Р О З Д І Л 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ВИКЛЮЧНОЇ
(МОРСЬКОЇ) ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ
2.1. Гарантії захисту суб’єктивних прав
користувачів природних ресурсів виключної
(морської) економічної зони…………………………………………111
2.2. Управління в галузі використання
природних ресурсів виключної (морської)
економічної зони……………………………………………………...122
2.3. Юридична відповідальність
за порушення права користування природними
ресурсами виключної (морської) економічної зони……………….143
ВИСНОВКИ.........................................................................................163
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................168
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Економічні та правові реформи, пов'язані з
ринковими перетвореннями в Україні, позначилися на правовому режимі її
природних ресурсів. Ці реформи потребують оновленої ролі держави у керуванні
використанням природних ресурсів, у тому числі виключної (морської) економічної
зони України.
Морське середовище - це система, що при юридичному поділі на різноманітні
морські простори, для яких встановлений відповідний правовий режим, не втрачає
єдності. Морські ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери
земної кулі та необхідною частиною для соціально-економічного розвитку держав
загалом, задоволення основних потреб людей, діяльності в галузі виробництва
продовольства, збереження екосистем.
Зростає роль ресурсів Світового океану в сировинному балансі держав. Зокрема в
Чорному морі здійснюються заходи щодо виявлення родовищ нафти та газу у
виключній (морській) економічній зоні України та в акваторії Азовського моря.
Нечіткість у правовому регулюванні використання природних ресурсів виключної
(морської) економічної зони України затримує процес розроблення живих та
мінеральних ресурсів.
Економічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до
деградації морських ресурсів, що відбивається на обсязі та якості останніх.
Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання та захисту
природних ресурсів морів, а особливо тих, що знаходяться під суверенітетом
держав - у виключній (морській) економічній зоні.
Відсутність розробленого правового механізму використання відповідних морських
природних ресурсів виключної (морської) економічної зони стає неприпустимою.
Сучасний підхід до визначення рівня експлуатації того чи іншого ресурсу, що
розглядаються нами в досить розбалансованих екосистемах, якими є Азовське та
Чорне моря, потребує не тільки забезпечення відтворення для підтримки
чисельності промислових популяцій, а й різних умов, що сприяють стійкому
функціонуванню екосистем з усім видовим біорізноманіттям. Це стосується
використання не лише живих, а й неживих морських ресурсів.
Проблеми охорони морського середовища і раціонального використання морських
природних ресурсів можуть бути вирішені при умовах тісного співробітництва всіх
держав на єдиній міжнародно-правовій основі. Досить актуальним є забезпечення
превентивних заходів, спрямованих на використання ресурсів екосистем виключної
(морської) економічної зони. У процесі запровадження теоретичних і практичних
коефіцієнтів (обмеженнь), що забезпечують контрольований підхід і
"відповідальне" користування відповідними природними ресурсами, необхідна
адміністративна воля і нормативно-правова база, що будуть гарантувати безумовне
виконання всіх рекомендацій та превентивних заходів, спрямованих на раціональне
використання виключної (морської) економічної зони України. Поки що приходиться
констатувати відсутність гармонії в реальних схемах природокористування
(неадекватні техногенні навантаження, нелегальне рибальство тощо).
В еколого-правовій науці питання використання морських природних ресурсів,
зокрема, виключної (морської) економічної зони України, комплексно не
розглядалося. В літературі знайшли своє відображення лише окремі питання щодо
використання природних ресурсів, що знаходяться в межах виключної (морської)
економічної зони і розглядаються в загальному порядку (Ю.І.Бистраков,
О.С.Баб’як, П.Д.Біленчук, С.А.Балашенко, Д.М.Демічєв, А.П.Гетьман, В.К.Попов,
М.В.Шульга, О.С.Колбасов, В.В.Костицький, В.В.Петров та інші).
Праці названих та інших дослідників мають важливе наукове та практичне
значення, проте недостатньо пов’язані із сучасним екологічним законодавством,
базуються на правових нормах, які на сьогодні втратили чинність або змінені.
Крім того, ці праці стосуються здебільшого загальних проблем правового
регулювання використання та охорони навколишнього природного середовища України
і не досліджують особливостей щодо морських природних ресурсів.
Проте проблема правового регулювання використання відповідних морських
природних ресурсів є багатогранною і в деяких моментах залишається відкритою
(правовий режим та класифікаційні критерії природних ресурсів, що надаються в
користування, різноманітність об'єктів та суб'єктів правовідносин). При цьому
слід відзначити існування ряду неточностей, суперечностей і протиріч, які
існують у нормативно-правових актах, що стосуються використання природних
ресурсів виключної (морської) економічної зони. Така недосконалість
законодавства щодо використання відповідних об'єктів чітко простежується при
зіставленні ряду нормативно-правових актів, які стосуються правового режиму
природних ресурсів виключної (морської) економічної зони; визначення видів
останніх, встановлення їх класифікаційних критеріїв відповідними державними
органами.
Все це зумовлює необхідність проведення єдиного комплексного (уніфікованого)
наукового дос