розділ 2.1).
Отже, проблемне навчання містить значні можливості для формування інтегративних
якостей пізнавальної активності студентів медичного коледжу, але це потребує
експериментальної перевірки.
Загалом аналіз сутності і змісту процесу активізації пізнавальної діяльності
показав, що вона є основним способом формування пізнавальної активності
студентів і забезпечує підвищення якості їх професійного навчання. Основними
факторами, які сприяють активізації пізнавальної діяльності є професійний
інтерес, проблемність, творчий та нестандартний підхід до організації
навчально-пізнавальної діяльності, а також індивідуалізація, диференціація
навчання, як умова, що сприяє більш повному використанню особистих якостей
студента.
Проведений системно-діяльнісний аналіз організаційно-педагогічних умов і
факторів впливу на формування пізнавальної активності студентів медичного
коледжу дав можливість розробити, наведену на рис. 2.3.3, системно-діяльнісну
модель формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу.
Рис. 2.2.3. Модель технології формування пізнавальної активності студентів
медичного коледжу
До моделі входить мета, завдання, основний зміст вивчення дисциплін. Суб?єктами
процесу професійної підготовки – педагоги і студенти, які відповідно здійснюють
стимулюючу та пізнавальну діяльність у процесі навчання. Структура пізнавальної
активності відображає взаємозв’язки між її основними компонентами: пізнавальний
інтерес, пізнавальна ініціатива, пізнавальна самостійність, повнота та
мобільність знань. Основним, визначальним компонентом системно-діяльнісної
моделі, що формує інтегративні якості пізнавальної активності навчального
середовища, є дидактичний комплекс занять (ДКЗ). Розроблена модель формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу реалізується в технології
навчання, що становить основу формуючого педагогічного експерименту.
Висновки до другого розділу
Основними критеріями, що характеризують ефективність та якість формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу є: - цілісність
пізнавальної активності, показники якої проявляються у результатах
навчально-пізнавальної діяльності студента; - продуктивність пізнавальної
активності розкриває динаміку зростання рівня сформованості пізнавальної
активності студентів у процесі засвоєння природничо-наукових дисциплін; -
стійкість пізнавальної активності, що характеризує її продуктивність на
заданому рівні; - професійна спрямованість пізнавальної активності, що
характеризує ступінь прояву сформованої пізнавальної активності на старших
курсах при вивченні спеціальних (клінічних) дисциплін.
Кожен із названих критеріїв має свої показники, які дають змогу виміряти і
оцінити якісно-кількісні зміни інтегративних компонентів пізнавальної
активності у структурі навчально-пізнавальної діяльності студентів медичного
коледжу.
Основними організаційно-педагогічними умовами ефективного формування
пізнавальної активності студентів медичного коледжу є: цілеспрямована,
професійно-орієнтована активізації пізнавальної діяльності студентів у всіх
видах занять, які забезпечують повне завершення пізнавального циклу на заданому
рівні навчання.
Аналіз сутності і змісту процесу активізації пізнавальної діяльності показав,
що вона є основним способом формування пізнавальної активності студентів і
забезпечує підвищення якості їх професійного навчання. Основними факторами, які
сприяють активізації пізнавальної діяльності є професійний інтерес,
проблемність, творчий та нестандартний підхід до організації
навчально-пізнавальної діяльності, а також індивідуалізація, диференціація
навчання, як умова, що сприяє більш повному використанню особистих якостей тих,
хто навчається.
Активізація пізнавальної діяльності створює сприятливі умови для формування
пізнавальної ініціативи, пізнавальної самостійності, суттєво підвищує повноту і
мобільність знань студентів медичного коледжу. Основними шляхами активізації
пізнавальної діяльності студентів медичного коледжу є індивідуалізація і
диференціація навчання, комплексний підхід до навчання, системно-діяльнісний і
проблемний підходи до ситуаційної та рольової гри. Результати активізації
пізнавальної діяльності проявляються у сформованості інтегративних якостей
пізнавальної активності через результати навчально-пізнавальної діяльності
студентів медичного коледжу. Організація і рівень навчальної пізнавальної
діяльності детермінує ступінь і рівень сформованості їх пізнавальної
активності.
Однією із провідних умов формування пізнавальної активності є організація
професійно-орієнтованого проблемного навчання студентів медичного коледжу, яке
може суттєво та позитивно впливати на процес формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу. Проблемне навчання у медичному коледжі створює
умови для активної самостійної пошуково-творчої пізнавальної діяльності,
суттєво стимулює процес формування пізнавальної активності, яка реалізується в
процесі формулювання, створення і вирішення проблеми. Під проблемним навчанням
студентів медичного коледжу ми розуміємо вид особистісно-орієнтованого
розвивального навчання, яке здійснюється за допомогою стимулювання внутрішньої
та зовнішньої пошуково-творчої активності студентів шляхом створення і
розв’язання проблем (проблемних ситуацій, питань і т.д.) у процесі їх
навчально-пізнавальної діяльності.
Основною організаційно-педагогічною умовою ефективності формування пізнавальної
активності студентів медичного коледжу є експериме