Ви є тут

Морфо-екологічна характеристика центральних відділів нюхового та зорового аналізаторів деяких ссавців

Автор: 
Степанюк Ярослав Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002805
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Як об'єкт дослідження нами були використані не лише типові представники тих чи тих рядів, а й види, що відносяться до різних екологічних груп і в результаті освоєння різних біотопів відрізняються за екологічними та морфо-функціональними ознаками. Саме в останніх на основі цих ознак можна встановити вплив середовища або екологічних факторів на морфологію структур мозку та аналізатори. Ось чому нами досліджено головний мозок статевозрілих особин представників рядів Insectivora Bowdich, 1821; Chiroptera Blumenbach, 1875; Rodentia Bowdich, 1821; Primates Linnaeus, 1811, що мають відмінності в поведінці та способі життя і належать до таких екологічних груп: літаючі ? руда вечірниця (Nyctalus noctula Schreber, 1774), напівводяні ? одомашнена форма нутрії (Myocastor coypus Molina, 1782), підземні ? кріт звичайний (Talpa europaea Linnaeus, 1758), сліпак звичайний (Spalax microphtalmus Reshetnik, 1939), наземні спеціалізовані: напівдеревні ? тупайя звичайна (Tupaia glis Diard, 1820), тварини наземного способу життя ? білозубка білочерева (Crocidura leucodon Hermann, 1780), миша хатня (Mus musculus Linnaeus, 1758), їжак європейський (Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758), тварини відкритих просторів - ємуранчик звичайний або кандибка (Scirtopoda telum Lichtemstein, 1823) (табл. 2.1).
Відлови тварин (Talpa europaeа, Crocidura leucodon, Mus musculus) проводили на території Любомльського району, а Spalax microphtalmus та Scirtopoda telum на території Херсонської області. Крім того, нами був використаний фондовий матеріал Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, який зберігався у розчині нейтрального формаліну протягом 3-6 років.
Таблиця 2.1
Досліджуваний матеріал
РядВидКількість досліджуваних тваринМакроморфологічні методиМікроморфологічні методиКомахоїдні
InsectivoraКріт звичайний
Talpa europaea156Білозубка білочерева
Crocidura leucodon156Їжак європейський
Erinaceus europeus66Рукокрилі
ChiropteraРуда вечірниця
Nyctalus noctula66Гризуни
RodentiaНутрія
Myocastor coypus66Миша хатня
Mus musculus207Ємуранчик звичайний
Scirtopodа telum44Сліпак звичайний
Spalax microphtalmus44Примати
PrimatesТупайя звичайна
Tupaia glis22 Забій тварин проводили відповідно до загальноприйнятих методик ?33?. Для фіксації мозок забитих тварин поміщали разом з черепом в 5% розчин нейтрального формаліну. Перед цим череп звільняли від м'язів голови, видаляли нижню щелепу та частину верхньої для кращого доступу фіксуючої рідини до мозку. Через 8-10 днів мозок відпрепаровували від черепа і залишали для дофіксації у 5% розчині формаліну. Для препарування черепів тварин, які мають товсті кістки використовували стоматологічний бур. Особливо обережно звільняли від кісток нюхові цибулини, тому що вони легко пошкоджуються. Далі проводили видалення усіх інших кісток черепа (рис. 2.1).
Маса тіла фіксованих тварин визначалась на аналітичних терезах (точність 1,0 мг), а головного мозку (encephalon), без мозкових оболонок, та нюхових цибулин (bulbi olfactorii) ? на торзійних (точність 0,1 мг). Нюхові цибулини відпрепаровували по короткій борозні (sulcus olfactorius), яка лежить на межі між нюховою цибулиною та нюховим трактом (tractus olfactorius). Зважувався не свіжий, щойно добутий з черепної коробки мозок, а фіксований протягом двох тижнів, оскільки він більш щільний і відповідно стійкіший до механічних пошкоджень.

Рис. 2.1. Схема препарування черепа сліпака звичайного (Spalax microphtalmus): лінії розрізу.
Виготовлення серійних зрізів проводили за описаною нижче схемою. Головний мозок великих тварин перед заливкою в тверде середовище різали на блоки. Фіксований мозок промивали під струменем проточної води протягом однієї доби для звільнення від фіксатора, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації і заливали у парафін-воскову суміш (95% парафіну і 5% очищеного воску). Різку блоків проводили серійно, у фронтальній площині, на санному мікротомі (МС?2), товщиною 15-20 мкм. З отриманих зрізів за допомогою ксилолу видаляли парафін, зафарбовували розчином креозил-віолету або тіоніну за класичним методом Ф. Нісля ?70? та заливали в канадський бальзам. Для аналізу брали кожен третій зріз головного мозку. Також був використаний гістологічний матеріал кафедри зоології ВДУ ім. Лесі Українки, виготовлений доц. Я.А. Омельковцем. Застосування методу Ф. Нісля випливає із завдань роботи, оскільки за допомогою цього методу можна отримати дані про розміри нейронів, їх кількість в одиниці об'єму, визначити форму клітин та їх ядер. Не дивлячись на поширене застосування цього методу фарбування нервової тканини існує ряд недоліків. По-перше, при застосуванні даного методу фарбуються лише тіла клітин, а відростки - ні. По-друге, зафарбовуються ядра та цитоплазма не тільки нервових клітин, але й гліальних. У результаті чого в окремих структурах, наприклад, гломерулярному або зернистому шарі нюхових цибулин, клітини-зерна та гліальні клітини на зрізах практично однакові.
Відношення ваги головного мозку до ваги фіксованого тіла в різних видів коливається у широких межах, тому індекс енцефалізації визначали за формулою:
, де (2.1)
Е ? маса мозку;
p ? маса тіла;
0,56 ? степінь, що знайдений емпірично ?88?.
Значення індексів енцефалізації відображалось графічно (рис.4.7). Розміри та масу мозку різних видів тварин порівнюють шляхом індексації вимірів ?268?. Ми використовували дві методики індексації. Перша ?250? заснована на кутових вимірах мозку, які здійснювались на латеральній та горизонтальній зарисовках останнього, виконаних із допомогою МБС?10 та рисувального апарату (рис. 2.2). Кутові виміри дають можливість оцінити ступінь розвитку темпоральної та окципітальної частки, які є кі