РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Препарати з вушним вегетативним вузлом в кількості 102 були отримані від трупів людей, які померли у віці 56-77 років. При цьому враховувалося, що причина смерті не була пов'язана з наявністю патологічних процесів як у ділянках голови, так і шиї.
Матеріал для дослідження ми отримували на базі патологічних відділень Полтавської обласної кліничної лікарні ім. М.В.Скліфосовського, патанатомічному відділі Бюро судово-медичної єкспертизи Управління Охорони Здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації та кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії.
У своїй роботі ми використали вікову класифікацію АПН СРСР у викладенні М.Г.Привеса, Н.К. Лисенкова, В.І.Бушковича [48]. Вона відповідає міжнародному стандарту, враховуються різні підходи до оцінки вікової особливості.
Для макроскопічного дослідження ми отримували матеріал від померлих людей; частіше у день смерті, в окремих випадках до 2-ох діб після неї. З метою використання матеріалу для гістологічного дослідження препарати ми отримували в короткий проміжок часу, в перші години після смерті, під час проведення розтинів на базі патологоанатомічного відділення судово-медичної експертизи.
Розподіл матеріалу за віковими групами і статтю представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл матеріалу згідно вікових груп та статі
№Вікові групиЧоловікиЖінки1Зрілий вік
І-й період
22-35 років - чоловіки
21-35 років - жінки1062Зрілий вік
ІІ-й період
36-60 років - чоловіки
36-55 - жінки 28103Похилий вік
61-74 роки - чоловіки
56-74 роки - жінки18304Усього5646
Згідно використаних нами методів дослідження матеріал був розподілений згідно таблиці 2.2
Таблиця 2.2.
Характеристика розподілу матеріалу згідно використаних методів дослідження
Методи дослідженняАнтропо-метріяМакро-мікроскопіяСвітлова мікроскопіяІмпрег -нація серебромГемато-ксилін-еозинНапів-тонкі епок-
сидні зрізиЗрілий вік
І період1616768Зрілий вік
ІІ період383816152Похилий вік484820203Всього102102434113
2.2. Антропометричні, макроскопічні та мікроскопічні методи дослідження
Антропометричні методи дослідження полягали у визначенні форми голови та обличча, які проводилися перед розтином.
Для підрахування показника голови була використана формула:
Індекс голови: х100
Лицевий показник визначався за формулою:
Індекс лиця: х100
Для визначення розмірив голови і лиця використовувався краніомір, що був впроваджений на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії М.С.Скрипниковим, Ю.К.Хілько, Д.С.Авєтіковим і О.Ю.Половиком [151] при проведенні морфологічних досліджень на ділянках голови. Важливою перевагою цього пристрою є можливість проведення вимірів ширини і довжини як лицевого, так і мозгового відділів голови одночасно.
Довжину голови складала відстань від перенісся до зовнішнього потилочного горба, а ширину - відстань між найбільш виступаючими частинами тім'яних горбів.
Для визначення форми лиця ширину його складала відстань між виступаючими краями виличних кісток, а висоту - відстань між переніссям і підборіддям. Індекси голови і лиця визначали за приведеними вище формулами і заносили до протоколів макроскопічної частини дослідження.
Ці дані приведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Розподіл матеріалу при різних формах голови і лиця
Вікові групи
Форма голови і лицяВсьогобрахіморфнамезоморфнадоліхоморфна1-й зрілий вік637162-й зрілий вік16111138похилий вік15161748Всього373035102
Перед дослідженням ми проводили вилучення органокомплексу разом з вушним вегетативним вузлом, але отримати якісні препарати не змогли, так як порушувалися зв'язки вушного вузла з оточуючими структурами.
Ось чому нами і були впроваджені методики забору комплексу органів разом з оточуючими тканиними структурами при збереженні зв'язків вушного вузла з оточуючими структурами.
Ряд методик, пов'язаних з забором комплексів тканин з різних ділянок голови були в свій час впроваджені П.М.Ковтуновським і В.А.Михайловським [152,153], А.М.Біличем [154], І.П.Семененком [155], Т.І.Рибалко [42], В.Г.Рожновим [43] та інші.
Так, П.М.Ковтуновський і В.А.Михайловский розробили методику виділення комплексу органів голови з приносовими пазухами.
А.М.Білич, І.П.Семененко в морфологічну практику впровадили виділення комплексів твердого і м'якого піднебіння.
Вказані методики нас не задовольняли, оскільки не забезпечували виділення вушного вузла з відходячими від нього нервами.
Т.І.Рибалко на сагітальних розпилах голови виділяла крилопіднебінний вегетативний вузол. Для цього спочатку відпрепаровували нижню щелепу, м'які тканини розсікали ампутаційним ножом і блок тканин виділявся одночасно з клиноподібною пазухою, обома крилопіднебінними ямками, задньою групою комірок решітчастого лабіринту і задньою третиною перегородки носа. Але згідно цієї методики виділення вушного вузла в повному об'ємі не спостерігалося.
В.Г. Рожнов виділяючи підщелепний вегетативний вузол спочатку по нижньому краю тіла нижньої щелепи розтинав шкіру, направляючи цей розріз по задньому краю гілки нижньої щелепи вгору до рівня скронево-нижньощелепного суглоба. Крім того цей розріз продовжувався вниз по передньому краю груднино-ключично-соскоподібного м'яза. Після цього відносно цих розрізів шкіру з підшкірною клітковиною відсепаровували. Внаслідок цього утворювалося два клапті, які з допомогою гачків відтягувалися вгору і вниз. Жувальний м'яз пересікався в місці прикріплення його до нижньої щелепи і зміщувався вгору. По внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи щелепно-під'язиковий і внутрішній крилоподібний м'язи відділялися від кістки. Тіло нижньої щелепи по своїй середині перепилювалося дрот