ГЛАВА 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених
В основу даного дослідження були покладені матеріали вивчення психічного стану
140 підлітків-правопорушників у віці 14-18 років (1984 - 1989 року народження),
які на час обстеження перебували на обліку у відділенні кримінальної міліції у
справах неповнолітніх Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.
Контрольну групу порівняння склали 40 їх законослухняних здорових однолітків,
учнів середніх шкіл та професійно-технічних училищ міста Полтави, які дали
згоду на участь у дослідженні.
Діагностична оцінка і систематизація виявлених при обстеженні підлітків
психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної
класифікації хвороб десятого перегляду. Виходячи з мети і задач дослідження та
особливостей психодіагностичних методик які застосовувались, до основного етапу
дослідження не залучались підлітки з ознаками нозологічно окреслених психічних
розладів психотичного регістру та розумовою відсталістю.
Соціально-демографічні показники делінквентних підлітків основної групи та їх
однолітків з контрольної групи не мали суттєвих відмінностей, які могли б
вплинути на точність і достовірність отриманих результатів. Таким чином була
забезпечена відповідна статистична репрезентативність сформованих груп.
Дані щодо віку обстежених делінквентних і законослухняних підлітків на момент
проведення дослідження представлені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених згідно віку на момент проведення дослідження
Вік
обстежених
Делінквентні підлітки
Група порівняння
абс. Число
абс. число
14 років
34
24,29
22,50
15 років
30
21,42
20,00
16 років
31
22,14
20,00
17 років
29
20,72
11
27,50
18 років
16
11,43
10,00
З даних таблиці 2.1 видно, що вікові показники підлітків-правопорушників та їх
законослухняних здорових однолітків з групи порівняння були близькими в
процентному відношенні і забезпечували статистичну репрезентативність. Середній
вік обстежених підлітків основної групи склав 15,7 років, а у групі порівняння
– 15,8 років.
Серед обстежених делінквентних підлітків переважали юнаки, яких було 118
(84,28%), а дівчат відповідно 22 (15,72%) особи. Серед їх законослухняних
однолітків з групи порівняння це співвідношення було майже аналогічним: 32
(80,00%) і 8 (20,00%) відповідно.
В основній групі 77 (55,00%) підлітків на момент проведення дослідження
продовжували навчання у школі, 48 (34,28%) були учнями закладів
професійно-технічної освіти, а 15 (10,72%) ніде не працювали і не навчались,
тобто не мали визначеного та соціально прийнятного роду занять. Всі підлітки з
групи порівняння під час дослідження продовжували проходити навчання у середній
школі.
Серед підлітків-правопорушників 64 (45,72%) походили із повних сімей, 69
(49,28%) із неповних (без батька), а ще 7 (5,00%) були на момент обстеження
сиротами чи мали батьків, юридично позбавлених батьківських прав у судовому
порядку проживаючи з найближчими родичами. У той же час 29 (72,5%)
законослухняних підлітків мали обох батьків, а 11 (27,50%) виховувались
матерями у неповних сімўях.
Крім того вдалось з’ясувати, що у 44 (31,41%) делінквентних підлітків один або
обоє батьків відбували покарання у місцях позбавлення волі за скоєні
кримінальні злочини. Серед підлітків контрольної групи кримінального анамнезу з
боку батьків виявлено не було.
Матеріально-побутові умови проживання 32 (22,86%) підлітків основної групи були
хорошими, 54 (38,57%) задовільними і для 54 (38,57%) обстежених вони були
оцінені як загалом незадовільні. Серед підлітків із незадовільними
матеріально-побутовими умовами 16 (19,59%) страждали через недостатнє
харчування.
У контрольній групі це співвідношення мало наступний вигляд: 26 (65,00%) мали
хороші матеріально-побутові умови, 11 (27,50%) задовільні та 3 (7,5%)
незадовільні.
За матеріалами проаналізованих особових справ підлітків-правопорушників
основної групи, причинами постановки їх на облік до відділення інспекції у
справах неповнолітніх були злочини та правопорушення, відповідальність за
скоєння яких регулюється наступними статтями Кодексу України про
адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України [278-280]:
стаття 173 КУпАП - дрібне хуліганство;
стаття 178 КУпАП - розпиття спиртних напоїв;
стаття 185 ККУ - крадіжка;
стаття 186 ККУ - пограбування;
стаття 189 ККУ - вимагання.
Розподіл обстежених нами делінквентних підлітків згідно кримінологічної
класифікації скоєних ними видів злочинів і правопорушень, а також віку, у якому
їх було скоєно, наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених згідно видів правопорушень та віку їх скоєння (%)
Інкримінована
стаття
Вік скоєння правопорушення (років)
Всього
13
14
15
16
17
173 КУпАП
5,71
12,86
6,43
4,28
4,28
33,56
178 КУпАП
1,43
5,71
3,57
2,86
2,14
15,71
185 ККУ
0,71
2,14
5,71
7,86
12,86
29,28
186 ККУ
0,71
2,14
4,28
11,43
18,58
189 ККУ
0,71
2,14
2,87
Примітка. КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення; ККУ –
Кримінальний Кодекс України.
Найбільше підлітків з делінквентною поведінкою, як випливає з даних таблиці
2.2., було притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 173 КУпАП
(дрібне хуліганство) – 47 осіб (33,56%). Другу за чисельністю групу за цим
критерієм склали ті, кому було інкриміновано статтю 185 ККУ (крадіжка майна) –
41 (29,28%). Значно менше серед обстежених делінквентних підлітків було
випадків притягнення до відповідальності за статтею 189 ККУ (вимагання) – 4
(2,87%).
- Київ+380960830922