РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ І ПСИХОКОРЕКЦІЇ СТУДЕНТІВ, ХВОРИХ НА НЕВРАСТЕНІЮ
2.1. Обгрунтування методів емпіричного дослідження психодіагностики самоактуалізації особистості
В основі нашого психологічного дослідження особистості лежить філософсько-психологічна концепція людини, її діяльності і психіки, основоположником якої є С.Л.Рубінштейн. Він також створив діяльнісний підхід в психологічній науці, який отримав широке розповсюдження завдяки роботам О.М.Леонтьєва, Б.М.Теплова, Б.Г.Ананьєва та інших.
Методологічною основою дослідження стали принципи детермінізму, єдності особистості, діяльності і свідомості [121, 122, 74]; системний підхід до вивчення психічного розвитку і формування особистості [5, 76]; розгляд особистості як активного суб'єкта власної життєдіяльності [1, 2, 25, 104, 105]; положення гуманістичної психології про самоактуалізацію та особистісне зростання [85, 87, 120, 168].
Формуючи комплекс методик для дослідження особливостей самоактуалізації у студентів ми опираємося на два підходи психодіагностичного методу: об'єктивний та суб'єктивний. Нами були враховані основні принципи підбору психодіагностичних методик, а саме: застосування особистісних опитувальників, які пройшли психометричну апробацію; адекватна інтерпретація тесту, враховуючи теоретичну концепцію, на якій він базується; сувора відповідність діагностичних цілей призначенню теста; використання тесту в певній області, для якої він призначений; дотримання структурних вимог до психологічних тестів, в тому числі психометричні характеристики та регламентація процедури дослідження з метою збереження точності вимірювань.
При складанні комплексу методик ми враховували можливості і обмеження кожної методики, що входила в набір, в першу чергу за точністю і надійністю вимірювання досліджуваних особистісних якостей. При цьому методики ми підбирали таким чином, щоб аспекти особистості які ми вивчаємо в отриманих даних були представлені об'ємно: в якісних і кількісних характеристиках, у співставленні актуального статусу і загальних тенденцій змін та розвитку, в поєднанні даних самоспостереження, суб'єктивних оцінок і об'єктивних даних.
При підборі методик ми намагались уникати проблем, які часто трапляються при використанні особистісних опитувальників, а саме: фальсифікації відповідей, установки на згоду, установки на соціально-сприятливі відповіді, установки на невизначені відповіді, установки на крайні не загальноприйняті відповіді, інтелектуальної оцінки питань.
Ми використовуємо методики, які мають однозначні, зрозумілі твердження і розраховані на ту категорію досліджуваних, для яких створювалися дані тести (за віком, статтю, рівнем освіти, інтелектуального розвитку та ін.).
Наш комплекс методик спрямований на визначення самоактуалізації особистості, діагностики емоційних, мотиваційних, особистісних та комунікативних властивостей і включає : опитувальники рис особистості, опитувальники типологічні, опитувальники мотивів та опитувальники цінностей, що враховує основні клінічні прояви особистості з неврозами на соціальному, біологічному та психологічному рівнях.
Детально зупинимося на опису запропонованих методик.
Самоактуалізаційний тест (САТ) спрямований на дослідження рівня самоактуалізації особистості. Він був розроблений у 1987 р. Ю.Е.Альошиною, Л.Я.Гозманом, Е.С.Дубовською на основі опитувальника особистісної орієнтації (РОІ) Е.Шострем [158].
Самоактуалізаційний тест складається із 126 пунктів, кожен із яких включає два судження ціннісного і поведінкового характеру [4]. Судження не обов'язково є строго полярними. Досліджуваному пропонується вибрати те з них, яке в більшій мірі відповідає його уявленням або звичному способу поведінки.
САТ вимірює самоактуалізацію за двома базовими і рядом допоміжних шкал. Базовими є шкали компетентності у часі і шкала підтримки. Дванадцять допоміжних шкал розбиті на 6 блоків - по 2 в кожному. Кожний пункт входить в одну чи більше допоміжних шкал і, як правило, в одну базову. Опишемо зміст цих шкал.
Базові шкали
1. Шкала компетентності у часі включає 17 пунктів. Високий бал за цією шкалою свідчить, по-перше, про здібності суб'єкта жити теперішнім, тобто переживати сьогоднішній момент свого життя у всій повноті, а не просто як фатальний наслідок минулого або підготовку майбутнього "теперішнього життя", по-друге відчувати нерозривність минулого, теперішнього і майбутнього тобто бачити своє життя цілісним. Саме таке світосприйняття говорить про високу самоактуалізацію особистості. Низький бал за цією шкалою означає орієнтацію особистості. Низький бал за цією шкалою означає орієнтацію людини лише на один із відрізків часової шкали, дискретне сприйняття свого життєвого шляху.
2. Шкала підтримки включає 91 пункт і вимірює ступінь незалежності цінностей і поведінки суб'єкта від впливу із зовні. Людина, що отримала високий бал за цією шкалою, відносно незалежна у своїх вчинках, що не означає ворожості до оточуючих або конфронтації з груповими нормами. Низький бал свідчить про високий ступінь залежності, конформності, зовнішній локус контролю.
Допоміжні шкали
На відміну від базових, що вимірюють глобальні характеристики самоактуалізації, допоміжні шкали орієнтовані на реєстрацію окремих її аспектів.
3. Шкала ціннісних орієнтацій складається із 20 пунктів. Вона визначає, в якій мірі людина розділяє цінності характерні для самоактуалізуючої особистості. Тут і далі високий бал за шкалою характеризує високу ступінь самоактуалізації.
4. Шкала гнучкості поведінки містить 24 пункти. Вона вимірює ступінь гнучкості в реалізації своїх цінностей, здатність швидко реагувати на зміни в ситуації. Шкали ціннісних орієнтацій і гнучкості поведінки, доповнюючи одна одну, створюють блок цінностей. Перша шкала характеризує самі цінності, друга - лабільність поведінки.