РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Для рішення завдань, які поставлені в роботі, проведено клініко-функціональні та лабораторні обстеження у 126 осіб.
Формування контрольної групи проводилося відповідно до вимог Міжнародної федерації клінічної хімії (IFCC) [221]. В контрольну групу включено 30 практично здорових осіб (10 жінок і 20 чоловіків) віком 43-52 роки. При клінічному та лабораторному обстеженні цих осіб не виявлено ознак патологічного процесу.
Основна група складалася з 96 хворих з веріфікованим діагнозом ХОБ у віці від 19 до 69 років, які проходили лікування в пульмонологічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Ужгород. З них чоловіків - 70 (середній вік 47,2?9,2 роки, давність захворювання 11,6 ? 2,3 років), жінок - 26 (середній вік 48,1?9,4 роки, давність захворювання 10,2 ? 2,8 років). Діагностика проводилася згідно п.1.3. наказу МОЗ України № 311 від 30.12.1999 р. Середній вік обстежених становив 47,6 ± 2,7 роки. Давність захворювання до 5 років відмічено у 33 хворих, 6-10 років - у 35 обстежених, більше 10 років - у 28 осіб.
Майже всі обстежені пов'язували розвиток захворювання з впливом переохолодження та інфекційного фактору (часті застуди, ГРВІ, повторні пневмонії). Незначна частина пацієнтів паралельно вказувала на можливий вплив шкідливих виробничих полютантів та паління. Супутні алергічні прояви переважно у вигляді медикаментозної, харчової алергії або реакції на домашій пил спотерігались у 17% хворих. Близько половини хворих вказували на часті загострення захворювання (3-5 разів у рік).
Супутня патологія - найчастіше у вигляді хронічного гаймориту - спостерігалась у 12 хворих, 23 хворих пред'являли скарги з боку серцево-судинної системи, які пов'язували з хронічною патологією бронхолегеневої системи.
Пацієнти були поділені на групи спостереження за віком, статтю, давністю анамнезу та ступенем порушення функції зовнішнього дихання. Обстеження проводились у хворих на ХОБ у фазі загострення, а також тих, хто поступав на лікування у фазі нестійкої ремісії.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Стандартні методи дослідження
Клінічне обстеження хворих включало опитування, огляд, об'єктивне обстеження, а також клініко-лабораторні та функціональні тести. Так, при поступленні в клініку всі обстежені хворі пред'являли скарги на затруднене дихання різного ступеню вираженості, що в деяких випадках пов'язувалося з фізичним навантаженням, кашель з виділенням мокроти слизового або слизово-гнійного характеру, підвищення температури тіла та неспецифічні скарги - на загальну слабість, швидку втомлюваність та пов'язане з нею зниження працездатності.
При об'єктивному обстеженні у всіх хворих аускультативно виявлялися сухі хрипи різної інтенсивності, в частини хворих - лише при форсованому диханні, що свідчило про прихований бронхоспазм. Діагноз хронічного обструктивного бронхіту підтверджувався порушенням функції зовнішнього дихання, яке визначалося при проведенні спірографії.
Дані лабораторних досліджень виявляли підвищення кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові обстежених, помірний лейкоцитоз та в окремих випадках - еозинофілію.
2.2.2. Методи визначення вмісту в крові первинних та проміжних продуктів пероксидного окиснення ліпідів
Первинні та проміжні продукти ПОЛ визначали в ізопропанольному екстракті з використанням методичних підходів [222 - 224].
Метод заснований на спектрофотометричних вимірюваннях оптичної густини екстрагованих ізопропанолом ненасичених ліпідів та продуктів пероксидації ліпідів плазми крові та еритроцитів периферичної крові з подальшим вирахуванням за формулою відносних кількісних показників.
Принцип методу: в гептані екстрагуються переважно нейтральні ліпіди, а в ізопропанолі - ефірно-зв'язані продукти пероксидації фосфоліпідів, що являються основними субстратами ПОЛ.
Реактиви:гептан, ізопропанол, натрій хлористий, водний розчин хлористоводневої кислоти (рН = 2,0), етилендіамін-N,N,N,N-тетраоцтової кислоти динатрієва сіль (ЕДТА).
Хід визначення:
Кров для дослідження брали вранці натщесерце з ліктьової вени в присутності ЕДТА в кінцевій концентрації 1 ммоль/мл. 0,5 мл крові екстрагують в 5,0 мл суміші гептан - ізопропанол (1:1 за об'ємом), струшуючи в закритих пробірках на протязі 15 хвилин в шуттель - апараті. Після центрифугування при 10000 об/хв протягом 10 хвилин ліпідні екстракти відокремлюють і розводять в 5,0 мл суміші гептан - ізопропанол (3:7 за об'ємом). До розведених ліпідних витяжок додають 2,0 мл 0,01 н водного розчину хлористоводневої кислоти для розділення фаз і відмивання від неліпідних домішок. Після розділення фаз водно-ізопропанольну фазу відбирають в окрему суху пробірку, для зневоднення ізопропанольного екстракту додають 1 г хімічно чистого хлориду натрію. Через 30 хвилин декантують звільнену від води ізопропанольну фазу. Оптичний контроль з 0,5 мл 0,1 ммоль ЕДТА, розбавленого ізотонічним розчином хлористого натрію, обробляють як і дослідні проби. Спектрофотометрію ізопропанольного екстракту проводять на спектрофотометрі СФ - 46 при довжині хвилі 220, 232, 278 нм відносно оптичного контролю.
Оптична густина при довжині хвилі 220 нм відповідає вмісту сполук з ізольованими подвійними зв'язками (ІПЗ) в екстрагованих фосфоліпідах - первинних продуктів ПОЛ, при 232 нм - дієнових кон'югатів (ДК) - проміжних продуктів ПОЛ, при 278 нм - кетодієнів (КД) - вторинних продуктів ПОЛ.
Вміст первинних, проміжних та вторинних продуктів ПОЛ виражають у відносних одиницях оптичної густини (од. оп. г) в 1 мл крові. Розрахунок проводять за формулою: відн. од. оп. г / мл крові = Е · 6 / 0,5,
де Е - показник екстинкції; 6 - об'єм проби; 0,5 - кількість крові.
2.2.3. Метод визначення в сироватці крові продуктів, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою
Вміст хромогенних продуктів, що визначаються при реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК) - ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), є ад
- Київ+380960830922