РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Відбір матеріалу і підготування його для досліджень
Дослідження проводили за умов in vivo та i vitro.
Об’єктом для досліджень були зразки змішаної мікробної популяції сліпої кишки
кролів та інших тварин. Ці зразки відбирались після забою тварин з урахуванням
їх віку і умов живлення. Для досягнення мети було проведено понад 7 серій
спеціальних досліджень.
У першій серії ставилась мета провести порівняльні дослідження змішаної
мікробної популяції мікроорганізмів сліпої кишки кролів, великої рогатої худоби
(бички і корови), овець (дорослі барани і вівцематки), свиней і курей, яких
забивали у забійному цеху. Об’єктом досліджень було вмістиме сліпої кишки
дослідних тварин. Всі тварини утримувались на загальноприйнятих раціонах [38].
Відібране вмістиме сліпої кишки доставляли у лабораторію. Рідку частину
відділяли від кормових залишків за допомогою фільтрації через нейлонову
матерію.
У другій серії ставилась мета дослідити вплив вікового фактору на метаболічні
процеси у сліпій кишці кролів. З цією метою кролі у віці 29 днів були відлучені
від матері і утримувались в окремій клітці на звичайному раціоні до досягнення
відповідного віку. Кролів забивали у віці 4, 6, 8 і 10 тижнів вранці. Одразу
після забою сліпу кишку відокремлювали від решти органів і разом з вмістимим
поміщали в термос, всередині якого температура була близькою до температури
тіла кроля. У окремі пробірки відбирали також і проби крові. Матеріал
транспортували у лабораторію.
Для біохімічних досліджень вмістиме сліпої кишки розводили буфером (Burroughs
et al., 1950), рН якого - 6,9. Буфер містив 1,41 гр/л гідрокарбонату амонію.
Розведене вмістиме в кількості 20 мл переносили в газонасичені інкубаційні
проби. Інкубацію проводили при 39°С протягом двох часових періодів – 24 і 48
годин.
У третій серії досліджень ставилась мета дослідити кінцеві продукти метаболізму
азотвмісних субстратів за дії змішаної популяції мікроорганізмів сліпої кишки
кроля.
Для цього кролі-бройлери в кількості 12 голів відгодовувались на раціонах, у
склад яких входили люцерна, пшеничні висівки, ячмінно-пшеничне борошно, сойовий
шрот, ріпакова макуха і вітамінно-мінеральні добавки. Ці кормосуміші містили
16-18% протеїну, 13-14% клітковини і 3,5-3,7% жиру. Після забою кролів
відбирали вмістиме сліпої кишки.
З метою проведення інкубаційних досліджень в умовах in vitro три грами
вмістимого поміщали в герметично закриті флакони (V=100 мл) і розбавляли
буфером (Burroughs) в кількості 30 мл, що вже вміщував 10% екстракту із
вмістимого сліпої кишки. Субстрати (казеїн, глютен, гліадин, зеїн, муцин, РНК,
глюкоза) додавали в кількостях 0,2 г. Інкубацію проводили в атмосфері СО2 при
39°С за методикою M. Marounek et. al. 1988 – 1995 [146, 150, 153, 157], яка
передбачає ізоляцію змішаної мікробної популяції із травного тракту тварини.
Продукцію метаболітів вираховували шляхом встановлення різниць між дослідними і
контрольними варіантами. Для статистичної обробки використовували варіаційний
аналіз і тест Bonferroni [153, 156].
У четвертій серії досліджень ставилась мета дослідити вплив антимікробних
кормових добавок на процеси ферментації у сліпій кишці кролів в умовах in vitro
. Об’єктом досліджень, як і в попередньому досліді, була мікробна популяція
сліпої кишки кроля. При цьому кролі (15 голів) отримували корм у вигляді
готових харчових гранул, які не містили кокцидіостатиків. Склад їх був таким
(гр/кг): суха речовина – 908, сирий протеїн – 155, жир – 19,4, сирої клітковини
– 136, зола – 67,2. Після забою сліпа кишка була випорожнена і її вмістиме
використовувалось для наступних досліджень.
Інкубат вносили в 0,5 л банки. Вмістиме сліпої кишки (50 мл) розводили із 100
мл фосфатно-бікарбонатного буферу, що містив сечовину, дріжджовий екстракт (0,5
гр N на л) і сульфід Na (0,5 гр /л). Антимікробні кормові добавки вносили в
кількості від 0 до 5 мг/л. В кожну банку ще додавали кукурудзяний крохмаль (0,1
гр), пшеничну геміцелюлозу (0,5 гр) і пектин (0,5гр). Інкубацію проводили при
38°С протягом 8 годин. Досліджували такі антимікробні кормові добавки:
авіломіцин, тілозин, бацитрацин, нітровін, лінкоміцин, спіраміцин і
вірджиніаміцин.
У п’ятій серії досліджень ставилась мета дослідити метаболічні процеси у сліпій
кишці кролів за умови поєднання у раціоні різних джерел природного протеїну з
сечовиною сорбентом та йонофором. Об’єктом досліджень була змішана мікробна
популяція сліпої кишки кроля. Біохімічні показники визначали також в крові та
різних органах і тканинах.
Для проведення цього досліду використовували ростучий молодняк кролів, (35
голів), породи “Білий Велетень”. Із молодняка чотирьохтижневого віку було
сформовано 5 груп, по 7 голів у кожній. Міжгрупова різниця полягала в тому, що
в основному раціоні кролів першої групи (контрольної) соєвий шрот, як джерело
природного протеїну, складав 10% від сухої речовини основного раціону. У інших
групах, на відміну від контрольної, соєвий шрот складав тільки 5%. Але ще 5%
припадало на ріпаковий шрот. Отже, для кролів третьої, четвертої і п’ятої груп
раціони були практично рівноцінними. Вони відрізнялися між собою тільки тим, що
третя група окрім компонентів, властивих для тварин другої групи, ще поїдала
1,5% сечовини. Четверта група, крім 1,5% сечовини, одержувала ще 3% борошна
природного кліноптилоліту Сокирницького родовища . Раціон для кролів п’ятої
групи містив все те, що й для четвертої, проте тваринам додатково вводили
йонофор із розрахунку 0,5 мг монензину на 1 кг живої маси. Кролів також
утримували до досягнення живої маси 2 кг, після чого їх забивали .
У шостій серії дослід
- Київ+380960830922