Ви є тут

Біологічна дія похідних піридину (препарат "Івін") на ранні стадії онтогенезу риб

Автор: 
Худияш Юрій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004825
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили на Білоцерківській експериментальній гідробіологічній
станції Інституту гідробіології НАН України (м. Біла Церква, Київська область)
у 2000-2002 рр. Біологічним матеріалом були ікра, личинки білого товстолоба
(Hypophtalmichthys molitrix Val.) та ікра, личинки, цьогорічки, однорічки
коропа (Cyprinus carpio L.), отримані заводським способом.
Жорсткість води в річці Рось була в межах 5,5 – 6,8; рН – 8,0 – 8,8;
концентрація кисню – 7,6 – 9,4 мг/л. Температура води в дослідах коливалася в
межах 18-21,5 0С.
В експерименті використовували добре розчинний у воді стимулятор росту рослин
N-оксид 2,6-диметилпіридин (препарат “Івін”).
Дослідження дії N-оксиду похідного піридину на життєздатність ікри коропа і
білого товстолоба проводили в концентраціях 0,001, 0,01, 0,1, 10, 25, 50, 100,
200, 500, 700 мг/л. Для цього концентрований розчин препарату розчиняли у
ставовій воді. Потім поступовим розведенням більш концентрованого розчину
отримували менші, необхідні для дослідження концентрації препарату. Запліднену
ікру (по 50 ікринок коропа, та 30 білого товстолоба) окремо розміщували у чашки
Петрі (об’ємом 50 мл) з різною концентрацією N-оксиду похідного піридину, по
три повторності на кожну концентрацію. Три чашки Петрі були контрольними і
містили воду з річки Рось.
З метою зменшення впливу екзометаболітів двічі на добу проводили заміну
розчинів N-оксиду похідного піридину і води. Упродовж досліду визначали: частку
запліднення, життєздатність ікри на стадіях розвитку: мілкоклітинна морула,
закінчення гаструляції, утворення очних келихів і рухливості ембріонів в
оболонці. Стадії розвитку ікри білого товстолоба і коропа визначали за
С.Г.Соїним і І.М.Шерманом [66, 67].
Щоб виявити динаміку вмісту загальних білків, ліпідів та нуклеїнових кислот у
процесі розвитку ембріонів риб за дії концентрацій 0,001, 0,01, 0,1, 10, 25,
50, 100 мг/л N-оксиду похідного піридину у воді було проведено серію
експерементальних досліджень. Для цього в кристалізатори (об’ємом 5 л) з різною
концентрацією препарату вміщували приблизно по 500 мг заплідненої ікри білого
товстолоба і коропа, по три повторності на кожну концентрацію. Три
кристалізатора були контрольними з водою з річки Рось. Для визначення вмісту
загального білка в тканинах ембріонів на стадії утворення очних бокалів (18
год.) відбиралося 100 мг ікри риб. Для визначення РНК і ДНК брали 200 мг і для
визначення загальних ліпідів брали 50 мг ікри. Температура води в
кристалізаторах коливалася в межах 19,5-20 0С.
Встановлення ступеню токсичності дії N-оксиду похідного піридину на личинок риб
проводили в підгострих дослідах. З цією метою личинок білого товстолоба
витримували в розчині препарату з концентраціями 0,01; 0,1; 1; 5; 10; 25; 50;
60; 70; 80; 90; 100; і 150 мг/л, а коропа – з концентраціями 0,01; 0,1; 1; 5;
10; 25; 60; 80; 100; і 150 мг/л. Личинок риб для експерименту відбирали
безпосередньо в день їх вилуплення і вміщували по 20 екземплярів у чашки Петрі
по три повторності на одну концентрацію препарату.
Хронічну дію N-оксиду похідного піридину на личинки коропа проводили за
концентрацій 0,01; 0,1; 1,0; і 10 мг/л. З цією метою по 200 екземплярів личинок
розміщували в контрольний і дослідні акваріуми ємністю 60 л. Температура води
під час досліджень була в межах 20–21,5 0С. Кожного дня певну кількість води з
акваріумів змінювали під час їхнього очищення і доливали таку ж кількість
свіжої води з певними концентраціями препарату “Івін”. Підрощування личинок за
цих умов проводили упродовж 21-ї доби. Личинок годували зоопланктоном (5% від
маси), виловленим у ставах. Для забезпечення оптимального кисневого режиму
(7,6–9,4 мг/л) в кожний акваріум подавали повітря через розпилювачі за
допомогою мікрокомпресорів МК-Л. Упродовж досліду визначали життєздатність
личинок коропа, їх ріст, а також загальний вміст у їхньому організмі білків,
вуглеводів і ліпідів. На визначення вмісту загального білка в тканинах
відбиралося 100 мг, на визначення РНК і ДНК – 200 мг і на визначення загальних
ліпідів – 50 мг личинок.
За тією ж схемою проводили дослідження, які були спрямовані на вивчення впливу
N-оксиду похідного піридину на метаболічні процеси у цьоголіток і річників
коропа та їх життєздатність. З цією метою в акваріуми об’ємом 60 л поміщали по
5 екземплярів цьоголіток або по 5 екземплярів річників. Температура води в них
підтримувалась у межах 19,5-210 С. Експеримент проводили упродовж п’яти днів.
Загальний вміст білків у тканинах ікри, личинок, цьоголіток (печінка,
селезінка), річників (печінка, селезінка, м’язи) визначали за методом Лоурі
[68], ліпідів – стандарт-методом [69 La Cemf, biotest], глікогену – антроновим
методом [68], визначення вмісту нуклеїнових кислот [68].
З метою оцінки первинної токсикологічної характеристики регулятора росту
рослин “Івін” на організм риб було проведена статистична обробка результатів
життєздатності ікри, личинок і цьоголіток риб за допомогою методу
пробіт-аналізу, який є зручнішим та достовірним метод для статистичної оцінки
токсичності речовини для живих організмів [70].
За допомогою даного методу були розраховані такі показники, що характеризують
біологічну дію досліджених стимуляторів росту рослин:
медіанні летальні концентрації (LC50) – смертність 50%, виживання 50%;
абсолютно смертельні концентрації (LC100) – смертність 100%, виживання 0;
На основі летальних концентрацій, отриманих за допомогою пробіт-аналізу,
побудовані логарифмічні графіки залежності доза-ефекту.
Для встановлення залежності швидкості перебігу поділу клітин ембріонів білого
товстолоба від конц