Ви є тут

Формування інтеграційних відносин особистих селянських господарств у системі АПК

Автор: 
Приходько Ігор Павлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000009
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В ОСОБИСТОМУ СЕЛЯНСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Диференціація ОСГ у сучасних умовах господарювання на селі
Роль і значимість особистого селянського господарства в різних умовах і
місцевостях неоднакові. У результаті і саме ОСГ неоднорідне, як за своєю роллю
і суттю, так і за характером та рівнем його розвитку. Тому вивчення ОСГ і
розробка його інтеграційних зв'язків повинна враховувати їх розходження і їхню
диференціацію.
Диференціація особистих селянських господарств складається під впливом саме їм
властивих факторів. Так, особисті селянські господарства не повторюють
спеціалізації суспільного господарства, хоча вона в чомусь з ним неминуче
пов'язана (наприклад, тими самими засобами виробництва). Вона визначається
соціально-економічною роллю ОСГ, як господарства підсобного, додаткового, і
тому найчастіше багатогалузевого, споживчого господарства, взаємозалежного із
суспільним. І, насамперед тим, що власник ОСГ, як правило, і - працівник
суспільного господарства. Це вносить свої корективи в можливості й умови
ведення особистого селянського господарства. Господарства механізаторів,
наприклад, істотно відрізняються від ОСГ тваринників і ІТП. Є відмінності в ОСГ
і в залежності від того, де розміщуються ті або інші господарства: у малому чи
великому населеному пункті, великому виробничому центрі; у приміському або
віддаленому від господарсько-побутових центрів господарств тощо [33, 123].
Усі фактори, що диференціюють ОСГ за умовами ведення ОСГ, рівнем і характером
його розвитку можна розділити умовно на кілька основних груп:
– природно-економічні;
- організаційно-економічні;
- соціально-економічні;
- соціально-демографічні тощо.
Не ставлячи за мету проведення загальної класифікації
факторів диференціації особистих селянських господарств, за результатами
проведеного нами обстеження в ряді господарств Запорізької області
в 2002 році з метою вивчення ефективності ОСГ, у таблиці 2.1
наведена диференціація особистих підсобних господарств за декількома
класифікаційними ознаками, що мають найбільш сильний вплив саме на його
ефективність.
Таблиця 2.1
Диференціація особистих селянських господарств (за матеріалами обстеження ОСГ у
господарствах Запорізької області, 2002 р.)
Класифікаційна ознака
Кількість досліджуваних господарств
Товарність, %
Василівський район
Кам’янсько-Дніпровський район
Василівський район
Кам’янсько-Дніпровський район
1. Тип населеного пункту
* великі населені пункти
62
27
24
33
* середні населені пункти
11
36
25
24
* малі населені пункти
35
20
2. Розміщення по території
* приміські господарства
71
27
24
33
* віддалені господарства
40
21
24
3. Тип ОСГ
* повне господарство
33
48
Продовження табл. 2.1
* з коровою
40
30
28
21
* без корови
24
27
17
28
* без худоби
12
20
4. Характер ОСГ
* споживче господарство
15
* переважно споживче господарство
19
13
10
* господарство з товарним нахилом
40
49
32
39
5. Характер зайнятості в суспільному господарстві
* механізатори
17
28
35
* тваринники
15
19
28
* інженерно-технічні робітники
18
25
35
* робітники кінно-ручної праці
17
27
28
* не зайняті
23
24
23
23
Сукупність в цілому
74
67
25
27
В роботі ми наводимо їх для того, щоб показати, що в диференціації ОСГ відіграє
роль сукупність факторів і, насамперед, природних, організаційно-економічних і
соціально-економічних розходжень. Результати цих розходжень, як бачимо,
відображаються і на товарності ОСГ. Тобто, в основі диференціації ОСГ, скажімо,
на відміну від суспільних господарств лежить не спеціалізація виробництва, а
зовсім інші фактори.
Спеціалізація ОСГ не пов'язана прямо зі спеціалізацією суспільного
господарства, а як би доповнює її, забезпечуючи себе необхідними продуктами
харчування. Вона пов'язана, насамперед, з виконуваною ним роллю в
самозабезпеченні продуктами і доходами, а також наявністю необхідних умов для
його ведення: трудових і матеріальних ресурсів (приміщень для худоби, парників
і інших споруд), з наявністю засобів для реалізації тієї або іншої продукції
тощо. І оскільки сполучення цих умов у різних місцевостях, родинах різне,
говорити про які-небудь типи господарств згідно характеру спеціалізації можна
лише з дуже великими застереженнями. Хоча зараз усе частіше можна чути про
необхідність розробки тих або інших моделей ОСГ саме згідно спеціалізації. До
того ж основна маса продукції, вироблена в ОСГ, споживається в ньому самому (на
особисте і виробниче споживання), а реалізуються лише надлишки цієї продукції.
Якщо ж мати на увазі, що за своєю соціально-економічною сутністю ОСГ,
насамперед, господарство споживче, і тут товарного продукту може і не бути, то
виділення визначених типів ОСГ повинно, на наш погляд, йти не тільки по
товарному продукту.
По-перше, насамперед, важливо чітко розмежувати власне особисте селянське
господарство й форму надомного виробництва, що організовується на базі
особистого господарства по договорах про виробництво сільськогосподарської
продукції, що представляє власне кажучи специфічну форму суспільного
виробництва (так званий, сімейний підряд) тому що форми, межі і принципи
регулювання взаємин між ними, на наш погляд, повинні бути різні.
Власне особисте селянське господарство, будучи за своєю природою своєрідною
перехідною формою від дрібного виробництва до великого, виробництва підсобного,
що забезпечує задоволення необхідних життєвих потреб власників цього
господарства в продуктах харчування і грошових доходах, покликано вирішувати
саме цю за