РОЗДІЛ 2
ОСОБИСТІСНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ У ВНЗ
Існують декілька соціокультурних аспектів інформатизації освіти, пов'язаних із впливом її на особистість студента. Це такі аспекти, як: соціалізація, ідентифікація та ідентичність, загальна культура, освітня та інформаційна культура, мотиви та цінності, диспозиційна структура особистості, гендерні відмінності та ін. Ці аспекти розглядаються у даному розділі як концептуально, на теоретичному рівні, так і засобами емпіричних досліджень.
Емпіричну базу дослідження ціннісних орієнтацій та інших соціокультурних відмінностей студентів з високою інформаційною культурою склали матеріали опитування 800 студентів ВНЗів ІІІ та ІV рівня акредитації відповідно: Гуманітарного університету "ЗІДМУ" (300 осіб), та Запорізької державної інженерної академії (500 осіб). Вибірка стратифікована. Одна страта - це студенти, що навчаються за спеціальностями, в яких передбачене інтенсивне використання комп'ютерної техніки, наприклад, системне програмування, економічна кібернетика та ін. Друга - це студенти спеціальностей, які не потребують активного використання комп'ютера, наприклад, економісти, менеджери та ін.
Методика формування вибірки така: студентські групи - гнізда обиралися серед спеціальностей першої та другої страти, розподілених приблизно порівну, за квотою по курсах. У гніздах опитування суцільне.
Метою цього дослідження було вивчення якісних показників відмінностей студентів з різною інформаційною культурою. Тому дані про ціннісні орієнтації не репрезентативні для генеральної сукупності студентів Запоріжжя, а мають значення тільки для певної страти студентів.
Емпіричну базу дослідження освітньо-інформаційної культури складає опитування 450 студентів Запорізької державної інженерної академії у 2003р. Вибірка квотна-гніздова. Методика формування вибірки така: випадково обирались гнізда - навчальні групи з усіх факультетів за квотою 10% групи комп'ютерних спеціальностей, 35% економіка та управління, 55% - технічні. У групах опитування суцільне.
Проведено також два допоміжних дослідження за темами: "Культура студента" (опитано 250 осіб), та "Гуманітаризація ВНЗу очима студента" (опитано 200 осіб.) Вибірка в цих дослідженнях репрезентативна для ЗДІА за критеріями статі та груп спеціальностей.
Автор також брав участь у суцільному опитуванні студентів ЗДІА з приводу оцінки студентами викладацького складу ВНЗу. Опитано 5 тис. студентів.
2.1. Вплив інформатизації на становлення особистості
Інформатизація освіти сприяє становленню особистості інформаційного суспільства. Прагненню молодої людини зрозуміти себе і керувати собою сприяє використання численних інформаційних ресурсів і мережне спілкування в повсякденній діяльності, для вирішення особистісних матеріальних і духовних проблем. Тому інформатизація відіграє визначну роль у соціалізації і культурації, інтенсифікує функції освіти, допомагає самовдосконаленню людини [144, 199].
Комп'ютерна культура набуває статус субкультури. Субкультура підвищує значення її носіїв, допомагає в самоствердженні. Становлення субкультури вимагає дистанціювання від некомп'ютерного світу, бути несхожим на інших і відчути себе іншими. Потрібна взаємна солідарність між адептами комп'ютерної культури, деяка консолідація, корпоративна свідомість.
Інтернет дозволяє приєднуватись до груп із спільними інтересами [23]. Студентська молодь - важливий діючий суб'єкт процесу "інтернетизації". Інтернет підсилює очікування успіху і віру молодої людини у власні сили [94, 240].
Дія Інтернету на особистість має інтерактивну і перцептивну компоненту, тобто включає процеси сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення взаєморозуміння у мережі.
У зв'язку з відносно невеликим часом існування вітчизняного мережного суспільства залишаються неясності і протиріччя культурних норм, що викликає ускладнення в спілкуванні у мережі. Ці ускладнення переборюються відповідно до логіки, описаною символічним інтеракціонізмом. Неузгодженості в спілкуванні є стимулом для корегування в інтерпретації значення символів, використовуваних у спілкуванні.
Для молодої людини постійно існує ризик того, що вона не зможе в необхідною мірою реалізувати свої здібності. У повсякденному житті людина найчастіше не зважується зробити вибір у різних ситуаціях, пов'язаних з родиною, роботою, навчанням. Мережа для комп'ютерщика є виходом із психічних ускладнень і способом компенсації соціально-психологічних проблем.
Актуальне-Я реального життя доповнюється віртуальним-Я, у якому людина корегує актуальне -Я, прагне втілити ідеальне-Я. Але це ідеальне вона втілює не в уяві і не в реальності, у деякій вигадливій суміші того й іншого, виходячи з природи віртуального.
Інформатизація розширює рамки "третьої реальності" - віртуальної. Якщо до першої реальності віднести матеріальний світ, до другої реальності - світ духовний, то віртуальна реальність буде третьою. Вона не є ні матеріальною, ні духовною в чистому вигляді, однак частково має елементи і того й іншого. Віртуальність подібно до духовної реальності дозволяє створювати уявлювані сутності й оперувати ними в уяві. Ці сутності не матеріальні, подібно продуктам уяви. Фактично - це віртуальні артефакти і вони можуть нескінченно множитися, збільшуватися і модифікуватися, мати безліч ступенів волі. Але вони не цілком безтілесні. Тому що в якості "живої картинки" знаходять своє вигадливе існування. Подібні явища відбуваються, наприклад, у комп'ютерних іграх, у творах комп'ютерного мистецтва.
З етичної сторони комп'ютерник, як і будь-яка людина, в процесі соціалізації прагне подолати і перебороти те, що є соціально неприйнятним. Але на відміну від звичайних людей, у комп'ютеника при вирішенні задач соціалізації бере участь мережне суспільство, комп'ютерні ігри та необхідність пристосовувати до зовнішніх вимог свою захопленість комп'ютером. Погане і гарне в мережі, як і в житті,