Формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об'єднання

РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ
ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО
ХОРЕОГРАФІЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ
2.1. Соціально-педагогічні чинники педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об'єднання
Сутнісні характеристики і особливості діяльності дитячого хореографічного об'єднання, поліфункціональна діяльність його керівника - суб'єкта навчально-виховного процесу, а також особливості формування у нього такої професійної якості як педагогічна майстерність, висвітлені у першому розділі даної праці, дають вагомі підстави не тільки для обґрунтованих узагальнень і винесення об'єктивної оцінки щодо можливостей досягнення високої ефективності організаційної, навчально-виховної і творчої діяльності цього об'єднання за існуючих умов підготовки педагогічних кадрів, а і для попереднього моделювання "професіограми" хореографа, що керує дитячим творчим об'єднанням. Але визначені напрямки, види і компоненти його педагогічної діяльності можуть залишитися на рівні робочих гіпотез, якщо не пройдуть ґрунтовну практичну перевірку і не отримають схвалення незалежних експертів.
В умовах культурно-просвітньої роботи такими "експертами" є передусім соціальне оточення, особи, що мають безпосередню не опосередковану причетність до даної сфери виховання дітей.
Завдання полягало у досліджені доцільності і значимості конкретних професійних умінь і навичок, якими, згідно сформульованих вище теоретичних узагальнень, є хореографічні, балетмейстерські, організаторські, педагогічні дизайнерські і менеджерські уміння і навички.
З цією метою нами було проведено анкетування осіб, що безпосередньо мали відношення до процесу дитячої аматорської творчості, а саме: керівників дитячих хореографічних об'єднань; їхніх учасників та випускників; батьків вихованців; фахівців, які займаються методичним забезпеченням даного процесу; студентів - майбутніх спеціалістів в галузі дитячої аматорської хореографії.
Участю в хореографічних об?єднаннях у Миколаївський області охоплено кілька тисяч учасників, через що виникли певні труднощі у з'ясуванні поглядів кожного з них окремо. Тому ми віддали перевагу вибірковому методу спостереження, котрий ґрунтується на таких двох важливих аспектах:
* на взаємозв'язку і взаємозумовленості якісних характеристик і ознак досліджуваних об'єктів;
* на правомірності висновків про ціле на підставі вивчення його частини [262, 14-16].
При організації вибіркового спостереження, особливо коли воно проводиться вперше, необхідно правильно встановити чисельність вибіркової сукупності (вибірки). Вибірка - це та частина індивідів, яких можна реально вивчати на практиці, інакше кажучи, ті, котрі відібрані з усієї сукупності індивідів (генеральної сукупності), поєднані якоюсь загальною ознакою, що цікавить дослідника з метою вивчення властивостей генеральної сукупності. В свою чергу, генеральна сукупність - це те, що підлягає вивченню [89, 38].
В.Ц. Урланіс вважає, для того "щоб провести вибіркове спостереження, потрібно спочатку визначити його необхідну чисельність, а щоб визначити його необхідну чисельність, треба провести вибіркове спостереження" [260, 238]. Для вирішення цих, здавалося б парадоксальних проблем, він запропонував методику підходів: по-перше, покласти в основу будь-яке інше аналогічне вибіркове спостереження, що проводилося раніше. Але через те, що подібні дослідження у Миколаївській області не здійснювалися, цей засіб можна вважати неприйнятним. По-друге, зробити мікровибірку для орієнтованого судження про розміри генеральної дисперсії; по-третє, орієнтовно розрахувати, розклавши об'єкт спостереження на кілька можливих груп.
Для визначення обсягу вибірки і проведення анкетування ми обрали третій підхід. Чисельність вибіркової сукупності, узгоджуючись з аналітичними завданнями дослідження, залежить від способу вибору одиниць вираження рівня варіації досліджуваної ознаки, розміру граничної помилки і ступеня імовірності, за яким можна гарантувати результати вибіркового спостереження [59, 127]. До того ж вибірка повинна мати таку властивість як репрезентативність. Репрезентативність вибірки залежить від її обсягу: чим ближче обсяг вибірки до обсягу генеральної сукупності, тим більше вона репрезентативна. Добре представити сукупність у цілому могла б випадкова вибірка досить великого розміру. Однак на практиці реалізація такої стратегії дуже складна.
За даними управління освіти Миколаївської облдержадміністрації в області у 2000-2001 навчальному році функціонувало 117 хореографічних гуртків, в яких навчалося понад 2 163 дітей [179, 32]. Серед цих закладів 38 працювали як самостійні хореографічні об'єднання і середня чисельність дітей в них складала - 42 вихованця. Разом з батьками і керівником це становило 164 особи. Крім того до цих респондентів необхідно додати і тих, хто в наш час забезпечує процес дитячої хореографічної творчості в Миколаївській області - методистів-хореографів науково-методичного центру обласного управління культури і Будинку художньої творчості обласного управління освіти (5 респондентів). А також і тих, хто в майбутньому буде працювати в сфері дитячого хореографічного мистецтва, а саме - студентів-хореографів державного університету міста Миколаєва - 36 осіб. Загальна кількість анкетованих у нашому випадку складала 200 осіб.
Як видно з таблиці 2.1 за віком - це особи від 16 до 40 років. Перевага при анкетуванні віддавалася даній віковій групі, оскільки це основна ланка активно-творчого населення, яка в прямій або опосередкованій формі має відношення до аматорського хореографічного процесу.
Таблиця 2.1
Поділ респондентів за віком
ВікКількість респондентівОсіб%До 18643218-253919Від 25 і старше9749
Запропонована для заповнення анкета, складалася з двох запитань. Перше (за формою закрите): "Які здібності та якості керівника дитячого хореографічного об'єднання відіграють, на Вашу думку, першочергову роль у процесі успішного функціонування всього об'єд