РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених жінок
У період з 1999 по 2003 роки знаходились 129 жінок репродуктивного віку від 16 до 40 років, середній вік яких склав (29,14±1,12) років. Із них, після з'ясування у післяопераційному періоді можливих етіопатогенетичних причин та факторів ризику розвитку ПВ, були відібрані 90 жінок, у яких ПВ виникла на фоні хронічних запальних захворювань органів малого таза, середній вік яких становив (28,12±1,04) років.
Першу і другу клінічні групи склали 60 (по 30 у кожній) жінок, які перенесли позаматкову вагітність з об'ємом крововтрати у першій - до 10% ОЦК і у другій - більше 10% ОЦК, які у комплексі післяопераційних реабілітаційних заходів протягом 6 місяців, починаючи з 1 доби чергового після операції менструального циклу, отримували низькодозовані КОК.
Третю клінічну групу склали 30 жінок, які перенесли ПВ з об'ємом крововтрати <10% ОЦК і отримували у післяопераційному періоді та в подальшому традиційне лікування, а також використовували бар'єрні методи контрацепції.
Контрольну групу склали 30 жінок із запальними захворюваннями органів малого таза у фазі ремісії, клініко-лабораторні показники яких використовувались як порівнювані для нашого обстеження.
При проведенні дослідження використовували принцип рандомізації - випадковий розподіл пацієнток у основних клінічних групах, що дозволяло досягти відсутності відмінностей між групами та зменшити вірогідність систематичної помилки в клінічному дослідженні.
Усі жінки отримували хірургічне лікування у 1999-2001 роках у гінекологічному відділенні лікарні швидкої медичної допомоги (ЛШМД) м. Миколаєва за невідкладними показаннями - у зв'язку з порушенням ПВ або підозрою на неї. Післяопераційне спостереження та обстеження жінок проводилося у ЛШМД, ЖК № 5, центрі планування сім'ї та центральній біохімічній лабораторії м. Миколаєва.
За віком жінки розподілилися наступним чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Віковий склад пацієнток у клінічних групах
ВікІ група
(n=30)ІІ група
(n=30)ІІІ група
(n=30)Контрольна група
(n=30)До 203 (10%)-1 (3%)3 (10%)20-2510 (33%)10 (33%)4 (13%)12 (40%)26-3011 (37%)13 (43%)11 (37%)12 (40%)31-354 (13%)5 (17%)6 (20%)2 (7%)Більше 362 (7%)2 (7%)8 (27%)1 (3%)Всього30 (100%)30 (100%)30 (100%)30 (100%) Звертає увагу той факт, що переважна більшість жінок знаходилась в активному репродуктивному віці - від 20 до 30 років: в І групі - 21 (70%), у ІІ - 23 (77%), у ІІІ - 15 (50%). В основних клінічних групах вік менархе становив: до 12 років - у 2 (2,2%) жінок із 90, 12-13 років - у 57 (63,3%) жінок, 14-15 років - у 31 (34,5%). Причому у 56 (62,2%) жінок становлення МФ відбулося протягом 6 місяців, у 32 (35,6%) - протягом року (табл. 2.2). У п'яти (5,6%) жінок були наявними ознаки ожиріння II-III ступеня, у 12 (13,3%) - була надлишкова вага. На початок статевого життя від 16 до 19 років вказували 42 (46,7%) жінки, після 20 років - 48 (53,3%). Більшість жінок - 52 (57,8%) - вказували на наявність протягом сексуального життя більше одного статевого партнера, 75 (83,3%) жінок із 90 знаходилися в шлюбі, 15 (16,7%) - поза шлюбом.
До настання ПВ 22 (24,4%) жінки мали в анамнезі виразний ПМС та порушення МЦ у вигляді нерегулярних менструацій, дві (2,2%) - страждали первинним безпліддям та дві (2,2%) - вторинним після пологів і викидня на фоні ХЗЗОМТ.
Таблиця 2.2
Особливості менструальної функції у обстежених жінок
ГрупиПочаток менструальної функціїТривалість менструального циклуДо 12 років12-14 років21-23 дніДо 28 днів>28 днівI (n=30)1 (3,3%)28 (93,3%)-18 (60%)6 (20%)II (n=30)-30 (100%)-18 (60%)11 (36,7%)III (n=30)1 (3,3%)29 (96,7%)1 (3,3%)17 (56,7%)11 (36,7%)Всього2 (6,6%)87 (96,7%)1 (3,3%)53 (58,9%)28 (31,1%) У більшості спостережуваних пацієнток (97,8%) діагностували в анамнезі неспецифічні запальні процеси придатків матки, причому лише 31,1% жінок від загального числа спостережень в основних клінічних групах лікувалися в стаціонарах та амбулаторно з призначенням антибактеріальних препаратів, біостимуляторів, розсмоктуючої і фізіотерапії (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Особливості анамнестичних даних щодо ХЗЗОМТ
у жінок основних клінічних груп
Анамнестичні даніI група
(n=30)II група
(n=30)III група
(n=30)ВсьогоЗапальні
процесинеспецифічні30 (100%)29 (96,7%)29 (96,7%)88 (97,8%)специфічні-1 (3,3%)1 (3,3%)2 (2,2%)Лікуван-нястаціонарне7 (23,3%)3 (10%)5 (16,7%)15 (16,7%)амбулаторне4 (13,3%)5 (16,7%)4 (13,3%)13 (14,4%)Не лікувалися19 (63,4%)22 (73,3%)21 (70%)62 (68,9%) Слід зазначити, що серед жінок, які лікувалися в стаціонарах та амбулаторно, у більшості 20 (22,2%) визначався сальпінгіт з перетубарними спайками, у 4 (4,4%) - тубооваріальні пухлини, у 2 (2,2%) - тубооваріальні абсцеси та у 2 (2,2%) - перисальпінгіт.
Особливості паритету у обстежених жінок представлено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Особливості паритету у обстежених жінок за даними анамнезу
Завершені вагітностіІ група
(n=30)ІІ група
(n=30)ІІІ група
(n=30)Тільки пологи1 пологи4 (13%)5 (17%)3 (10%)2 і більше-2 (7%)1 (3%)1 пологи і 1 аборт6 (20%)6 (20%)6 (20%)Аборт або викидень5 (17%)4 (13%)2 (6%)Справжня вагітність (перша)10 (33,3%)6 (20%)3 (10%)3 і більше вагітностей (переважно аборти)5 (16,7%)7 (23%)15 (50%) Таким чином, у відповідності з даними, узагальненими в табл. 2.4, у переважної більшості жінок - 56 (62,2%) - репродуктивний анамнез був ускладнений: абортами або викиднями без пологів - у 11 (12,2%), 1 пологи та 1 аборт - у 18 (20%), 3 і більше вагітностей (переважно аборти) - у 27 (30%). Справжня позаматкова вагітність була першою у 19 (21,1%) жінок. Тобто у кожної із зазначених 56 жінок внаслідок вишкрібання порожнини матки мало місце порушення структури ендометрія, що є фактором ризику розвитку ХЗЗОМТ.
Справжня ПВ лише у 35 (38,9%) жінок була запланованою в