РОЗДІЛ 2
ПОНЯТТЯ, КОМПОНЕНТИ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТИЧНИХ СКЛАДІВ
2.1. Поняття і зміст фактичного складу
Відомо, що юридичні факти виступають як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин. Але для досягнення правових наслідків частіше за все недостатньо наявності одного юридичного факту. Потрібний вже не один, а декілька взаємозалежних юридичних фактів. Така сукупність юридичних фактів традиційно іменується фактичним складом або юридичним складом [132, c.292]. Термін "фактичний" використовується в даному випадку тому, що на відміну від інших складів, які мають юридичне значення (склад правовідношення, склад правопорушення тощо), мова тут йде про юридичні факти.
На думку О.О.Красавчикова - під юридичним (фактичним) складом слід розуміти сукупність юридичних фактів, необхідних і достатніх для настання передбачених законом юридичних наслідків [109, c.91]. Тієї ж думки дотримує і В.А.Тарасова [167, c.11].
Фактичний склад може бути визначений законом конкретно, із зазначенням всіх його елементів. Наприклад, для одержання пенсії за віком має значення сукупність юридичних фактів достатньо різнорідних за своїм характером: досягнення пенсійного віку, наявність необхідного виробничого стажу, заява майбутнього пенсіонера, рішення про призначення пенсії. Усі ці умови докладно визначені законом. За відсутності одного з цих фактів пенсійне правовідношення не виникає [207, с.446-450].
Проте, праву відомі фактичні склади, які характеризуються лише загальними ознаками. Такими є, наприклад, підстави для розірвання шлюбу (фактичний розпад сім'ї, відсутність нормальних умов для спільного життя і виховання дітей); для вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав або відібрання дитини (не забезпечення одним із батьків умов для нормального розвитку і виховання дітей); для відновлення пропущеного терміну позовної давності (за наявності поважних причин). Такі загальні склади необхідні в тих випадках, коли мова йде про складні обставини, конкретне визначення яких законом призвело б до зайвої формалізації [141, c.282].
Фактичний склад необхідний для виникнення і розвитку правовідносин у різних областях [38, c.154].
У деяких випадках, коли визнається наявність фактичного складу, який служить підставою виникнення правовідношення, один з елементів складу поглинається при виникненні правовідношення і, надалі, правовідношення реалізується відповідно до іншого елемента. Так, при влаштуванні молодого фахівця на роботу трудові відносини із підприємством або організацією виникають на підставі направлення на роботу і трудового договору. Однак, виникнувши на підставі такого фактичного складу, подальше трудове правовідношення здійснюється відповідно до трудового договору. Інші акти (направлення на роботу, обрання за конкурсом тощо) вичерпуються в момент укладення договору. Те ж саме можна сказати і про застосування фактичного складу до відносин житлового найму. Право укладення договору житлового найму в будинках державного житлового фонду виникає на підставі акта розподілу житлових приміщень і згодом поглинається правовідносинами, що виникли із договору найма житлового приміщення. С.Жамен і Л.Лакур виділяють наступний фактичний склад, за яким контракт вважається дійсним: згода сторони, що бере на себе зобов'язання, повноваження представників сторін на укладення угоди, конкретний об'єкт, що становить предмет зобов'язання, законні підстави зобов'язання [80, с.156].
Фактичний склад слід відрізняти від послідовних етапів, необхідних для завершення формування моделі правовідношення, його виникнення та розвитку. У процесі укладення договору можливі окремі етапи вираження та узгодження волі сторін. На кожному з етапів певні дії породжують права і обов'язки. В юридичній літературі висловлювалися різні думки щодо питання про те, коли виникає правовідношення - у момент завершення останнього етапу в ланцюзі послідовних дій або кожна з дій, хоча і не породжує правовідносини в цілому, але пов'язана із тими або іншими правами й обов'язками [32, c.67].
Аналіз категорії фактичного складу припускає з'ясування юридичного значення окремих його елементів, що представляє значну складність, оскільки до числа елементів фактичного складу можуть відноситися такі події та дії, що самі по собі не мають юридичного значення (наприклад, аморальний вигляд і негідна поведінка батьків, що призвели до позбавлення батьківських прав, складаються з різних аморальних вчинків, кожен з яких сам по собі може не тягти за собою юридичних наслідків). В інших випадках мають місце такі події або дії, що є юридично значущими, але правовідносини не породжують (наприклад, виробничий стаж може бути недостатнім для одержання пенсії за старістю, але має значення для одержання допомоги з тимчасової непрацездатності, надбавок за вислугу років).
Для більш детального аналізу фактичного складу слід розглянути різні дослідження з цього питання, що існують у юридичній літературі. Одразу ж звертає на себе увагу той факт, що багато авторів визначають фактичний склад, як систему юридичних фактів, необхідну для настання юридичних наслідків (виникнення, зміни і припинення правовідношення) [211,с.54-57]. Причому фактичний склад являє собою комплекс різнорідних, самостійних життєвих обставин, кожна з яких може мати значення особливого юридичного факту [32, c.69]. Наприклад, визнання громадянина самотнім виступає як фактичний склад, для визначення якого необхідно установити: 1) факт малозабезпеченості; 2) факт непрацездат-ності; 3) відсутність близьких родичів; 4) наявність рішення органа соціального захисту населення про визнання громадянина самотнім [161, c.115].
На думку В.С.Нерсесянца - "...відповідно до гіпотези норми, реалізованої в правовідношенні, потрібна наявність не одного, а декількох юридично значущих фактів, які у своїй сукупності створюють фактичний склад, говорячи точніше, - юридико-фактичний склад даної конкретної ситуації, що правореалізується (правового