Р О З Д І Л 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Нами обстежено 146 хворих на ПХЕС.
Дані щодо вікового складу та статі обстежених груп хворих наведені в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ПХЕС, що знаходилися під спостереженням
за статтю та віком
Групи хворих (n=146)
Вік, роки
до 20
20-30
30 - 40
40 - 50
старше 50
ж
Абсолютна кількість
27
49
46
1,4
2,1
5,5
18,5
2,8
33,6
4,8
31,5
Примітка: n – загальна кількість хворих.
Наведені в таблиці дані свідчать, що серед хворих на ПХЕС переважали жінки
середнього та старшого віку. З 146 хворих чоловіки склали 14 осіб, 50% яких
були старші 50 років.
Цікавим є той факт, що серед чоловіків з ПХЕС 3 хворих були у віці до 30 років,
що свідчить про помолодіння ЖКХ в останні роки та збільшення її частоти у тих
групах населення, у яких раніше вона досить рідко зустрічалась. Серед жінок є
випадки холецистектомій у досить молодому віці. Так, 2 хворі були прооперовані
з приводу ЖКХ у віці до 20 років. Однак, найбільша кількість холецистектомій
спостерігається в жінок у віці від 40 років та старших. Тривалість ПХЕС в
обстежених нами хворих була різною. Дані про тривалість захворювання наведено в
таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ПХЕС за тривалістю захворювання
Групи
хворих (n=146)
Анамнез ( в роках)
до 1 року
від 1
до 2 років
від 2 до 5 років
від 5 до 10 років
більше
10 років
Абсолютна кількість
12
43
27
39
25
8,2
29,5
18,5
26,7
17,1
Примітка: n – загальна кількість хворих.
Хворих з анамнезом захворювання до року було 8,2%, від року до 2- років –
29,5%, від 2 до 5 років – 18,5%, 5-10 років - 26,7%, анамнез більше 10 років
був у 17,15% хворих на ПХЕС.
Загальний стан хворих у більшості випадків при огляді оцінювався як
задовільний. При фізикальному обстеженні не виявлено суттєвих змін з боку
легень, серцево-судинної системи. Артеріальний тиск у межах норми був у 86
(58,9%) хворих, у 38 (24,5%) хворих виявлена артеріальна гіпотонія, у 22
(15,1%) хворих відмічено підвищення артеріального тиску, середні показники
діастолічного тиску складали 156,8±3,9 мм рт.ст., систолічного – 96,3±2,4 мм
рт.ст. Усім хворим проведено електрокардіографію. Хворі зі зміненим
артеріальним тиском консультувалися кардіологом, а хворі з патологічною
цукровою кривою та підвищеним вмістом глікозильованого гемоглобіну –
ендокринологом.
Дані про основні клінічні симптоми захворювання в обстежених нами хворих
наведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Частота клінічних проявів у обстежених хворих на ПХЕС (n=146)
Симптоми
Кількість хворих
Біль у правому підребер’ї
Біль у епігастральній ділянці
Біль у лівому підребер’ї
Біль у верхній половині живота
Біль біля пупка
Біль упродовж товстої кишки
Нудота
Гіркий присмак у роті
Печія
Метеоризм
Закріп
Діарея
Нестійкий стілець
Зниження апетиту
Підвищення апетиту
Сухість у роті
Втрата маси тіла
Підвищення маси тіла
Підвищена втомлюваність
46
17
21
12
37
84
75
68
14
127
21
39
53
17
77
38
38
108
146
31,5
11,6
14,4
8,2
25,3
57,5
51,4
46,6
9,6
86,9
14,4
26,7
36,3
11,6
52,7
26,0
26,1
73,9
100
Примітка: n- загальна кількість хворих.
Серед скарг домінували абдомінальний больовий та диспепсичний синдроми.
Виразність больового синдрому в більшості випадків була незначною, у вигляді
відчуття важкості в правому або лівому підребер’ї, епігастральній ділянці,
навколо пупка.
Як видно з таблиці 2.3, найчастіше хворі скаржилися на біль упродовж товстої
кишки. Ці болі мали ниючий або спастичний характер, були зумовлені огріхами в
харчуванні.
У всіх хворих на ПХЕС мав місце диспепсичний синдром, який проявлявся гіркотою
в ротовій порожнині (46,6%), метеоризмом (86,9%), порушеннями стільця. Серед
порушень стільця переважав нестійкий стілець - 36,3% хворих, що є характерним
для функціональних порушень кишечника, схильність до діареї спостерігалася у
26,7% хворих, закріпи спостерігалися рідше – у 14,4% випадків.
Як видно з даних, наведених у таблиці 2.3, в обстежених нами хворих на ПХЕС у
клініці переважала кишкова симптоматика.
Серед загальних проявів ПХЕС домінував астеновегетативний синдром, який
характеризувався підвищеною втомою та зниженням працездатності, порушенням маси
тіла, в основному її підвищення.
При огляді хворих на ПХЕС у 108 випадках зазначена підвищена маса тіла, а в 38
хворих спостерігалася знижена маса тіла, при цьому дефіцит склав 6,8±1,2 кг.
При об’єктивному обстеженні в 37 хворих виявлено збільшення розмірів печінки.
Гепатомегалія у хворих на ПХЕС була незначною й складала 1-2 см від краю
реберної дуги.
При пальпації живота відмічено наявність болю в ділянці зони Шофара,
пілородуоденальній точці, у 55 хворих пальпаторно спостерігалась біль упродовж
товстої кишки. У більшості хворих (127 випадків) пальпаторно та перкуторно
відзначався метеоризм.
У обстежених нами хворих не виявлено суттєвих змін з боку клінічних аналізів
крові та сечі, за винятком 16 хворих, у яких спостерігалася помірна анемія,
показники гемоглобіну знаходилися в межах 95-110 г/л.
При копрологічному дослідженні в 76 випадках мали місце ознаки стеатореї, що
зумовлено розвитком синдрому мальабсорбції, це є характерним для хворих на
ПХЕС. Високий відсоток порушень травлення у хворих на ПХЕС зумовлений тривало
протікаючими захворюваннями жовчовивідних шляхів, супутнім втягненням у
патологічний процес підшлункової залози й кишечника, порушеннями жовчоутворення
й жовчовиділення.
Усім хворим визначали в кр