Адаптивне управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ
2.1. Модель адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу
Упровадження адаптивного управління в школах з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу вимагає випереджальної розробки його моделі. Слово "модель" (від лат. "modulus", - міра, зразок, примірник чого-небудь, тип і т. ін.) [64, c. 45]. Голландські вчені дають таке визначення моделі: "модель - це дійовий інструмент для конструювання майбутніх ситуацій, знаходження альтернатив у розвитку школи з урахуванням основи - зв'язку між освітою і організацією" [15, с. 196]. Стосовно процесів проектування систем управління моделі мають виконувати певні функції - аналітичного опису діючих систем управління і пояснення причин їх недостатньої ефективності; прогнозування нових вимог до системи управління, а також наслідків її впровадження; еталону для зіставлення нової і старої систем управління; нормативного опису нового типу системи управління; змістового обгрунтування проекту реальної системи управління; застереження від помилок [64, c. 45].
Розробляючи модель, ми звернулись до наукових праць В.С. Пікельної в області теорії та методики моделювання управлінської діяльності, які дали змогу усвідомити специфічні особливості моделей і глибше зрозуміти проблему моделювання [14; 15]. Плідними для нашого дослідження виявились ідеї теорії систем, які допомогли розглянути адаптивне управління навчальним процесом як цілісну систему в єдності взаємозалежних її елементів і взаємодії із навколишнім середовищем. Для глибокого зрозуміння функціонування і розвитку такої складної динамічної системи, якою є школа з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, її зовнішніх і внутрішніх зв'язків необхідно було ознайомитись із закономірностями розвитку нерівномірних систем, здатних до самоорганізації і саморозвитку. Ці питання висвітлено в працях Р. Пригожина, Е.Н. Гусинського, І. Стенгерса, Г. Хакена [86 - 88]. Ми використали ідеї ситуаційного підходу, що дало змогу розглянути адаптивне управління навчальним процесом у контексті добору конкретних обставин. Наша модель спирається на основні положення концепції адаптивного управління, закономірності і принципи цього виду управління, сформульовані Г.В. Єльниковою [16]. Не обминули увагою принцип природодоцільності, в якому А.П. Самодрін убачає стержневий початок діяльності профільно-диференційованої школи [68; 89]. Корисними також виявились погляди Є.О. Климова, який великого значення надає здатності особистості до певних професійних сфер діяльності. Серед понад десяти напрямів діяльності він виділив п'ять груп [90]. Для школи з поглибленим вивченням предметів важливі напрями "людина - людина" та "людина - художній образ". До першого напряму належать професії, в полі зору яких робота з людьми, а інший напрям передбачає роботу в галузі літератури та мистецтва. У своєму дослідженні ми також опирались на основні ідеї теорії оптимізації Ю.К. Бабанського [71, с. 56 - 57; 91]. Застосування цієї теорії до адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу в поєднанні з положеннями теорії систем і ситуаційного підходу дає підстави трактувати його як управління, що організується на основі всебічного врахування загальних закономірностей управління та особливостей внутрішніх і зовнішніх умов функціонування шкільної системи. Це означає добір для конкретного типу школи методів і прийомів управління, варіантів діяльності членів колективу на основі діагностики й аналізу їхніх реальних можливостей.
Послідовність дій з розробки моделі управління випливає із загальної методології оптимальної побудови діяльності в застосуванні до логічної структури процесу управління [91, с. 73]. Послуговуючись цією методологією, ми передбачаємо такі моменти у створенні моделі: усвідомлення загальної мети управлінської діяльності в школі цього типу; врахування особливостей такої школи і управління нею; оцінка характеру управлінської діяльності в рамках моделі; з'ясування змісту управлінської діяльності; визначення необхідних форм і методів управління з опертям на закономірності і принципи адаптивного управління та зміст адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; вироблення своєрідних алгоритмів спільних дій учасників навчального процесу на основі визначених показників їх взаємопристосування; визначення критеріїв оптимального зіставлення і послідовності управлінської діяльності, її форм і методів для розробки технології. Управління як систему можна спроектувати залежно від того чи іншого аспекту розгляду реально існуючих у ній підсистем [12, с. 18]. Ми розглядаємо модель у взаємодії трьох основних елементів: змістового, структурного, технологічного. Цілі управління визначають його зміст і структуру. Зміст реалізується на всіх структурних рівнях на основі технології адаптивного управління. Детальну схему функціонування цієї моделі подамо після розгляду її складових елементів. Приєднуючись до думки В.С. Пікельної, що структура є способом упорядкування системи, вважаємо, що моделювання доцільно розпочати з її характеристики [15, с. 75]. Структура управління навчальним процесом існує через діяльність людей, їхні позиції і взаємозв'язки. Фактично це схема взаємовідносин і комунікацій між членами колективу і підструктурами. Метою структури є розподіл роботи між членами педколективу, координація їхньої діяльності. Вона спрямована на досягнення цілей школи. Загальноприйняті принципи побудови структури: оптимальна ланковість, реальний обсяг управління відповідно до підпорядкованих об'єктів, раціональне співвідношення, єдність прав, обов'язків і відповідальності за їх виконання. У теорії і на практиці існують різні види структур управління - традиційні (лінійна, функціональна, лінійно-штаб