РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір та обгрунтування досліджень
Несприятливі фактори зовнішнього середовища негативно впливають на стан здоров'я населення, особливо дітей. У біосфері постійно збільшується кількість токсичних елементів. На організм впливають не лише техногенні чинники, але також іонізуюча радіація, шум, електромагнітні поля, продукти сучасних біотехнологій та інше.
Відомо, що до 70% токсичних елементів поступають в організм людини з водою і продуктами харчування. Тому для значної частини хімічних елементів встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). Одним із таких хімічних елементів є фтор, який дуже поширений у природі і характеризується здатністю активно руйнувати органічні сполуки, а тим самим і живі клітини. Фтор в оптимальній концентрації відноситься до життєво важливих мікроелементів. Але як недостатня, так і висока концентрація фтору, що поступає в організм, негативно впливає, в першу чергу, на активність ферментів, які беруть участь у процесах мінералізації [2,37,38,39,40,148,267].
На жаль, в умовах "техногенного пресу" несприятливих природно-екологічних чинників, розглядати ізольовано вплив різних концентрацій фтору на організм майже неможливо. Численні дослідження свідчать, що сьогодні скрізь знаходиться велика кількість шкідливих хімічних забруднювачів, таких як свинець, кадмій, ртуть, інші важкі метали, пестициди. Але надзвичайно небезпечною є комбінована дія на організм різних хімічних елементів, так як це сприяє підвищенню токсичного ефекту.
Тому важливо і актуально зрозуміти вплив на організм дітей комбінованої дії різних екзогенних чинників. Вирішення цих питань є актуальним для розпрацювання ефективних лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів, адаптованих для дітей, які проживають в екологічно несприятливих регіонах.
2.2. Загальна характеристика обстежених дітей
Для вирішення поставлених мети і задач протягом 1995-2002 років проведено обстеження 1854 дітей смт. Соснівка Сокальського району Львівської області (головний лікар Соснівської клінічної лікарні - Баранюк Б.М., завідувач стоматологічного відділення - Дубецька Г.П.)*. Серед них 1055 дівчат (56,9%) та 799 хлопців (43,1%) віком від 7 до 16 років. Для порівняння стоматологічного статусу були обстежені діти з інших регіонів, які відрізнялись за геоекологічними критеріями: 290 дітей м. Червоноград - з них 153 дівчини (52,8%), та 137 хлопців (47,2%); 144 дітини с. Топорів Буського району - 74 дівчини (51,4%) і 70 хлопців (48,6%); 186 дітей с. Сілець - 96 дівчат (51,6%) і 90 хлопців (48,4 %). Контрольну групу склали 986 дітей з умовно "екологічно чистого" району м. Львова (487 дівчат (49,4%), 499 хлопців (50,6%)). Для впровадження та оцінки ефективності системи реабілітаційних заходів під спостереження було взято 185 дітей смт.Соснівка віком 7 та 12 років.
Згідно рекомендацій по стандартизації стоматологічних захворювань ВООЗ (1981) проведено розподіл дітей за віком (табл. 2.2.1).
На кожну дитину заповнювали розпрацьовану на кафедрі стоматології дитячого віку Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького "Карту обстеження порожнини рота дитини", яка складалась з кількох частин: загальних відомостей, даних про супутні захворювання, які отримували з " Медичної карти" ( форма №112/у) та опитування дітей і батьків, анкети про рівень санітарно-гігієнічних знань, результатів дослідження стоматологічного статусу та _________________________________________________________________
Примітка: *- автор щиро дякує за постійну увагу і практичну допомогу при проведенні досліджень.
Таблиця 2.2.1
Розподіл за віком та статтю обстежених дітей, (абс., %)
Вік
(у
роках)смт. Соснівкам. Червоноградс. Топорівс. Сілецьм. Львівхлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчата772(9,0)98(9,3)10(7,3)12(7,8)8(11,4)7(9,5)3(3,3)4(4,2)35(7,09)32(6,57)871(8,9)102(9,7)11(8,0)18(11,8)8(11,4)7(9,5)19(21,1)13(13,5)61(10,32)51(10,47)975(9,4)97(9,2)15(10,9)18(11,8)7(10,0)7(9,5)5(5,6)7(7,3)52(10,53)48(9,86)1081(10,1)106(10,0)15(10,9)17(11,1)6(8,6)9(12,2)9(10,0)9(9,4)55(11,13)43(8,83)1189(11,1)99(9,4)16(11,7)18(11,8)5(7,1)7(9,5)12(13,3)13(13,5)44(8,91)56(11,50)1281(10,1)124(11,7)11(8,0)18(11,8)7(10,0)8(10,8)12(13,3)6(6,2)45(9,11)39(8,01)1373(9,1)130(12,3)17(12,4)16(10,4)6(8,6)6(8,1)3(3,3)7(7,3)65(13,16)54(11,04)14114(14,3)102(9,7)10(7,3)14(9,1)9(12,9)8(10,8)12(13,3)19(19,8)44(8,91)49(10,06)1575(9,4)89(8,4)16(11,7)9(5,9)7(10,0)6(8,1)7(7,8)8(8,3)42(8,50)55(11,29)1668(8,5)108(10,2)16(11,7)13(8,5)7(10,0)9(12,2)8(8,9)10(10,4)56(11,34)60(12,32)Зага-лом799(43,1)1055(56,9)137(47,2)153(52,8)70(48,6)74(51,4)90(48,4)96(51,6)499(50,6)487(49,4)1854290144186986
даних лабораторних досліджень під час оглядів школярів, які проходили в рамках організованої диспансеризації дитячого населення. Обстежені діти народились і постійно проживали в досліджуваній місцевості.
2.3. Клінічні методи обстеження дітей
З метою оцінки стоматологічного статусу дітей, які проживають в різних геоекологічних регіонах, ми визначали ураженість зубів карієсом, некаріозні ураження, стан тканин пародонта, гігієнічний статус.
При огляді зубів особливу увагу звертали на їх колір, наявність пігментацій, плям, їх характер. В якості додаткового диференційно-діагностичного тесту використовували метод вітального забарвлення емалі 2% розчином метиленового синього та висушування поверхні.
Для характеристики ураження зубів карієсом визначали наступні показники:
- розповсюдженість карієсу, що характеризує відношення числа дітей, які мають карієс, до загального числа обстежених, вираховували у відсотках;
- інтенсивність карієсу, що характеризує кількість уражених зубів карієсом у одного обстеженог
- Київ+380960830922