РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана протягом 2001-2003 років на базі Мліївського
інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка методом закладання стаціонарно-польових
та лабораторно-польових дослідів з подальшим проведенням аналізів у
лабораторіях інституту та Національного аграрного університету.
2.1. Умови проведення досліджень
2.1.1. Кліматичні умови
За даними І.О.Миколайчука та І.П.Гулько [130] Мліївський інститут садівництва
ім.Л.П.Симиренка знаходиться в центрі Черкаської області, на висоті 125 м над
рівнем моря. Це – центральна частина Правобережного Лісостепу України. Клімат
району – помірно-континентальний.
Найбільш суттєвими показниками, які характеризують клімат регіону проведення
досліджень є:
- середня річна температура повітря +7,8°С;
- середня температура повітря в січні -5,7°С;
- середня температура повітря в липні +20,6°С;
- абсолютний максимум температури повітря +38,0°С;
- абсолютний мінімум температури повітря -37,9°С;
- середня річна відносна вологість повітря 77%;
- річна сума опадів 545 мм;
- середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою
температурою повітря вище 5°С 213;
- середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою
температурою повітря вище 10°С 167;
- середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою
температурою повітря вище 15°С 104;
- середня сума температур вегетаційного періоду вище 5°С 3290°С;
- середня сума температур вегетаційного періоду вище 10°С 2970°С;
- тривалість безморозного періоду 169 днів.
Умови регіону проведення досліджень, як показують наведені дані, є сприятливими
для вирощування плодових культур.
За період проведення досліджень 2001 і 2002 роки за температурними показниками
були теплішими. Відхилення у бік збільшення становило 2,3 і 1,5°С відповідно
порівняно із середніми багаторічними показниками. У 2003 році температура
повітря була на рівні середнього багаторічного показника. Найвищі показники
температури повітря коливались в межах +33,7…+36,2°С, які не перевищували
максимальних значень. Найнижча мінімальна температура повітря -23,5°С
спостерігалась у лютому 2003 року. Проте таке зниження температури повітря
абсолютно не вплинуло на перезимівлю плодових культур і, зокрема, груші,
оскільки ця температура набагато вища від критичних у даний період (рис.2.1;
табл. А.1 –А.3).
Роки досліджень за кількістю опадів можна охарактеризувати як роки з
недостатньою їх кількістю як за вегетаційний період, так і вцілому за рік. Так,
у 2001 році випало 436,6 мм опадів, що на 108,4 мм менше середнього
багаторічного показника. Аналогічні дані одержані і за 2003 рік, коли за
вегетаційний період випало опадів менше на 81,9 мм порівняно із середнім
багаторічним показником, що певною мірою впливало на ріст і розвиток рослин як
у розсаднику, так і дерев у саду. більш оптимальним було забезпечення рослин
вологою у 2002 році, коли за вегетаційний період випало опадів більше на 60,2
мм, а вцілому за рік на 31,7 мм (рис. 2.2; табл. А.1-А.3).
2.1.2. Грунтові умови
Грунт дослідної ділянки, чорнозем типовий середньозмитий малогумусний
середньосуглинковий на карбонатному лесі. Грунтоутворюючою породою в районі
розміщення дослідних ділянок є жовтувато-палевий карбонатний легкосуглинковий
лес. Товщина його коливається в межах від 2,0-2,5 м до 4-6 метрів залежно від
рельєфу.
Під лесом залягають льодовикові і післяльодовикові жовтувато-палеві, іноді сірі
та світло-сірі піски четвертинного періоду з прошарками глинистої морени [31].
Гумусний горизонт потужністю 60-80 см. Карбонати закипають з глибини 70-80 см.
Грунт характеризується такими показниками водно-фізичних властивостей: об’ємна
маса – 1,67 г/см3; питома маса – 2,35 г/см3; пористість – 52,0%; повна польова
вологоємкість (ППВ) у шарі грунту 0-20 см – 25,9%; 20-40 см – 27,1%; 40-60 см –
25,9%.
Фізико-хімічні показники грунту в шарі 0-60 см такі: вміст гумусу (за Тюріним)
– 3,38%; сума ввібраних основ (за Каппеном) – 4 мг-екв. на 100 г грунту; рН
сольової витяжки – 6,60; гідролітична кислотність (за Каппеном) – 1,18 мг-екв.
на 100 г грунту.
Підгрунтові води в районі проведення досліджень залягають на підвищеному плато
на глибині 30-40 м, а в понижених місцях – 8-12 метрів.
2.1.3. Водний і поживний режим
Відомо, що основним джерелом формування запасів вологи у грунті є атмосферні
опади, кількість яких по роках змінюється. В окремі роки їх випадає 230 мм за
вегетацію, що значно менше середньої багаторічної норми.
Дослідження динаміки вологи у грунті Мліївського інституту садівництва
показують, що за вегетаційний період втрати вологи за рахунок випаровування з
поверхні грунту і транспірації рослин більші, ніж кількість вологи, що
приносять опади. Загальні втрати на випаровування з поверхні грунту і
транспірацію в середньому становлять 497 мм за вегетаційний період – це майже
середня багаторічна кількість опадів [31].
За вегетаційний період в районі проведення досліджень в середньому випадає 338
мм опадів. Отже, щорічно влітку створюється дефіцит вологи у грунті, який
поповнюється запасами, що накопичуються у період спокою рослин. У засушливі
роки цей дефіцит не покривається і в результаті нестачі вологи транспірація
різко падає, ріст і загальний стан рослин погіршується [31].
За роки проведення досліджень таким виявився вегетаційний період 2003 року,
коли у квітні – червні випало опадів на 26,9; 33,2; 19,5 мм менше, що становить
37,4, 39,6 і 71,3% відповідно середніх багаторічних показників.
Для встановлення фактичної вологості грунту на дослідній ділянці визначали
повну польову вологоємкість грунту по верт
- Київ+380960830922