РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Лабораторні дослідження
2.1.1. Дослідження санітарно-хімічного показника полімерних фіксуючих
матеріалів (вивільненя мономеру). Досліджено композити хімічного тверднення:
Компомокс, Альфа-Дент, Кристаллайн, Юніфіл, Консайз, Дегуфіл, Латіфіл, Евікрол
та композити світлового тверднення: Геркулайт, Продиджі, Дегуфіл, Дефініт.
Зразки для дослідження були виготовлені згідно з інструкціями фірм виробників.
Усього було вивчено 60 зразків (по 5 кожного композита). Полімеризацію
композитів світлового тверднення проведено полімеризаційним апаратом для
терапевтичної стоматології “Translux EC” фірми “Kulzer” (Німеччина). Експозицію
тверднення проведено згідно з інструкцією до кожного композиту.
Готове пломбувальне тісто занурюється в матрицю, що лежить на підложці площиною
з меншим діаметром. Надлишок тіста видаляється шпателем, після чого матриця з
підложкою вміщується у повітряний термостат (t = 40±1,0°С) на 10 хв. Після
закінчення терміну пристрій виймається з термостату, матриця відокремлюється
від підложки, ставиться площиною з великим діаметром на ебонітовий стакан. За
допомогою сталевого стрижня пломба видавлюється у стакан.
Для проведення санітарно-хімічного дослідження шляхом визначення концентрації
виділеного із пломб у модельне середовище мономеру, пломби вміщували у ретельно
пришліфовану посудину, попередньо заповнену підігрітою до 40°С дистильованою
водою. Співвідношення між вагою композиційного матеріалу (мг) та об’ємом
дистильованої води (см3) приймається 100:1. Паралельно ставили п'ять витяжок.
Водночас із витяжкою з композиційних матеріалів ставили “контрольну пробу” –
дистильовану воду із тієї ж порції, що й для витяжки, у такому ж посуді і за
тих самих умов. Посудини термостатували при температурі 40°С на протязі 10, 20,
30 діб у динамічному режимі.
Дослідження проводили на спектрометрі “UV-VIS Specorol” (Японія), чутливість
якого дозволяє визначити мікрочастку мономеру порядку 10-5 – 10-6 .
Перевага методики дослідження - висока чутливість і мала похибка визначень,
мала кількість речовини, що потрібна для виконання дослідження, автоматизація
процесу аналізу. Розрахунок отриманих даних проводили за допомогою коефіцієнта
конкордації [68] табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.1
Алгоритм розрахунку коефіцієнта конкордації
Спосіб
полімеризації
Композицій-ний
матеріал
Доба
Сума
Рангів
Сума
Квадратів
Рангів
10
20
30
ХІМІЧНИЙ
Компомокс
81
Альфа-Дент
19
361
Кристаллайн
25
Юніфіл
81
Консайз
25
Дегуфіл
81
Латифіл
23
529
Евікрол
18
324
97
1507
СВІТЛОВИЙ
Геркулайт
36
Продиджі
81
Дегуфіл
12
144
Дефініт
30
270
Для оцінки одержаних даних ми використовували коефіцієнт конкордації, який
обчислюється за формулою:
(2.1.1.1)
де W – коефіцієнт конкордації, S – різниця між сумою квадратів рангів за кожною
ознакою і середнім квадратом суми за кожною ознакою, m – число експозицій, n –
число композиційних матеріалів.
Для хіміотвердіючих композитів W=0,875.
Вірогідність коефіцієнта конкордації визначалася за формулою:
л2=(n-1) m W (2.1.1.2)
Для хіміотвердіючих композитів л2=18,37.
Коефіцієнт конкордації – характеристика зв’язку між кількома ознаками,
вимірюваними у порядковій шкалі [64]. Коефіцієнт конкордації може коливатися
від 0 до 1; чим ближче коефіцієнт до 1, тим вище узгодженість та істотнішою є
різниця між композитами за ступенем вивільнення мономеру, як між ними, так і у
динаміці.
Було досліджено також два композиційних матеріалів марки “Charisma” фірми
“Kulzer” (Німеччина), що містять однаковий наповнювач –
барієво-алюмінієво-борно-силікатне скло (0,02...2 мкм) і високодисперсний
двоокис кремнію (0,02...0,07 мкм). Один з досліджених компонентів (паста-паста)
був матеріалом хімічного тверднення, інший (паста) – матеріалом світлового
тверднення.
Це дозволить з'ясувати ступінь вивільнення мономеру із матеріалів залежно
тільки від способу полімеризації.
Зразки для дослідження були виготовлені згідно з інструкцією фірми виробника.
Усього було вивчено 10 зразків (по 5 кожного композиту). Фотополімеризацію
композиту проведено полімеризаційним апаратом для терапевтичної стоматології
“Translux EC” фірми “Kulzer” (Німеччина). Експозицію тверднення проведено
згідно з інструкцією.
2.1.2. Дослідження втрати потужності світлового потоку. Зразки виконано із
безколірної базисної пластмаси і пластмаси для незнімних протезів “Сінма-М”
колір №6, №16 (рис. 2.1.2.1). Форма зразків – диски, діаметром 12 мм і від 1 до
5 мм завтовшки. Зразки безколірної пластмаси товшиною 2,1мм, 2,6мм, 4,1мм
оброблені наждаком №100, №180, №240, №400, №600, №2000 та відполіровані
загальноприйнятою методикою. Усього 105 зразків.
Рис. 2.1.2.1 Зразки акрилових пластмас, використані для дослідження втрати
потужності світлового потоку
Для дослідження використовували цифровий вимірювач інтенсивності
фотополімеризаторів “MASTER-LUX” (рис. 2.1.2.2). Прилад окремо контролює рівні
синього (корисного) світла та інфрачервоного (теплового) випромінювання.
Технічні характеристики його такі:
- межа вимірювання синього кольору – 0+1500 mW/см2;
- межа вимірювання ІЧ- випромінювання – 0+500 mW/см2;
- діаметри використовуваних світловодів – 7+12мм;
- використовуваний елемент живлення – напруга 9 вольт “Крона” або
імпортний аналог;
- струм споживання не більш як 1,5 mА.
Рис. 2.1.2.2. Цифровий вимірювач інтенсивності фотополімери-заторів
“MASTER-LUX”
Прилад відображає і збе