РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення та об'єкти досліджень
Дослідження проводилися у 2002-2004 рр. у саду інтенсивного типу короткого циклу використання навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету. Географічні координати міста Умані складають 48° 46? північної широти і 30? 14? східної довготи за Грінвічем. Висота над рівнем моря - 245 м [75] .
Дослід закладено навесні 2002 р. в насадженнях яблуні сорту Голден Делішес 1995 року садіння на підщепі М9 (клон Т337). Це зимовий сорт, що походить зі Східної Віргінії. Дерева зимостійкі в південних областях України. Сорт скороплідний та врожайний.
Дерева вступають у плодоношення на четвертий-п'ятий рік. Урожайність висока - 150-200 кг плодів з дорослого сильнорослого дерева. Плоди крупні (130-160 г і більше), видовженоконічні, правильної форми, золотисто-жовті, без рум'янця, інколи дещо заіржавлені, дуже доброї або відмінної якості (4,5-5 балів). Плоди збирають у І-ІІ декаді вересня; і через 1-1,5 місяці після знімання вони вже придатні для вживання і можуть зберігатися у звичайному плодосховищі до травня [91].
Дерева дослідного сорту висаджені за схемою 4х1 м і вирівняні за такими фітометричними показниками, як висота дерева, діаметр штамбу та крони. Система формування крони дерев - струнке веретено.
Міжряддя саду утримували за дерново-перегнійною системою, а приштамбові смуги - під чистим паром. Догляд за насадженнями проводили за загально прийнятою технологією з регулярним скошуванням надземної частини трав. Протягом усього періоду досліджень у ґрунт добрива не вносили.
2.2. Ґрунтові умови
Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкосуглинковий. Глибина гумусного горизонту - 40-60 см, вміст гумусу в ґрунті дослідного саду в орному шарі - 3,5 %. У гумусі переважають гумінові кислоти у сполуках з кальцієм. Співвідношення між гуміновими та фульвокислотами у верхніх горизонтах 1,2-1,5, а з глибиною зменшується до 0,7-0,8. Вміст гумусу - 2,8-3,4 % [51].
У гранулометричному складі чорнозему опідзоленого переважає фракція крупного пилу (40-60 %) та мулу (17-44 %) при вмісті фізичної глини 23-66 %. Кількість увібраних основ становить 20,6-25,6 смоль/кг ґрунту. Чорнозем опідзолений на 85-95, а в нижніх горизонтах - на 98 % насичений основами. Гідролітична кислотність за Каппеном - 2,4-2,6 ммоль на 100 г ґрунту, рН сольової суспензії - 6,0. [74].
Протягом усього періоду досліджень вологість ґрунту підтримувалася за допомогою краплинного зрошення на рівні 80 % НВ. У середньому за сезон сад поливали шість разів. Норма одного вегетаційного поливу - 400 м3/га. При проведенні аналізу води були виявлені сліди хімічних елементів, що вивчалися у даній роботі.
Аналіз ґрунту дослідних ділянок у шарі 0-60 см на вміст рухомих форм макро- та мікроелементів проводився у 2002 р. Вміст нітратної форми азоту в ґрунті становив 6-8 мг/кг ґрунту. Забезпеченість ґрунту рухомими формами фосфору та калію середня відповідно - 50-75 та 360-400 мг/кг ґрунту [42, 48].
Вміст рухомих форм мікроелементів у ґрунтах України в шарі 0-60 см дорівнює: марганцю - 294, бору - 0,13-3,4 та цинку - 0,08-2,0 мг/кг сухого ґрунту [58, 64]. А в чорноземах опідзолених Лісостепу України рухомого марганцю міститься - 150, цинку - 0,20 та бору - 0,19 мг/кг сухого ґрунту [26]. Деякими дослідниками [7, 9, 11, 22, 24, 27, 54, 99] рекомендовано декілька рівнів забезпеченості ґрунту хімічними елементами, що вивчаються в даній роботі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Рекомендовані рівні забезпеченості ґрунту рухомими формами магнію, бору, цинку, марганцю та нікелю в шарі 0-60 см, мг/кг сухого ґрунту
Рівень забезпеченостіMg OBZnMnNiДуже низький<1<0,1<0,2<10,5-1Низький1-100,1-0,20,2-1,01-101-2Середній10-500,2-0,51,0-3,010-502-3Високий50-1000,5-1,03,0-5,050-100>3Дуже високий>100>1,0>5,0>100-
Таким чином, відповідно до рівнів забезпеченості рухомими формами магнію та мікроелементів визначають таку забезпеченість ґрунту дослідної ділянки: магнієм - дуже висока (423,7-428,0 мг/кг сухого ґрунту), бором - висока (0,66-0,69), цинком - низька (0,82-0,87), марганцем - середня (18,1-20,3), нікелем - дуже низька (0,53-0,54 мг/кг).
2.3. Клімат і погодні умови
Клімат регіону, де проводилися дослідження, характеризується як помірно-континентальний з нестійкими зволоженням і температурою повітря, а також нерівномірним випаданням атмосферних опадів. Середньобагаторічна температура повітря, за даними метеостанції "Умань", - 7,4°С. Середня сума активних температур дорівнює 2810 °С, тривалість вегетаційного періоду 205 днів, період активної вегетації - 160-165 днів. За рік у середньому випадає 633 мм опадів, у тому числі 320-360 мм за період вегетації (квітень-вересень).
Найхолодніший місяць - січень. Його середньобагаторічна температура -5,7 °С, яка в окремі роки досягає -37 °С. Узимку при 8-12 °С тепла спостерігаються відлиги. Звичайно у другій декаді грудня утворюється стійкий сніговий покрив, але іноді він може створюватися на місяць пізніше або раніше.
Руйнація стійкого снігового покриву починається у першій декаді березня. Для першої декади квітня характерний перехід середньої температури через 5 °С. 26 квітня-2 травня - останній приморозок, найпізніша дата якого 21-25 травня.
Із середини травня починається літо, яке триває до середини вересня. У липні середня температура повітря 18,5 °С, а іноді може підвищуватися до 38 °С. Улітку часто трапляються зливи з грозами і градом.
Початок осені - середина другої декади вересня. Закінчення вегетаційного періоду спостерігається в кінці жовтня, коли середньодобова температура не перевищує 5 °С.
У порівнянні із середньобагаторічними даними 2002 р. був дещо посушливим (рис. 2.1). Узимку та на початку весни була зафіксована незначна кількість опадів, яка не перевищувала 14,0 мм у середньому за місяць, а температура січня та л