РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови, місце проведення та об’єкти досліджень
Дослідження з вивчення питань вирощування саджанців калини звичайної на основі
технології зеленого живцювання проводились протягом 2000-2002 років на
дослідних ділянках кафедри екології, декоративного садівництва та лісівництва
Уманського державного аграрного університету, що знаходиться в південній
частині Центрального Лісостепу України.
Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким
зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря.
Середньорічна температура повітря коливається в межах +6,9 ...+7,6 0С,
мінімальна температура повітря, в найхолодніші зими, буває в січні – лютому
-34..36 0С, максимальна в червні – серпні – +36..38 0 С. Безморозний період із
середньодобовою температурою повітря вище п’яти градусів триває 205..210 днів,
а вище +10 – 160...170 днів. Суми температур вище +5 0С знаходяться в межах
2900...3000 0С, а температур вище +10 0С – 2530...2870. Весняні заморозки
закінчуються звичайно у квітні-травні (24.ІV...25.ІV), а осінні розпочинаються
в вересні-жовтні (15.ІХ...19.ІХ). Самі пізні заморозки спостерігались у ІІ–ІІІ
декаді травня. Характеристика кліматичних умов приводиться нами за даними
метереологічної станції „Умань” (табл. 2.1).
Погодні умови в роки проведення наших досліджень були типовими для зони, з
деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди.
Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить
контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за 2000-2002
сільськогосподарські роки складала відповідно 9,1 оС та 659 мм і коливалася в
окремі роки від 8,6 до 9,7 оС та від 574 мм до 778 мм (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції „Умань”)
Показник
Всього за с.-г. рік
Місяць
10
11
12
8
Кількість опадів, мм
Середньобагаторічна
633
33,0
43,0
48,0
47,0
44,0
39,0
48,0
55,0
87,0
87,0
59,0
43,0
1999/2000 р.
778
36,1
83,6
64,2
40,3
33,2
49,1
36,9
37,4
92,6
112,1
57,8
134,6
2000/2001 р.
625
3,0
63,5
17,7
16,6
34,1
81,4
49,7
56,9
168,1
63,4
7,4
63,5
2001р./2002 р.
574
20,8
75,0
25,7
17,7
12,4
13,9
19,5
13,0
170,1
56,2
50,8
99,3
Температура повітря, 0С
Середньобагаторічна
7,4
7,6
2,1
-2,4
-5,7
-4,2
0,4
8,5
14,6
17,6
19,0
18,2
13,6
1999/2000 р.
8,6
8,5
0,1
0,2
-4,1
-0,1
1,9
12,4
14,8
17,7
19,2
20,1
12,5
2000/2001 р.
9,7
9,5
5,3
0,8
-0,8
-2,0
3,6
10,7
13,7
16,9
23,5
20,7
13,9
2001р./2002 р.
9,0
8,5
1,9
-7,5
-3,4
2,9
5,2
9,2
15,9
18,0
23,0
19,9
14,2
Відносна вологість повітря, %
Середньобагаторічна
76
80
87
88
86
85
82
68
64
66
67
68
73
1999/2000 р.
73
75
80
83
82
77
74
67
56
63
74
68
79
2000/2001 р.
74
73
90
87
81
78
71
62
65
76
69
65
76
2001р./2002 р.
73
78
81
80
84
78
63
63
65
74
65
68
79
1999-2000 сільськогосподарський рік – теплий і вологий рік, річна температура
на 1,20С, а сума опадів на 145 мм переважали середньо багаторічні, проте за
вегетацію тепловий режим був близьким до норми, а опади перевищували її на 124
мм.
Перша половина вегетації 2001 року склалась за температурним і водним режимами
досить сприятливо для вегетації рослин. Проте в подальшому умови вегетації
погіршились, а на початку серпня стали незадовільні через відсутність опадів
(7,4 мм), ґрунтову засуху та збереження жаркої погоди, яка майже на 4,50С
перевищувала норму. В цілому за цей сільськогосподарський рік кількість опадів
була на 8 мм вищою за середньо-багаторічні показники. В період вегетації ця
різниця була 30 мм і на користь даного року. Але для цього року був характерний
нерівномірний розподіл опадів за період вегетації – 168,1 мм у червні та всього
7,4 – у серпні.
У 2002 році температура повітря в лютому і березні перевищували на 7,1 та 4,80С
середньо-багаторічні показники, а недобір кількості за осінньо-зимовий період
складав 63,4 мм. Протягом вегетаційного періоду в цьому році було відмічено
нестачу опадів на 43,3 мм та надлишок температури – на 2,3 оС по відношенню до
середньо-багаторічних показників. В результаті погодні умови 2002 року
виявилися най посушливішими серед інших років досліджень.
Отже, метеорологічні умови у роки проведення досліджень були досить
контрастними і значно різнились за основними показниками як у порівнянні із
середньо багаторічними, так і окремо між собою. Характерними для всіх років
були значні перепади в температурі, відносній вологості повітря та кількості і
розподілі опадів.
Грунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре
розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40–45 см.
У орному шарі грунту знаходиться 3,0 % гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1%
фосфору і 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ –
26,2 мг-екв/100г грунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г грунту
легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 –методом рухомих сполук
фосфору і 10,1 мг /100 г грунту – калію (за методом Чирікова).
Щільність грунту складає 1,18 – 1,2 г/см3, найменша польова вологоємність –
30,3% в орному і 28,6 % у підорному шарах.
Мікрорельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у південному
напрямку.
Для укорінювання живців використовували великогабаритні наземні споруди
(теплиці сезонного використання), в яких розміщувались гряди 1,0-1,2 м
завширшки і 10 м завдовжки. Теплиці укриті склом 4 мм товщиною. Автоматизова