Ви є тут

Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

Автор: 
Андрієнко Андрій Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003895
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Програма, методика та агротехнічні умови проведення досліджень
Програмою досліджень передбачалось вивчення особливостей росту, розвитку і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби, густоти стояння рослин, доз добрив, попередників та глибини основного обробітку ґрунту в умовах північного Степу. Предметом досліджень були гібриди, які внесені до Реєстру сортів рослин України і рекомендовані для вирощування в степовій зоні. За морфо-біологічними і апробаційними ознаками Кадр 195 СВ відноситься до ранньостиглої групи (ФАО 190), Кадр 267 МВ - середньоранньої (ФАО 270), Дніпровський 337 МВ - середньостиглої (ФАО 340), Кадр 443 СВ - середньопізньої (ФАО 440).
Дослідження проводились на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН в 2000-2003 рр. Основним методом проведення досліджень були польові та лабораторно-польові досліди. Для наукового обґрунтування мети і реалізації поставлених задач, узагальнення результатів експериментальної роботи використовували метод гіпотез - вибір напрямку досліджень, визначення актуальності роботи, розробка схем дослідів; діалектичний метод - спостереження за розвитком рослин гібридів кукурудзи і процесами формування урожайності; метод синтезу - узагальнення результатів досліджень, формування висновків; метод аналізу - визначення адаптивності досліджуваних об'єктів до умов вирощування; метод індукції - здійснення умовиводів на основі виявлення кращих варіантів; метод математичної статистики - визначення суттєвості факторів, точності дослідів, корелятивних взаємозв'язків. При проведенні експериментів, спостережень і досліджень керувалися методичними рекомендаціями по проведенню польових дослідів з кукурудзою [309] та іншими методичними посібниками [310-318].
В досліді №1 з визначення ефективності строків сівби нових гібридів кукурудзи сівбу проводили 25 квітня, 5 і 15 травня. В цих варіантах формували передзбиральну густоту стояння рослин для гібрида Кадр 195 СВ 60 тис./га, Кадр 267 МВ - 50 тис./га, Дніпровський 337 МВ - 40 тис./га і Кадр 443 СВ - 30 тис./га на фоні внесення дози мінерального добрива N60P60.
Дослід №2 з вивчення реакції гібридів на дію доз мінеральних добрив включав варіанти без добрив (природний фон); з оптимально-мінімальною дозою (N30P30); оптимальною (N60P60). Кожна доза розраховувалась, виходячи з фактичних запасів поживних речовин у ґрунті. Сівбу проводили 25 квітня з густотою стояння рослин аналогічно досліду №1.
Дослід №3 включав варіанти з різними рівнями густоти стояння рослин: для ранньостиглого і середньораннього гібридів 40, 50, 60 і 70 тис./га, для середньостиглого і середньопізнього 30, 40, 50 і 60 тис./га. Сівбу здійснювали 5 травня на фоні дози добрив N60P60.
Посівна площа ділянок в дослідах №1-3 становила 101,64 м2, облікова - 61,04 м2 в трьох повтореннях.
Дослід №4 із визначення реакції нових гібридів кукурудзи на глибину основного обробітку ґрунту включав варіанти із полицевою оранкою ПЛН-5-35 на глибину 27-30 см і мілким обробітком КПЕ-3,8 на глибину 12-14 см.
В досліді №5 вивчали продуктивність гібридів кукурудзи залежно від попередників (озима пшениця і кукурудза на зерно). в цих двох дослідах сівбу проводили 5 травня з передзбиральною густотою стояння рослин і на фоні добрив аналогічно досліду №1. Посівна площа ділянок становила 63,84 м2, облікова - 37,8 м2, повторень - 4.
Досліди проводили методом розщеплених ділянок, на яких ділянками першого порядку були гібриди, а другого - інші фактори (попередники, глибина обробітку ґрунту, дози добрив, строки сівби, густота стояння рослин).
Для вивчення особливостей росту, розвитку і формування продуктивності рослин, встановлення закономірностей реакції їх на прийоми, що вивчались, належного наукового обґрунтування висновків і практичних рекомендацій виробництву в дослідах проводили наступні спостереження і дослідження:
1. Фенологічні спостереження. Відмічали початок (10% рослин) і повне (більше 75% рослин) настання фаз розвитку: сходи, цвітіння волотей, цвітіння качанів, молочний стан зерна, воскова стиглість, повна стиглість зерна [317, 318].
2. Польова схожість насіння визначалась у лабораторно-польовому досліді у варіантах різних строків сівби. Для цього відразу після сівби в міжряддя висівали насіння кукурудзи ручними саджалками (по 100 шт.).
3. Висота рослин і прикріплення качанів.
4. Діаметр стебла.
5. Підрахунок кількості листів в динаміці (окремо функціонуючих і сухих).
6. Площа листової поверхні.
7. Динаміка приросту надземної маси.
8. Чиста продуктивність фотосинтезу визначалась за формулою Кідда, Веста і Бріггса [309, 313] : Фч. пр. = (В2-В1) / (Л1+Л2/2)*П
де: Фч. пр. - чиста продуктивність фотосинтезу, г/ см2 на добу;
В1 і В2 - маса сухої речовини рослин на початку і наприкінці облікового періоду П (20 діб);
(Л1 +Л2)/2 - середня площа листової поверхні на початку і наприкінці того ж облікового періоду.
9. Вологість ґрунту в шарі 0-150 см визначали перед посівом (фонова), у фазу цвітіння волотей та у період настання повної спілості зерна в кожному варіанті дослідів. Визначали сумарну вологозабезпеченість, загальні витрати вологи посівами та коефіцієнт водоспоживання.
10. Коренева система вивчалась траншейним методом у фазу воскової стиглості зерна. Для вагового визначення кількості коренів відбір монолітів (1см3) здійснювали в шарах ґрунту 0 10; 10 20; 20 30; 30 40 см [314, 315].
11. Твердість і щільність ґрунту визначали в шарах ґрунту 0-10; 10-20; 20-30; 30-40 см [316].
12. Індивідуальна продуктивність рослин (кількість качанів на 100 рослин з урахуванням рослин без качанів, з одним, двома, трьома качанами).
13. Структура врожаю. Визначали довжину, діаметр качанів, масу зерна та кількість зерен з нього та масу 1000 зерен.
14. Вологість зерна визначалась перед збиранням урожаю г