Ви є тут

Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі.

Автор: 
Кравченко Ірина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002856
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОГО ВЧИНКУ У ПІДЛІТКІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

2.1. Підготовка педагогів до реалізації особистісно орієнтованої технології формування моральних вчинків у підлітків в організації позакласної роботи в сучасній школі
У результаті теоретичного аналізу проблеми, проведення констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи були визначені педагогічні умови та основні напрямки формування моральних вчинків у процесі позакласної роботи. До яких належать:
- підготовка педагогів до формування у підлітків готовності здійснювати моральні вчинки;
- активізація позакласної роботи школи у формуванні в учнів відповідних знань, мотивів, навичок і звичок моральної поведінки.
У формуючому експерименті брали участь п'ять 8-х класів СШ № 62 м. Харкова (178 підлітків), 5-9 класи Черкасько-Лозівської школи Харківської області та спеціалізованої загальноосвітньої школи № 85 м. Харкова (156 учнів).
Пріоритетним напрямком сучасного виховання є формування і розвиток цілісної особистості, зокрема її моральної сфери. Сутність виховання полягає у гармонійному розвитку фізичних і моральних сил і здібностей дітей та створенні оптимальних умов для їх інтелектуального і морального становлення.
Ефективність виховного процесу залежить від відповідності його змісту суспільним потребам і вимогам; удосконалення засобів впливу, виховних методик і технологій; врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців; залучення дітей до активної громадської та творчої діяльності; майстерності педагога.
У цьому світлі неабиякої популярності набувають особистісно орієнтовані технології, які характеризуються високим ступенем наукоємкості та низьким коефіцієнтом невизначеності в орієнтованій, виконавській і підсумковій частинах і створюють максимальні можливості для життєвого самовизначення вихованців, що означає розкриття перед ними світу людських взаємин у всій їх складності й суперечливості, вирізнення тих моделей взаємодії, які можуть вести до успіху [26, 175].
Особистісно орієнтована технологія виховання базується на принципах гуманізації і демократизації виховного процесу, що включає формування у дітей наукового світогляду, моральних якостей, основ моральної поведінки, розвиток творчих задатків школярів.
Принцип зв'язку виховання з реальним життям передбачає ознайомлення школярів з прикладами моральної поведінки та залучення дітей до благочинної та суспільно-корисної діяльності.
Принцип поваги до особистості і вимогливості до неї опирається на моральні цінності і сприяє формуванню у вихованців відповідальності за свої вчинки.
Принцип послідовності і систематичності полягає у цілеспрямованому впливі на школярів, характеризується єдністю вимог і координується усіма учасниками виховного процесу.
Принцип відповідності віковим та індивідуальним особливостям дозволяє узгоджувати вимоги до учнів з їх реальними силами, можливостями та здібностями.
Принцип самодіяльності учнів вимагає виявлення їх ініціативності та випливає із демократичних засад нашого суспільства. Специфіку особистісно орієнтованої технології складають знання про закономірності розвитку і виховання дітей, активна взаємодія всіх учасників виховного процесу, професійна компетентність вчителя, правильний вибір ним стратегії, тактики, пріоритетів, форм і методів виховного впливу. Використання технології дозволяє створити оптимальні педагогічні умови з мінімальними затратами, на основі визначених закономірностей та алгоритмів.
Особистісно орієнтована технологія відповідає сучасним вимогам теоретиків і практиків, орієнтується на передовий педагогічний досвід, реалізацію парадигми сучасного виховання, сприяє творчій самореалізації усіх учасників виховного процесу.
В основу особистісно орієнтованої технології в організації позакласної роботи покладено діалогічний підхід як такий що однаковою мірою звернений до вихователя і вихованця, в основні якого особистісний аспект їх спілкування і взаємодії. Діяльність вчителя спрямована на створення необхідних педагогічних умов для формування моральної культури і моральних вчинків у школярів.
Ефективність морального виховання підростаючого покоління залежить від професійної підготовки вчителя, який повинен володіти необхідними моральними якостями, професійними уміннями і навичками, а також мати можливість отримувати додаткові знання. Необхідні для педагогічної діяльності. Індивідуальні якості вихователя часто позначаються на результатах його діяльності, через це у розробленій нами програмі спеціальної підготовки вчителів і керівників гуртків враховувались причини і недоліки виховання дітей у позакласній діяльності школи, а також передовий педагогічний досвід застосування особистісно орієнтованої технології у виховній практиці школи. Велика увага приділялась теоретичній підготовці, яка включала знання вчителями особливостей і можливостей впровадження особистісно орієнтованих технологій у виховну практику позакласної діяльності школи, специфіку формування моральних вчинків у підлітків, а також знання про ефективні форми і методи впливу на дітей в процесі позакласної діяльності.
Мотиваційна підготовленість педагогів до виховної діяльності полягала в об'єктивній оцінці власних зусиль і можливостей у формуванні моральних вчинків у підлітків, засобами тої чи іншої діяльності, прагненні до самоосвіти і професійного зростання, розуміння ролі моральних вчинків у вихованні підлітків і формуванні у них позитивного морального досвіду.
Прикладна підготовка включала ознайомлення з різноманітними діагностичними, розвиваючими і корекційними методиками, навичками впровадження виховних технологій, технікою і методикою виховної роботи.
Організація підготовчої роботи з вчителями базувалась на державних документах: Законах України "Про освіту", "Про загальну середню школу", Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті тощо.
В проце