РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
Для проведення практичної частини дослідження був складений набір методик, адекватний меті роботи - дослідженню психологічних особливостей етнічної ідентичності студентської молоді, їх взаємозв'язку з етнічними автостереотипами та модальностями самоставлення особистості. Залучення до методичного апарату дослідження конкретних тестів і відповідних їм експериментальних показників дослідження виконувалося на підставі таких критеріїв: концептуальна обумовленість методу, висока валідність, психометрична надійність, а також можливість порівняння результатів, отриманих за допомогою певного методу, із результатами інших авторів.
У дослідженні використані такі групи методик:
1. Методики, спрямовані на вивчення етнічної ідентичності: тест М.Куна і Т.Макпартленда "Хто Я?"; методична розробка "Типи етнічної ідентичності"; модифікація особистісного семантичного диференціалу - діагностичний тест ставлень (ДТС) Г.У.Солдатової.
2. Методики, спрямовані на вивчення етнічних автостереотипів - їх валентності, особливостей когнітивного та емоційного компонентів - (методика незакінченого речення).
3. Методики, спрямовані на вивчення самоставлення та самооцінки; тест М.Куна і Т.Макпартленда "Хто Я?"; діагностичний тест ставлень (ДТС), методика дослідження самоставлення В.В.Століна.
Обробка емпіричних даних починалася з одномірного аналізу - підрахунку абсолютних величин, їх процентного розподілу, визначення середнього арифметичного й стандартного відхилення. Статистична значущість відмінностей між групами порівняння розраховувалась за допомогою ?-критерію (кутове перетворення Фішера). Поглиблений аналіз даних проводився за допомогою методів багатомірної статистики - визначення коефіцієнту кореляції Спірмена; кластерний (методи дальнього і ближнього сусідів іденамічного згущення), факторний (метод головних компонентів) аналіз, який дозволив виявити латентні фактори і розкрити їх внутрішній зміст. Процедура факторного аналізу методом головних компонентів із підпрограмою повороту факторних структур за принципом Varimax raw дозволила побудувати матриці етнічних автостереотипів. Фактори інтерпретувалися за змістом тих ознак (елементів уявлення), які мали по відношенню до конкретного фактора найбільші факторні навантаження (коефіцієнт кореляції між фактором і похідною ознакою). З багатьох мір близькості, які використовуються в задачах кластерного аналізу, нами використовувалася евклідова відстань. Для відтворення структури об'єктів у відповідності з визначеною мірою близькості ми використали метод послідовного приєднання, тобто побудову ієрархічного дерева. Ієрархічне дерево уявляє структуру, яка об'єднує елементи уявлень у групи на різному рівні схожості, що дозволяє визначити структуру окремих уявлень і зв'язок між ними.
Обробка даних виконувалася на основі пакету програм SPSS for Windows.
Характеристика вибірки. У дослідженні взяли участь студенти 2-3 курсів Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля (м. Луганськ); студенти 3 курсу Євпаторійської та Феодосійської філій цього ж університету (факультети - філософський, економічний, транспортний); студенти 3 курсу Одеського промислово-економічного коледжу; студенти 2 курсу Луцького державного технічного університету (факультети економічний та механіко - математичний); студенти 2-3 курсу Московського державного університету культури (факультет прикладного мистецтва та музейної справи).
Респонденти основної групи - це студенти університетів розташованих на Півдні та Сході України. Респонденти групи порівняння навчаються в одному з ВНЗ Західної України та м.Хімки Московської області. Остання група не може вважатися репрезентативною через невелику кількість респондентів (31 особа). Також російські студенти відповідали на питання лише двох тестів анкети, бо застосування всього тестового комплексу не відповідало меті дослідження. Але в компаративному аспекті отримані дані можна вважати цінними. Анкети студентів усіх закладів, що приїхали навчатися з інших регіонів вибраковувалися. Загальна кількість українських респондентів - 572 осіб: 292 жінок і 280 чоловіків. Середній вік респондентів 20.8 років ( від 19 до 26 років). Національність - українці та росіяни (за самовизначенням). Анкети представників інших національностей (татар, болгар, молдаван, євреїв, поляків та білорусів) не враховувались і не оброблялись.
Дослідження проводилось за спеціально створеним опитувальним листом, який складався з анкети та описаних вище методик. Анкетні питання стосувалися персональних даних: прізвища, статі, віку, національності, питання "більшою мірою я вважаю себе..(за національністю)". При виборі формулювань питань анкети ми усвідомлювали надзвичайну складність та відповідальність даної процедури. Враховуючи досвід пілотажного дослідження, етнічна належність в анкеті операціоналізувалась як "фактична національність", бо більшість студентів не розуміли, що таке "етнічна група" або "етнічність". Як показав досвід, формулювання "фактична національність" найбільш зрозуміла для респондентів та в їх свідомості віддзеркалює не громадянство, а власне етнічне походження, що й було потрібно зафіксувати. Для того, щоб виявити респондентів зі змішаним типом етнічної свідомості, було введено питання "більшою мірою я вважаю себе...(національність)", при відповіді на яке респондент міг вказати іншу національність, дві або декілька або ж взагалі не вказувати жодної. Стратифікація вибірки на різних етапах дослідження відбувалась за регіоном, обраним етнічним самовизначенням, "етнічністю за тестом ДТС".
Для обґрунтування системи вибірки була використана формула В.Паніотто. В якості генеральної сукупності етнопсихологічного дослідження виступає студентська молодь Східного (Донецька та Луганська області) та Південного (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та АР Крим) регіонів України. Дані регіони обрані через найбільшу представленість у н
- Київ+380960830922