РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань нами
впродовж 1999 – 2002 років у гастроентерологічному і терапевтичному відділеннях
клінічної лікарні №18, які є клінічною базою кафедри факультетської терапії №1
НМУ, було обстежено 156 хворих віком від 28 до 65 років, з яких методом
випадкової вибірки була відібрана основна група зі 120 хворих із ЗНПЗ, з них 71
пацієнт з хронічним панкреатитом та 49 хворих з клінічними ознаками ЗНПЗ
внаслідок інших захворювань (30 – з цукровим діабетом І та ІІ типів; після
операції на шлунку - 7; після операції на підшлунковій залозі – 5; з пухлинами
підшлункової залози – 5; з муковісцидозом - 1). На другому етапі дослідження
обстежено в динаміці і проліковано 120 хворих із зовнішньосекреторною
недостатністю підшлункової залози (табл. 2.1 і рис. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих за статтю, віком, тривалістю захворювання
Стать
Вік
Тривалість захворювання
Хворі
на
ЗНПЗ
(n=120)
ч
ж
до 25
років
від 26 до 40
років
від
41
до
55
років
понад
55
років
до 1
року
від 1 до 5
років
від 6
до
10
років
понад
10
років
Абс.
57
63
21
39
52
17
30
41
32
47, 5
52, 5
6, 6
17, 5
32, 5
43, 4
14,2
25
34, 2
26, 6
n – кількість обстежених
Згідно таблиці 2.1 - серед хворих переважну більшість складають жінки. Хворі
з ЗНПЗ були у віці від 17 до 72 років, переважно після 40 років, тобто
працездатного віку. Контрольну групу склали 10 жінок і 10 чоловіків віком від
18 до 50 років.
Для визначення ЗНПЗ і порівняння специфічності тестів фекальної еластази-1 і
13С-ТДТ визначено їх показники у групі порівняння – 15 хворих на інші
захворювання травного тракту (9 хворих на виразкову хворобу ДПК, 5 - на
хронічний гепатит, 2 -на хронічний безкам’яний холецистит, 2 - на синдром
подразнення товстої кишки).
Рис. 2.1. Розподіл хворих з ЗНПЗ за тривалістю захворювання
Особливу цінність при збиранні скарг мали ті, що свідчили про ураження
шлунково-кишкового тракту взагалі та ПЗ зокрема. Найбільш поширені скарги
хворих із ЗНПЗ та їх розподіл за нозологією наведені в таблиці 2.2. та рис
2.2.
Найрозповсюдженішим серед скарг є біль у животі, який мав місце у 81,6 %
хворих. Це співпадає з дании літератури [55]. Біль частіше локалізувався в
лівому підребер’ї. На нього скаржилися 61,6 % хворих. Мала місце й інша
локалізація больового синдрому: у лівому підребір’ї та епігатральній ділянці
(47, 5% хворих); у лівому та правому підребір’ях (25%). Окрім вищевказаних
локалізацій біль з’являвся в мезогастрії (20% хворих) і в гіпогастрії (9,1%
хворих), що свідчить про патологічний процес в товстому кишечнику.
Таблиця 2.2.
Найбільш поширені скарги, які мали місце у хворих із ЗНПЗ
№
Клінічна семиотика
Кількість спостережень
1.
Біль у животі:
98
81 ,6
2.
- у лівому підребір’ї
74
61, 6
3.
- у лівому підребір’ї та епігастральній ділянці
57
47,5
4.
- в обох підребір’ях
30
25
5.
- у мезогастрії
24
20
6.
- у гіпогастрії
11
9,1
7.
Нудота
84
70
8.
Блювання
25
28,3
9.
Відрижка
75
62,5
10.
Печія
63
52,5
11.
Метеоризм
114
95
12.
Розлад випорожнень
72
60
13.
Зниження маси тіла
101
84,1
14.
Гикавка
19
15,8
15.
Жовтяниця
3,3
16.
Погіршання апетиту
94
78,3
17.
Загальна слабкість
118
98,3
У 82% хворих він був пов’язаний з прийманням їжі, особливо гострої, жирної,
солоної, алкоголю (через 30–60 хвилин), у 61% випадків носив оперізуючий
характер, рідше ірадіював в спину (43% випадків). Інтенсивним біль був у 42%
випадків, у 50% випадків зменшувався після приймання анальгетиків,
спазмолітиків, при голодуванні. У 9% випадків зняти біль не вдавалося
(алкогольний рецидивуючий, переневральний біль, поєднані захворювання,
постхолецистектомічний синдром).
Іншим найбільш поширеним симптом був диспепсичний. Хворі частіше скаржилися на
нудоту (70%), відрижку (62,5%). Більшість хворих відмічали відрижку повітрям
(78% випадків). Печія реєструвалася в 52, 5% хворих, частіше після приймання
їжі через 1-1,5 години. Гикавку, частіше всього в період загострення ХРП яка
свідчила про локалізацію процесу в голівці, відмічено в 15,8% хворих. Блювання
мало місце в 28,3% хворих. Досить частою скаргою було порушення апетиту – сито
фобія, у 78,3% хворих мало місце погіршання апетиту. Метеоризм мав місце в 95%
випадків. Порушення випорожнень (рідкі випорожнення більше 4–х разів на добу)
мали місце в 60% випадків, закреп - у 7% випадках. Синдром ЗНПЗ, який
проявлявся наявністю типового панкреатичного випорожнення та зменшенням ваги
тіла, спостерігався в обстежених хворих майже у 60% і у 84,1% випадків, що
співпадає з даними інших авторів [55].
Рис. 2.2. Розподіл хворих за нозологією.
В 8,1% хворих мали місце скарги, зумовлені гіповітамінозом (сухість шкіри,
глосит, тощо). Явище алергічного синдрому (кропив’янка, алергічний дерматит,
алергічний риніт та інші) мали місце в 8,6% випадків. У 30 хворих, внаслідок
цукрового діабету 1 і 2 типу, до основних приєднувалися скарги, властиві даному
захворюванню (сухість в роті, спрага, зхуднення, поліурія, ніктурія). Прояви
інтоксикації (підвищення температури тіла, різка загальна слабкість, головний
біль) виявили у 8% хворих. Більшість обстежених хворих скаржились на сонливість
вдень і безсоння вночі. Жовтяницю мали 3, 3% хворих. Систематично вживали
алкоголь 42% хворих.
Із анамнестичних даних у 11