РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені на свинофермі Бучацького радгоспу-технікуму Тернопільської області на свинях породи велика біла?ландрас, у 1997-1998 роках.
Для вивчення онтогенетичних особливостей обміну білків в організмі свиней використовували зразки крові, одержані з вушної вени, зразки чотириголового м'язу стегна і підшкірної жирової тканини, отримані методом біопсії у 2-, 4- і 6-місячному віці. Годівля тварин проводилась згідно деталізованих норм [33] (додаток А). З метою контролю за ростом свиней щомісячно зважували. Зразки крові, чотириголового м'язу стегна і підшкірної жирової тканини для біохімічних досліджень від тварин всіх вікових груп отримували до ранкової годівлі. В крові свиней визначали концентрацію гормонів, глюкози, неетерифікованих жирних кислот, сечовини, білків, вміст вільних амінокислот і амінного азоту, у скелетних м'язах - інтенсивність синтезу білків, окиснення [2-14C]лізину, інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів, активність протеїназ, в жировій тканині - інтенсивність синтезу ліпідів і окиснення [6-14C]глюкози в умовах in vitro.
Для дослідження впливу різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней на обмін речовин в їх організмі і інтенсивність росту був проведений дослід на 6-ти групах поросят 3-місячного віку, аналогів за віком і живою масою, породи велика біла?ландрас, по 10 голів у кожній (5 свинок і 5 кабанчиків). Тварини 1-ї (контрольної) групи отримували основний раціон концентратного типу, до складу якого входили: пшенична дерть - 41,2%, кукурудзяна дерть - 10,0%, горохова дерть - 7,0%, ячмінна дерть - 25,0%, ріпаковий шрот - 7,0%, соняшниковий шрот - 7,0%, сіль - 0,3%, крейда - 1,0%, дикальційфосфат - 0,5%, вітамінно-мінеральний премікс PXM P3-L фірми "Biotikа'' - 1,0% (додатки Б і В). Вміст енергії в 1 кг кормосуміші становив 12,8 МДж, перетравного протеїну - 112,7 г, лізину - 5,2 г, метіоніну - 1,8 г, треоніну - 3,8 г або відповідно 95,2% енергії, 86,8% протеїну, 69,4% лізину, 81,9% метіоніну, 78,7% треоніну від норми [33]. Тварини 2-, 3-, 4-, 5-, 6-ї (дослідних) груп протягом досліду отримували аналогічну кормосуміш, до якої додавали амінокислотні добавки: 0,3% лізинової (2-а група), 0,25% метіонінової, 0,6% лізинової і 0,25% треонінової (3-я група), 0,5% метіонінової, 0,9% лізинової і 0,5% треонінової (4-а група), 0,9% метіонінової, 1,25% лізинової і 0,9% треонінової (5-а група), 1,5% метіонінової, 1,7% лізинової і 1,4% треонінової (6-а група). Вміст лізину в таких добавках становив 320000 мг/кг лізинової добавки, вміст метіоніну - 200000 мг/кг метіонінової добавки, вміст треоніну - 200000 мг/кг треонінової добавки. Загальний вміст лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней 2-, 3-, 4-, 5- і 6-ї груп становив відповідно 0,62, 0,18 і 0,38%; 0,71, 0,24 і 0,43%; 0,81, 0,29 і 0,49%; 0,91, 0,37 і 0,57%; 1,06, 0,48 і 0,67%. Годівля свиней - два рази на день, утримання - клітково-групове, по 10 голів у секції. Підготовчий період тривав 21 день, дослідний - 90 днів. Умови годівлі і утримання тварин всіх груп у підготовчий період були однаковими. Для контролю за ростом свиней зважували раз у місяць, а також на початку і в кінці досліду. У згодовуваному комбікормі визначали вміст амінокислот на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА-881 (див. додаток В).
Матеріалом для біохімічних досліджень служили зразки крові, одержаної з вушної вени, зразки чотириголового м'язу стегна і підшкірної жирової тканини, одержані методом біопсії від свиней всіх груп у 4- і 6-місячному віці.
Зразки крові свиней одержували до ранкової годівлі на 1-, 30-, 60-, 90-й день досліду. Для одержання плазми гепаринізовану кров центрифугували при 3000 об./хв. протягом 10-ти хв. Зразки плазми крові до проведення досліджень зберігали в рідкому азоті.
В плазмі крові визначали концентрацію гормонів, глюкози, неетерифікованих жирних кислот, сечовини, білків, вільних амінокислот, амінного азоту вільних амінокислот, у скелетних м'язах - інтенсивність синтезу білків, окиснення [2-14C]лізину, інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів, активність протеїназ, у жировій тканині - інтенсивність синтезу ліпідів і окиснення [6-14C]глюкози в умовах in vitro.
2.1. Визначення концентрації гормонів у плазмі крові
Вміст гормонів в досліджуваному матеріалі визначали радіоімунологічним методом за допомогою наборів фірми "ХОПИБОХ МЕНСК": інсулін - РИО-ИНС-ПГ-125І; кортизол - СТЕРОН-К-125І-М; трийодтиронін - РИА-Т3-СТ; тироксин - РИА-Т4-СТ. Для дослідження концентрацій гормонів використовували плазму, отриману після центрифугування гепаринізованої крові при 2500 об./хв. протягом 15 хв.
Для визначення вмісту інсуліну в плазмі крові використовували РИО-ИНС-ПГ-125І. До складу набору входить: 125І-інсулін, загальна активність 30-74 кБк (ліофілізований препарат); 6 калібрувальних зразків сироватки крові, які містять відому концентрацію інсуліну: 0, 10, 25, 50, 100, 200 мкод/мл (ліофілізовані препарати); буферний розчин рН 7,4; антисироватка до інсуліну (ліофілізований препарат); розчин поліетиленгліколю; контрольна сироватка (ліофілізований препарат).
Вміст кортизолу в плазмі крові визначали за допомогою набору СТЕРОН-К-125І-М. До складу набору входить: 125І-кортизол (ліофілізований препарат) загальною активністю 50-150 кБк; 6 калібрувальних зразків сироватки крові, які містять відому концентрацію кортизолу - 0, 20, 50, 150, 400, 1000 нмоль/л (ліофілізовані препарати); буферний розчин; моноклональні антитіла до кортизолу (ліофілізований препарат); контрольна сироватка (ліофілізований препарат); преципітуючий реагент. Діапазон визначення концентрацій кортизолу 20-1000 нмоль/л.
Концентрацію 3,3',5-трийодтироніну визначали за допомогою РИА-Т3-СТ. В склад набору входить: 125І-трийодтиронін, активність ? 110 кБк (рідкий препарат); 6 калібрувальних зразків сироватки крові, які містять відому концентрацію трийодтироніну - 0; 0,5; 1; 2; 4; 12 нмоль/л (рідкі препарати); контрольна сироватка (