РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ І ЗАПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
2.1. Загальнотеоретичні та історичні засади виникнення
та закономірності розвитку адміністративної юстиції в Україні
Соціально-економічний розвиток України в кінці минулого і на початку нинішнього століття характеризується корінними перетвореннями суспільних відносин в галузях суспільного життя.
Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України ?1? стало визначною подією в житті українського суспільства, оскільки цим кроком був завершений складний етап розробки основних засад становлення України, як демократичної, соціальної і правової держави. Вперше, на конституційному рівні судову владу, в системі законодавчої та виконавчої влади, визнано рівноправною та самостійною. Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека проголошені в нашій країні найвищою соціальною цінністю.
Конституцією встановлено нормативно-правові гарантії захисту прав і свобод людини, а завдання органів державної влади полягає в наповненні конституційних положень реальним змістом. Це робить проблему пошуку нових форм і засобів контролю за діяльністю органів виконавчої влади однією з найактуальніших як у науці адміністративного права, так і взагалі в законодавстві України.
Стосовно системи юридичних гарантій захисту цих прав, то найефективнішим, що традиційно пов'язується з правовою державою, є захист прав у судовому порядку. У першу чергу, це пояснюється високим ступенем демократичності судового процесу, але, зрозуміло, за умови неухильного дотримання принципів незалежності суду, гласності, змагальності, неупередженості правосуддя ?172?.
Якщо економічна передумова формування в Україні правової держави - розбудова ринкової економіки - хоч і повільно, але все-таки просувається вперед, то побудова демократичного громадянського суспільства потребує значних зусиль з боку як держави, так і громадян.
Побудова громадянського суспільства в Україні не може бути успішною без соціального контролю за всіма державними органами щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина.
Саме завдяки цьому в практиці функціонування влади в країнах сталої демократії навіть підозра в сваволі щодо до громадянина надзвичайно негативно сприймається суспільством і владою, а небезпека бути спійманим за подібні діяння - виступає головним фактором, що стримує чиновників ?75; 93?. Ці країни напрацювали певний досвід у використанні методів і засобів попередження порушень прав громадян. Відтак, звернення до цього досвіду та його опанування може бути корисним і для українського суспільства в його зусиллях подолати це небезпечне протиправне явище.
Інакше кажучи, вибір тієї чи іншої форми адміністративної юстиції повинен визначатися конкретною обстановкою, фактичними та юридичними умовами існуючого в країні державного устрою.
Вступ у листопаді 1995 року до Ради Європи став одним із найвідповідальніших та рішучих кроків України в реалізації її прагнення зайняти почесне місце серед цивілізованих держав світу. Він започаткував широкомасштабну програму розвитку демократичних інститутів Української держави ?41?, які мають відповідати загальноєвропейським стандартам. Значну увагу в цій програмі приділено реформуванню органів судової влади - майже третина всіх зобов'язань перед Радою Європи стосується організації судової влади та здійснення судочинства.
У правових системах країн демократичної спільноти судова влада є головною ланкою державного механізму захисту прав людини від будь-чиїх протиправних посягань. Україна ж це завдання ще тільки має вирішувати, оскільки в успадкованій нею від радянських часів правовій системі судова влада традиційно займала найнижчі і найменш впливові щаблі серед інших гілок державної влади. А основна функція носія цієї влади - суду, що полягала у здійсненні правосуддя, в той час замінювалася непритаманними йому функціями управління, забезпечення державної політики, виховання громадян ?243; 118?.
Теорія правової держави та її понятійний апарат - це "винахід" і складова західного світогляду. Економічна передумова формування теорії правової держави - ринкова економіка - притаманна саме Заходу. Авторами терміну "правова держава" були німецькі вчені Р.фон Моль та К.-Т.Вальтер ?108?.
Соціальною основою правової держави є громадянське суспільство, що в загальних рисах формувалося протягом ХVII-XIX століть в надрах західної цивілізації. Його основна ідея: держава виступає в якості наймача уряду та чиновників. Гносеологічні витоки теорії правової держави - римське право та юс натуралізм - також мають західне походження.
Психологічні корені теорії правової держави - це дуалістичне ставлення людини до держави. З одного боку, - це страх перед можливим застосуванням державного примусу, в тому числі насильства щодо власної персони, з іншого, - сподівання на те, що держава спроможна вирішити якщо не всі, то принаймні найбільш значущі для людини проблеми, зокрема - захистити її свободу та безпечне існування. Цей дуалізм є причиною того, що з давніх часів філософська думка знаходиться в пошуку вдосконалення та оптимізації дії державного механізму, з одного боку, та проблемою стримування державної влади, - з іншого ?77?.
Одне з важливих питань побудови правової держави - це винайдення правового механізму обмеження сваволі державних чиновників з метою реального забезпечення прав і свобод людини.
Свавілля державних чиновників виникає, як корисливе зловживання владою в умовах обмежених можливостей суспільства ефективно контролювати її. Воно завжди сприймається як деструктивна категорія по відношенню до нормального розвитку суспільних відносин, як соціальна аномалія, що суперечить нормам, відповідно до з яких існує суспільство. Руйнівна природа цього явища виявляється в тому, що воно спрямоване не тільки проти суспільних інтересів, проти інтересів конкретних громадян, а й проти самих суб'єктів цих правопорушень. Свавілля руйнує залишки того кращого,
- Київ+380960830922