інформація про особу;
е) інформація довідково-енциклопедичного характеру;
є) соціологічна інформація.
Офіційна інформація, яка з'являється в результаті роботи органів законодавчої та виконавчої влади, доводиться до відома громадськості за допомогою їх прес-служб. Згідно ст. 26 Закону "Про інформацію" джерелами інформації є "передбачені або встановлені Законом носії інформації, документи, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи."
До інформації різних видів встановлено різний режим доступу. Цей порядок передбачають правові норми ст. 28 Закону "Про інформацію": "за режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію із обмеженим доступом." Щодо першої, то її можуть вільно поширювати ЗМІ, а інформація із обмеженим доступом поширюється в особливому встановленому зак