РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦІЇ ТА
ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Оптимізація діяльності лікувально-профілактичних закладів, раціоналізація
використання ЛЗ, підвищення якості лікування, а разом з тим і рівня життя
людей, залежать від організації соціального захисту населення, динаміки
захворюваності, стану відповідного сектору ринку, а також доступності ЛЗ, що
склалися на цей час в Україні в порівнянні з іншими країнами, тенденцій
розвитку процесів спільних або специфічних для нашої країни, а також успіху
впровадження в практику досягнень фармакоекономіки, оскільки саме
фармакоекономічне дослідження має своєю метою порівняльне визначення
економічної доцільності застосування лікарських засобів у нерозривному зв’язку
з їх ефективністю і безпечністю [9,27,46,77]. Тому дослідження з впровадження
фармакоекономічних методів оцінки схем лікування є актуальними.
Враховуючи, що найбільш об’єктивною інформаційною базою, яка відображує
розвиток медичного й фармацевтичного обслуговування населення, є сукупність
правових і нормативних актів з питань ОЗ, соціальних гарантій і економічного
розвитку країни, а також відповідні програмні документи, методологічною основою
дисертаційної роботи стали такі матеріали:
* законодавчі акти України, нормативно-правові акти, програмні й
нормативно-методичні документи з питань розвитку фармацевтичної галузі,
організації та економіки медикаментозного забезпечення закладів ОЗ та
населення;
* результати аналізу медикаментозного забезпечення хворих на ЦД як в Україні,
так і за кордоном;
* документи міжнародних організацій з ОЗ, фармацевтичної галузі щодо
медикаментозного забезпечення населення в Україні та в інших країнах;
* результати аналізу нормативно-методичних актів з впровадження у фармацевтичну
й медичну практику формулярної системи медикаментозного забезпечення;
* результати аналізу методів фармакоекономічного дослідження та розвитку таких
впроваджень з метою поліпшення і раціоналізації використання бюджетних коштів
для медикаментозного забезпечення хворих на ЦД.
2.1. Обґрунтування вибору напрямку досліджень
Недотримання в повному обсязі норм здійснення соціальних гарантій у сфері
надання фармацевтичних послуг населенню, проголошених Конституцією України і
зазначених в провідних законах („Основи законодавства про охорону здоров’я”,
„Про лікарські засоби” та інших правових і нормативних актах), досить суттєво
позначаються на малозабезпечених верствах населення та на хворих з хронічними
захворюваннями, які ускладнюються і потребують лікування протягом усього
життя.
Для обґрунтування виходу з такого становища, що має забезпечити доступність ЛЗ
в існуючих економічних умовах нашої країни, вивчено досвід країн з розвиненою
економікою та різними системами організації ОЗ та медикаментозного
забезпечення, взято до уваги рекомендації ВООЗ з напрямків розвитку й
забезпечення гарантій щодо організації фармацевтичної допомоги хворим на ЦД.
Економічна ситуація в Україні зумовлює необхідність вирішення проблем
додаткового фінансування ОЗ через впровадження медичного страхування. У цьому
аспекті забезпечення доступності фармацевтичної допомоги пов’язане з
визначенням страхових переліків ЛЗ для різних видів страхування: обов’язкового
медичного страхування або додаткового (комерційного).
Не звертаючи уваги на безсумнівні успіхи в наданні медикаментозної допомоги
хворим на ЦД, в останні десятиріччя діабет посідає провідне місце в більшості
регіонів світу. І до 2030 року його поширеність досягне цифри 300 млн. хворих
[87,90]. З цього приводу необхідно було провести дослідження стану та динаміки
цього захворювання, а також проаналізувати дані прогнозу поширеності
захворювання в світі і в Україні, а також розробити моделі фармацевтичного
формуляра з переліком страхової рецептури.
Вище зазначене обумовило такі напрямки досліджень:
- узагальнення світового досвіду щодо використання фармакоекономічних методів і
визначення основних напрямків впровадження в систему медикаментозного
забезпечення хворих на ЦД в Україні;
- розробка науково обґрунтованих методик фармакоекономічного аналізу схем
лікування ЦД;
- визначення формулярного і страхового переліків
антидіабетичних ЛЗ;
- створення формулярного довідника.
Проаналізувавши літературні джерела, було визначено, що до пріоритетних
напрямків оптимізації медикаментозної допомоги в останнє десятиріччя у світовій
практиці віднесено розробку національних формулярів, які є шляхом до
раціонального використання ЛЗ [28,102-104]. Вони спрямовані на вирішення питань
щодо оцінки ефективності лікування зважаючи на його вартість. В Україні ще не
створено законодавчої бази для функціонування формулярної системи, тривають
дослідження спрямовані на розробку стандартів лікування.
Формуляр створюється на підставі переліку ОЛЗ. Рішення про те, які саме ЛЗ
необхідно включати в національні програми, повинні прийматися національними
органами ОЗ. Національний перелік ОЛЗ уже затверджений в Україні, тому на
даному етапі реформування особливо актуальним є створення формуляра.
Методологія формування формулярів і взаємозв’язку регулюючих переліків
представлені на рис 2.1.
Рекомендований перелік ОЛЗ ВООЗ
Альтернативні схеми фармакотерапії
Критерії відбору ОЛЗ
Фармакоекономічна оцінка
Національний перелік ОЛЗ
Перелік вітчизняних і імпортних лікарських засобів і виробів медичного
призначення, ціни на які, підлягають державному регулюванню
Перелік ЛЗ, що закуповуються за бюджетні кошти:
- на виконання національних програм;
- для пільгового