РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
Основу дисертаційної роботи складають матеріали досліджень популяцій
сріблястого карася та краснопірки зібрані у період з 1998 по 2003 рр., дані
промислової статистики за весь час промислової експлуатації водосховища за
матеріалами Запорізької регіональної держрибінспекції та Інституту рибного
господарства Української академії аграрних наук.
Район досліджень включав усе Каховське водосховище. Питома вага відібраних проб
та проведених спостережень припадає на верхню частину водосховища – район
найбільшої концентрації сріблястого карася та краснопірки у період нересту та
нагулу, який є також районом найбільш інтенсивного їх вилову.
Збір і опрацювання матеріалу проводились згідно "Методики збору і обробки
іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів
промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України" - Київ, 1998
р. [82].
Усього використано матеріали 129 сіткодіб з уловів контрольних сіток. Було
проаналізовано: із промислових уловів – 12,1 тис. екз. сріблястого карася, із
уловів контрольних сіток – 7,4 тис. екз. сріблястого карася та 1 тис. екз.
краснопірки. Проведено повний біологічний аналіз 447 екз. сріблястого карася та
270 екз. краснопірки. Відібрано проб для визначення плодючості – 130
сріблястого карася та 71 пробу краснопірки. Довжина риби визначалася із
точністю до 0,5 см, маса - до 1 г.
На контрольно-спостережних пунктах збір проб здійснювався стандартним набором
сіток з кроком вічка а=30, 36,40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120 мм.
З уловів контрольних сіток оброблялися усі риби. Для повного біологічного
аналізу відбиралися по 10 екземплярів риб кожного розмірного класу. Розмірний
клас для карася та краснопірки становив з кроком 1 см.
Проби для визначення плодючості відбиралися у самок із IV стадією зрілості
статевих продуктів. Із середньої, передньої та задньої частини ястика
відбиралася частка ікри, змішувалась та відважувався 1 грам. Фіксування велося
за стандартними методиками [82].
Підрахування ікри велося під бінокуляром з вимірюванням діаметру ікринки
(збільшення в 12 разів) .
Збір проб з чисельності молоді проводився стандартною мальковою волокушею
(тканкою), довжиною 10 м, висотою 1 м [82].
Визначення видового складу молоді проводилося згідно до загальноприйнятих
методик [83].
Визначення морфологічних відмінностей між самцями та самками велося за загально
прийнятими методиками [73].
Для визначення віку сріблястого карася та краснопірки використовувались
стандартні методики [84-86]: підрахування вікових кілець на лусковій
пластинці.
Ріст риб з відібраних проб визначали методом «реконструкції» або зворотнього
обліку [85, 86]. Згаданим методом були розраховані та усереднені величини
довжини риб кожного віку (L). Маючи середні показники довжини риб кожного віку,
були розраховані середні показники абсолютного приросту довжини риби кожного
віку (tn), а також проаналізовані деякі показники росту:
Питома швидкість росту [87].
Cl = (lgLn-lgLn-1)/0,4343(tn-tn-1) (2.1)
де t – вік риби (років), в наслідок того що аналізується весь віковий ряд
(tn-tn-1) воно дорівнює одному року.
Добуток питомої швидкості росту за час, минулий з початку росту, є величина
постійна для окремих періодів росту, на які розпадається розвиток риби. Цю
постійну величину називають константою росту
Константа росту [87].
Clt = (lgLn-lgLn-1)/0,4343(tn-tn-1)*((tn-tn-1)/2) (2.2)
Характеристика росту [88].
Характеристика росту = (lgLn-lgLn-1)/0,4343(tn-tn-1)*ln-1; (2.3)
Визначення параметрів рибальства проводилося згідно з методикою визначення
параметрів рибальства, розробленою ВНДІ Морського рибного господарства та
океанографії [89] та методикою, описаною Денисовим Л.І. [90, 91].
Для досягнення поставленої у роботі мети було необхідно дослідити тенденцію
динаміки чисельності сріблястого карася та краснопірки у Каховському
водосховищі, особливості розподілу популяцій, та особливості їх промислового
використання. На жаль, більшість методик прогнозування вилову риби в рівнинних
внутрішніх водоймах побудована на матеріалах тралових ловів. Для дніпровських
водосховищ вони в переважній більшості не можуть бути використані в зв'язку з
неможливістю проведення тралових ловів. Тому у цій роботі, за рекомендаціями
Інституту рибного господарства, були використані методи Тюріна П.В., Державіна
А.Н., Бойко А.Н. [92, 82]. Треба відзначити, що прогнозування вилову за
згаданими методиками може бути досить достовірним за умовою однакової
інтенсивності промислу. Показники промислового навантаження на Каховському
водосховищі у останні роки досить нестабільні, тому певною мірою прогнозування
уловів спиралося на експертні висновки.
Зважаючи на низьку достовірність розмірів промислового вилучення, кількості
промислових знарядь лову та неможливість проведення прямого обліку для
підрахування загальної чисельності популяцій та прогнозування уловів,
враховували: розміри поповнення популяції за даними обліку молоді та
результатами вивчення плодючості, темпи росту риб, вік статевого дозрівання,
результати дослідження розмірів вилучення риби аматорами.
З метою визначення обсягів використання запасів сріблястого карася та
краснопірки рибалками - аматорами було проведено дослідження відповідно до
загальноприйнятих методик. В основу методів досліджень були покладені
"Методичні вказівки з вивчення впливу аматорського рибальства на стан рибних
запасів внутрішніх водойм", розроблені Науково-дослідним інститутом озерного і
річкового господарства [93], модифікованих з урахуванням особливостей водойми
та сучас
- Київ+380960830922